28 маловідомих фактів про Володимир-Волинський

1028-ма річниця міста. 28 маловідомих фактів про Володимир-Волинський.

Про це пише Стародавній Володимир.

1. Енколпіони – досить часті знахідки на території Володимира. Відомо про знахідки більше десяти бронзових енколпіонів (складаний нагрудний хрест давньокняжої доби), які походять з різних частин міста.

2. Одним з найпоширеніших і найдавніших ремісничих виробів був гончарний посуд. Гончарне виробництво Володимира мало свої традиції. Гончарство на продаж розвивалося за межами міських укріплень. О. Цинкаловський дослідив гончарні печі в урочищі Перевіз на правому березі річки Луги та в урочищі Зап’ятниче.

3. За правління Романовичів відбулося розширення залежних від Володимира територій. Наприкінці 1240-х рр. Романовичі приєднують Чорну Русь (історична назва земель у північно-західній Білорусі) та велику частину земель Ятвягії. За умовами мирного договору 1254 року Міндовг (Великий князь Литовський) віддав свою дочку за сина Данила Галицького Шварна, а Роман став князем Новогрудка, Волковийська і Слоніма. У цей час налагоджуються тісні стосунти з Тевтонським орденом.

4. У Галицько-Волинському літописі під 1291 роком є запис про спорудження князем Мстиславом Даниловичем кам’яної гробниці св. Іоакима та Анни «над гробом баби своєї, жени Романової». Археологічно вона не локалізована але неодноразово зазначена в джерелах кінця ХV – першої половини ХVІ ст., як церква святих Іоакима та Анни на території володимирського замку.

5. 8 квітня 1341 року бояри Юрія ІІ отруїли його в замку в Володимирі. Після смерті Юрія ІІ, польський король Казимир ІІІ за підтримки угорського короля Людовіка захопив спочатку Львів, а тоді і Володимир.

6. У 1570 році король Сигізмуд Август надав місту привілей у якому неодноразово згадуються євреї. Причому вони були звільнені від усякого мита, окрім податку на сіль та віск.

7. У ХV – ХVІ ст. у Володимирі функціонували численні шинки та заїзди, що виконували роль готелів і мали характерну рису забудови торгівельно-ремісного осередку. Щодо шинків та заїздів, то вони могли вигляд звичайної хати або великого міщанського будинку, що ділився на корчму, кухню, кімнати для гостей та огорожене подвір’я.

8. Військові події середини XVІІ ст. не обминули Володимир. Восени 1648 року війська гетьмана Богдана Хмельницького захопили місто.

9. Головним парафіальним храмом північного передмістя була церква Св. Параскеви П’ятниці. Археологічно підтверджено існування прицерковного кладовища.

10. З люстрації 1765 року стає відомо, що замок здавна збудований серед боліт, оточений валами, міст через болото дерев’яний, зіпсований, брама дерев’яна двохярусна, наново споруджена. В першому ярусі -в’язниця для простого люду, а в другому – з балконом, для засуджених шляхтичів.

11. У XVI – першій половині XVII ст. історик С. Горін локалізує вісім чернечих спільнот на території Володимира. Йдеться про такі монастирі: Святого Василія, Святого Іллі Пророка, Різдва св. Іоанна Хрестителя, Архистратига Михаїла, Преображення Господнього (Св. Спаса), Пресвятої Трійці, Святого Онуфрія Пустельника, а також Успіння Богородиці – резиденція місцевих владик.

12. 1774 році Сигізмуд Август підтверджує Магдебурське право місту, збільшує кількість ярмарків, дає привілей оо. Василіанам на заснування аптеки.

13. В 1833 році будівлі христоріздв’яного монастиря були пошкодженні пожежею. В 1840 році василіанський монастир був перетворений з уніатського на православний чоловічий. Монастир мав один зал і 12 келій, при ньому флігель з шести великих кімнат, де розташовувалося училище. В 1856 році у будинках монастиря розташовувалася міська лікарня, у підвалах флігеля – пожежна охорона міста.

14. Марціян Кульчицький був ректором Володимирського колегіуму, автор відомої «Візитації володимирських церков», що наприкінці ХІХ ст. зберігалася у соборній церкві Володимира. Саме в цьому документі вперше говориться про існування на західній околиці міста «Старої катедри».

15. Протягом першої чверті ХІХ ст. у місті працювали три кузні, три заводи – солодожний, цегельний та ветляний. Борошно мололи у млині. Діяло 5 православних, костел, 3 уніатські церкви, 4 монастирі. Була аптека, 4 лазарети, василіанська та єврейська школи.

16. У ХІХ ст. найбільш розповсюдженим заняттям в місті і в повіті було ремісництво і торгівля. Більшість жіночого населення була зайнята в сільському господарстві та службою в наймах.

17. Цадик Шломо Готліб Карлінер бен-Юта був одним із найавторитетніших рабинів в історії хасидизму і очолював громаду євреїв-хасидів у Володимирі-Волинському.

18. У 1907 році у місті нараховувалось 1551 дерев’яний і 247 мурованих будинків. Діяли 2 млина, церельня, вапнярня, оцтовий завод.

19. За переписом населення 1910 року у Володимирі проживало 15 621 особи. З них 6610 – українці, 7060 – євреї, 1901 – поляки.

20. Під час Першої світової війни, коли російські війська відступали з Володимира, то за їхнім наказом жителів міста вивозили разом з собою в Росію. Солдати силоміць виганяли людей з будинків, руйнуючи все, що могло принести користь ворогові. В цей час знищили старовинний архів, що розміщувався в соборній дзвіниці.

21. В 1919 році у місті було організовано «Просвіту» де читались курси з історії, культури, мистецтва. Бібліотека нараховувала 15 000 тис. книг. 30 грудня 1929 року польська влада ліквідувала «Просвіту». Почалась акттивна полонізація.

22. З 14 по 20 вепесня 1939 року в місті не було жодної влади. Члени КПЗУ організували народну міліцію з місцевих жителів для охорони магазинів, складів, майстерень. Вже 17 вересня було перекрито кордон і поляки які не встигли відійти були змушені здатися в полон радянським військам.

23. До наших днів збереглося приміщення початкової релігійної школи для хлопчиків «Талмуд-Тора», що діяла до початку Другої світової війни.

24. Велике значення в єврейській громаді міста надавалось вихованню молоді. У Володимирі було відділення молодіжної
організації скаутського зразка. До них належали соціалістична сіоністська організація «Ха-Цофім» («Скаути»), «Шомер Холеумі» («Національна гвардія»), «Ха-Ноар Ха-Ціоні» («Молоді сіоністи»).

25. В 1928 році булла створена жіноча культурно-добровільна організація «Союз Українок». Її очолила Ніна Річинська.

26. Під час німецької окупації місто Володимир-Волинський стало центром одного з шести гебітскомісаріатів. Гебітскомісаром був Вільгельм Вестерхайде.

27. У 1947 році у місті був відкритий санаторій для вагітних і голодуючих жінок.

28. У 1947 році працювали будинок культури, кінотеатр, клуб прикордонників, клуб залізничників, клуб глухонімих, 2 міські і 13 відомчих бібліотек. Діяли 3 середні і 4 семикласні школи.

Орися Вознюк,
науковий співробітник
адміністрації ДІКЗ “Стародавній Володимир”