Герої кладуть життя за Україну. Чи здатні ми бодай годину віддати їм шану?
В мене закінчується толерація. Я не хочу вже шляхетності і порядності – мене все кипить… Сьогодні в Кафедральному Соборі відспівували ще одного Героя – Сергія Черленюка , Друга «Дизеля» бійця славетної «100»-ки.
Я не знав Цю Людину і очевидно не пересікався з Нею, але почув від Його побратимів, яке Велике і Хоробре Серце Він мав. Який Він ще був молодий, скільки перспективи було у Ньому, скільки всього міг би Він зробити, але…
Він загинув, віддав що є найдороще в людини – Життя.
За що Він віддав Життя?- за Україну, за Волинь синьооку, за наш Луцьк , красиве європейське місто, за людей які живуть тут.
Він залишив згорьовану родину, друзів, вас лучанин, яких Він і не знав і в цю виснажливу спеку Його тіло прийняло дозу смертоносного металу і розлучилося з Душею
І біль мій в тім, що коли розпочався Чин Похорону, (який триває годину), коли йде озвучення Прощання з Воїном, за 100 метрів в кав’ярнях сидить грьобана “інтелегенція і рішає насущні проблеми”- їх те не стосується…
Поруч біжить прокачаний “інвалід” в навушниках, йдуть якісь шмакадявки і ржуть на всю вулицю…
Всі ці ждуни, рішайли місцеві навіть не усвідомлюють, що вони і для зеків руzzкіх є сміттям, що у нашому Луцьку відносного спокійно тільки через певну ціну, Найдорощу ціну- сьогодні Сергія “Дизеля”, вчора Василя, а ще раніше Сашка, Петра,…тисячі…
Коли я підійшов до керівників закладів, то більшість з розумінням поставились, але була і мудра панянка, яка сказала, ” чи є розпорядження міськради?”
Яке розпорядження?
Як шанувати Героя?
Годину!!!
Віддати шану, коли Він прощається з Луцьком а далі торгуйте ви візьмете свій заробок, бо ваша локація в центрі і до вас зайдуть порядні люди…
Підніміть тих товстожопих з купленими дисертаціями, вкажіть їм, що свої тілєса і статки вони наїли і здобули в Україні і каву п’ють бо такі Сергії-“Дизелі” 1993 року народження! помирають даючи їм можливість, жити, пити каву і “рішати”…
…сьогодні вночі після чергової атаки на Луцьк Голова міста повідомив, що жертв не має, є незначні пошкодження,… але очевидно щоє глобальні пошкодження в людських душах…
Що має статися у Луцьку, аби ця бацила байдужості зменшилась?
Буча? Ірпінь? Бахмут?
Що?
Тотальне значення мають Воїни-Патріоти у війні, на них все тримається, але нажаль не вирішальне, війни виграє Нація консолідована і вмотивована. Нація яка воює вся і Свято береже Пам’ять про Своїх Героїв.
А тих хто не береже і не шанує Нація виводить як колорадських жуків.
І не треба мені розповідати про втому, ви ще не уявляєте, як вашу втому ліквідують якути, тувинці, корейці і зеки рузzzкі. І чи будете ви пити каву?
Вічна Пам’ять Тобі Сергію , незнаний мені але Великий Приятелю і Життєлюбе Луцька Волині і України.
Нехай Господь Тебе прийме Тебе в Райських оселях, Ти зробив усе що міг, для України і українців і думаю Вони Тебе теж пам’ятатимуть….
Матеріалом для публікації став поста Сергія Годлевського у фейсбуці.