<
Сергій Фурса

Два світи існують в одній Україні

17:47 | 23.01.2026 / Погляд / , / 1 коментар

Завжди дивує, коли стикаються різні світи. От топ-менеджер Укренерго гине на своєму посту, нехтуючи правилами безпеки і ризикуючи, щоб якомого швидше відновити енергетичну систему. Бо якщо б він і його колеги поводили себе інакше, то світло би зникло ще у 2022 році.

А десь поряд відомий футболіст і типу тренер , а потім і топ-менеджер, Динамо Київ Михайліченко відправляє сантехніка у лікарню, бо певно зірочці не сподобалось, що особисто йому не дають чи то тепло, чи то воду. Цікаво, якби вболівальники Динамо так висловлювали своє глибоке занепокоєння з приводу гри команди.

От водолази у 15 градусний мороз під водою лагодять систему, яка має допомогти відновити теплопостачання. А десь люди виходять на протест, і навіть бьють енергетиків, бо їм не подобається, що вимикають світло. Вінниця чи Хмельницький, не так важливо. Далеко від лінії фронту так точно.

Ось герой гине на фронті. Він може бути відомим фотографом, або просто чудовим хлопцем з провінції. І у той же час якись гуморист, чи то Фєлікс Рєдька чи Кіріл Будяк, а може Інокєнтій Хрін, іронізує, що світло зникає, бо прибрали памʼятник Булгакову.

І завжди дивує, що ці світи існують в одній Україні.

Але іншої країни у нас немає.

Так, і це країна, де в керівництві є корупціонери. І мільйони виборців, які тих корупціонерів туди обрали. І може самі б не відмовились підзаробити таким чином.

Але іншої країни у нас немає.

І цю країну у нас хочуть забрати росіяни. І тому занурюють нас у пітьму. Розраховуючи, що пітьма з середини підніметься в кожному з нас. І переможе наш внутрішній Інокентій Хрін чи Олексій Михайліченко.

І питання лише в тому, чи хочемо ми дозволити росіянам досягти свого успіху. Чи хочемо ми шукати ворога поруч замість того, щоб згадати, що ворог у нас один. І ненависть саме до росіян, яка іноді так дивує і навіть лякає європейців, ми маємо плекати.

До росіян. А не один до одного.

Занадто багато добрих щирих відчайдушних українців віддало життя за те, щоб цього не сталось. І зараз ми не маємо право їх зрадити.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...