Рідні загиблого захисника з Володимира Андрія Мельницького просять підписати петицію про присвоєння звання Герой України
Захиснику з Володимира Андрію Мельницькому просять посмертно присвоїти звання Героя України.
Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала дружина загиблого Валентина Мельницька. Підтримати петицію можна за посиланням.
Андрій народився в Ірпені, у 2016 році був призваний на строкову службу і ніс її у військовій частині А3066 Національної Гвардії України, служив за контрактом до 2017 року. Через два роки переїхав у Володимир одружився на Валентині і у них народилась донечка Софійка. На день загибелі,Андрія дочці було 3 рочки. Захоплювався боулінгом, грою в більярд.
Андрій говорив, що його викликали до військкомату за повісткою, а насправді він сам пішов туди в перший же день війни. 27-го лютого вже був окупований його рідний Ірпінь. Згодом йому стало відомо про зґвалтування дітей в Ірпені-це були його сусіди. Лють і ненависть до нелюдів переповнювала душу і серце Андрія. Він запевнив мене, що зробить все, щоб подібного не трапилося з його донечкою та іншими дітьми».
Андрій Мельницький ніс службу у складі 63-ї бригади, мав військове звання старший солдат.
Дружина вела блокнот і записувала назви населених пунктів, у яких перебував її чоловік, починаючи від білоруського кордону-до Донбасу. Його бойовий шлях пролягав через усі області, атаковані ворогом. Фатальною для Андрія стала Донецька область, а саме- Бахмут.
«Наприкінці листопада Андрій прийшов у відпустку на кілька днів. Коли прощалися, бо Андрієві треба було повертатися на службу, перед від’їздом він сказав: «Мені є що після себе залишити: тебе і Софійку»-це були останні слова мого коханого, перед самою дорогою на фронт», – додає Валентина.
З дому Андрій вирушив у Бахмут, де точилися найзапекліші бої. Коли мав змогу, присилав вісточку про себе. Повідомлення були такі:» Все добре, бережіть себе. Люблю тебе, моє сонечко. Все, я уже точно буду йти». Останнє спілкування подружжя було вранці 25-го грудня. За кілька годин його не стало…
Побратими Андрія розповіли про обставини його загибелі: він вийшов оглянути позиції, побачив рашистів, що наближалися. Він встиг повідомити про небезпеку і перший розпочав бій, під час якого отримав смертельне поранення. Побратими говорили, що якби не Андрій, який вчасно побачив ворога і щвидко відреагував на нього, втрати українських військових були б значно більшими.
Похований Андрій Русланович Мельницький у Володимирі на Федорівському кладовищі поруч з іншими захисниками України.
Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою «Почесний громадянин міста Володимир».
Читайте також:
