2014 яким він був для Володимира-Волинського

Лічені години залишилися до Нового року – саме час підбивати підсумки року, що минає. Загалом, для Володимира-Волинського через війну на сході 2014 рік був більш трагічним, аніж радісним.

2014 рік прийшов у Володимир-Волинський з тривогою та сердечними переживаннями за земляків, які були в Києві на Майдані. В цей час на площі Героїв з грудня по лютий стояла палатка, в якій здійснювали збір коштів та запис людей на Майдан, – пише Інформаційне агентство Волинські Новини

Вже у лютому відбувалися пікети місцевих прокуратури, міліції, СБУ, і навіть спроба скинути з посади міського голову Петра Саганюка. Саме йому один із активістів Майдані вручив будьонівку – яксимвол того, що очільник Володимира-Волинського постійно змінює політичні партії, як тільки в Києві змінюється влада.

Змусити Петра Саганюка піти з посади не вдалося. До мітингу, на якому перед ним мали ставити таку вимогу, він підготувався добряче, і на свою підтримку підтягнув бюджетну сферу, боксерів та пенсіонерів. Два мітинги звели до купи і перетворили все на банальний балаган. Правда, без штовханини не обійшлося: Правий сектор, що прибув з Луцька трохи поштовхався з місцевими жителями.

У березні уся Волинь дізналася про депутата Володимир-Волинської міської Руслана Мороза. Він на території місцевого АТП побив двох жителів міста. Потім подав в суд на активістку Майдана Ольгу Нечитайло за те, що та назвала заклад Руслана Мороза «розсадником бандитизму, наркоманії, підпільного ігрового бізнесу, алкоголізму неповнолітніх».

За побиття двох людей депутат отримав лише штраф, суд Олі Нечитайло програв, але на цьому не втихомирився. У вересні побив екс-начальника податкової інспекції міста за те, що той позичив у нього гроші та не зміг повернути. Постраждалий нині судиться з Русланом Морозом та каже, що той намагається рейдерським способом захопити його майно.

Війна на сході змусила нас усіх звернути увагу на 51-шу Окрему механізовану бригаду, яка зараз перейменована у 14-ту. Вона одна з перших вирушила на Донбас боронити територіальну цілісність України. У чорні траурні кольори одяглась Волині у травні, коли під Волновахою було вбито 18 військовослужбовців. Молоді хлопці Микола Бондарук та Віталій Ліщук повернулися до рідних домівок у домовинах. А потім місто та район ще не раз прощалося з Героями: Володимиром Крохмалем, Ігорем Упоровим, Сергієм Процем, Василем Спасьоновим, Віктором Хмелецьким, Олександром Давидюком, Русланом Голяновським, Петром Сусвалем, Олександром Максименком, Миколою Ларіним.

До встановленої на їх честь дошки пошани на площі Героїв щодня приходять люди, приносять квіти, запалюють лампадки, моляться, плачуть. Ці Герої назавжди залишаться у наших серцях.

Потужно у надання допомоги армії включився і Волинський комітет гуманітарного забезпечення війська на чолі з Сергієм Кобою. Більше десяти поїздок з гуманітарним вантажем

було здійснено комітетом у зону проведення АТО, а в жовтні добровольчий батальйон «Січ» отримав від волинян бус із назвою «Бандерівець».

У липні п’ять концертів для військових з 51-ої ОМБ, посеред полів Донбасу, під вистріли ворожих «Градів», дав володимир-волинський гурт «Табу».

Неприємними для міста стали злочини, які вчинили військовослужбовці. В серпні солдат-контрактник втік з військової частини та, випивши на дні народження знайомої, почав стріляти у повітря. Аби затримати солдата міліція змушена була перекрити вулиці та провести спецоперацію. На щастя, ніхто не постраждав.

Більш трагічно закінчилася словесна перепалка між офіцером та солдатом, що відбулася 18 листопада на території військової частини. Старший лейтенант вбив ножем 24-річного військовослужбовця, котрий уцілів у запеклих боях за Савур-Могилу та Донецьк, єдиний з екіпажу вижив після прямого потрапляння міни в танк.

Офіцер зник місця події, але наступного дня його затримали у Черкаській області.

Вдалим цей рік був для місцевої лікарні. В ній зроблено ремонти у реанімаційному та неврологічному відділеннях. Поповнилась лікарня і сучасним обладнанням лапароскопічною відеостійкою, яка допомагає робити унікальні операції – малоінвазивні хірургічні втручання та спіральним комп’ютерним томографом.

У вересні місто прощалося із ще одними жертвами масових розстрілів здійснених під час Другої світової війни, які були ексгумовані спільною українсько-польською експедицією на давньоруському городищі, поруч із володимирською в’язницею НКВС та гестапо. Цього року було перепоховано 1593 жертви володимирської катівні.Це вже четверте перепоховання, але, на жаль, за словами археологів не останнє.

Розкопки будуть продовжуватися, і скільки безіменних жертв буде ще знайдено – не відомо.

У 2014 році Володимир-Волинський історичний музей отримав ім’я свого засновника Омеляна Дверницького. Одну із вулиць міста було перейменовано у Героїв Небесної Сотні. Саме на цій вулиці, на фасаді «Ощадбанку», до річниці Революції гідності відкрито меморіальну дошку Героям Небесної Сотні.

На день міста волинський композитор Сергій Шишкін організував в рамках дня міста концерт «Бренди Волині на підтримку 51 ОМБ». Підтримали бригаду відомі волинські виконавці Галина Конах, Іванна Ворошелюк, гурт братів Леонтовичів «Дайте спокій». Завдяки їм та небайдужим жителям княжого міста вдалося зібрати більше 20 тисяч гривень.

Загалом, місто, як і вся Україна, прожило цей рік в тривозі та очікуванні миру.