Розповіли, як МОЗ, МВС та інші використали пандемію для мільйонних корупційних схем

11-го березня в Україні було оголошено карантин у зв’язку із поширенням коронавірусу. За 100 днів епідеміологічна ситуація в країні значно змінилася, кількість хворих росте щоденно. 

Українська Правда розповіла, як МОЗ, МВС та інші використали пандемію для мільйонних корупційних схем.

Разом із введенням урядом карантинних заходів активно вживати негайних заходів розпочав і парламент.

Рада прийняла рішення про спрощення закупівель для боротьби із COVID-19: замовникам дозволили не проводити стандартний тендер, натомість укладати прямі контракти з постачальниками. Закуповувати таким способом дозволили товари та послуги із затвердженого Кабміном переліку.

Головною причиною цих змін було бажання дозволити державі швидко закуповувати життєво необхідні товари для боротьби з пандемією.

Станом на 19 червня 2020 року, за цією процедурою без проведення конкурентного аукціону державні замовники здійснили 33 726 закупівлі на загальну суму 4,3 млрд грн.

Однак велике питання у ефективності використання цих коштів. Із самого початку нововведення у сфері закупівель почали використовувати або не за призначенням, або із серйозними зловживаннями.

Провалені централізовані закупівлі 

Очікувалося, що нововведена процедура стане у нагоді в першу чергу в сфері медицини. У підпорядкуванні МОЗ є спеціалізоване підприємство – “Медичні закупівлі України”, яке мало б забезпечити централізовані масштабні закупівлі першочергових товарів для боротьби з епідемією. 

Профільне міністерство однак повністю провалило роботу та спромоглося дати завдання щодо першої закупівлі лише через місяць після початку карантину 10 квітня і лише щодо захисних костюмів. 

Більше того, в МОЗі фактично зупинили тендер профільного підприємства та перебрали цю функцію на себе, переплативши за костюми 40%, за що можна було докупити додаткових 50 тисяч костюмів. 

Коли держпідприємство знайшло та закупило 90 тисяч костюмів на 40% дешевше і вже навіть уклало договір, “Медичні закупівлі” були змушені розірвати його, бо МОЗ не виділив на них гроші та не погодив закупівлю. 

Після низки гучних скандалів щодо повернення МОЗ до корупційних практик закупівлі для протидії епідемії таки передали підприємству, але аж наприкінці травня. Після цього ДП провело успішні закупівлі майже на 10 мільйонів. 

Тобто держава банально втратила два місяці на скандали, тоді як за цей час можна було провести повноцінні прозорі тендери. У цей час основний тягар забезпечення лікарів та медзакладів ліг на волонтерів, бізнес, місцеву владу та благодійників. 

Тим часом захворюваність серед медпрацівників продовжує зростати – 5 650 медиків із підтвердженими діагнозом станом на 17 червня. 

Хаотичні закупівлі під прикриттям епідемії

У перші тижні карантину одеська інфекційна лікарня, виправдовуючи неконкурентну процедуру закупівлі пандемією, почала активно скуповувати меблі та інше приладдя на кшталт тумб та диванів за дуже високими цінами.

У Дніпрі міська клінічна лікарня №8 хотіла без тендеру віддати 2,4 млн грн на ремонт приміщення та сантехнічних мереж. Відсутність конкурентної закупівлі пояснювали боротьбою з коронавірусом, однак ремонтні роботи взагалі не входять до такого переліку. 

Відділ охорони здоров’я Сумської міської ради закупив апарати ШВЛ, однак, судячи з термінів, вони їм не горять. Виробник нині мабуть найдоступніших по ціні в Україні апаратів ШВЛ “Ювент-Т” компанія “Ютас” за умовами договору має поставити відповідні апарати протягом 3 місяців, що насправді не дуже швидко, враховуючи епідеміологічну ситуацію. 

При цьому в ситуаціях із закупівлею аналогічних апаратів у посередників строк поставки коливався від 5 до 10 робочих днів з моменту отримання заявки. Більше того, у посередників такі апарати продавались зазвичай за значно нижчою ціною: у нашому випадку “Ютас” продав ШВЛ за ціною 647 тис. грн, натомість у посередників ціна на них коливалась від 518 до 548 тис. грн.

Тобто виробники в умовах пандемії вирішили скористатись своїм привілейованим становищем та браком спеціального медичного обладнання на ринку, почавши зловживати цим, зокрема і необґрунтованим підняттям цін.

Випадки переплат та махінації на ґрунті коронавірусу – не поодинокі.

Більшість замовників взагалі почали закуповувати за скороченою процедурою пальне, роботи та товари, які не призначені для боротьби із наслідками пандемії. 

Наприклад, Київська районна адміністрація Одеської міської ради провела капітальний ремонт та заміну віконних блоків. 

Сосницький літературно-меморіальний музей О.П.Довженка уклав за “ковідною процедурою” договір майже на півмільйона гривень на капітальний ремонт даху. 

Лиманська районна рада Одеської області проводила поточний ремонт кабінетів адмінбудівлі.

Не менше ніж 1,9 млн грн замовники витратили на бензин, який до переліку товарів та послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання COVID-19, не входить. 

Судячи із вказаних у договорах строках поставки, ніякої нагальності у проведенні закупівлі та ігноруванні конкурентних процедур немає. 

Відповідно до умов договору, що уклав Мелітопольський онкологічний диспансер (закупівля ліків на півмільйона гривень), строк поставки товарів “з моменту підписання договору до 31 грудня 2020 року”.

Велика вірогідність, що у разі, якщо б замовник провів відкриті торги, то зміг би купити ліки (той самий Налоксон) дешевше навіть в роздрібній аптеці, забезпечивши більшу кількість пацієнтів.

“Потужні” витрати МВС

Понад півмільярда гривень витратили структури, підпорядковані МВС, на придбання антикоронавірусних засобів. Хлопці “потужного міністра” встигли відзначитися і тут. 

27 березня Центр обслуговування підрозділів Нацполіції уклав договір на закупівлю засобів захисту із об’єднанням “Форт” МВС, яке спеціалізується на виробництві вогнепальної зброї. 

Сам “Форт” закупив ці товари у Китаю, виступивши звичайною прокладкою, що коштувало 8 млн грн платникам податків. Адже медичний захист “Форт” купував у британської компанії китайського походження дешевше, а Нацполіції продавав дорожче. Хоча поліція могла купити товар напряму, зекономовши кошти. 

Цікаво також і те, що костюми для аваківського “Форт” постачала та ж китайська компанія, що і “золоті” костюми Міністерству охорони здоров’я Степанова.

Центр Протидії корупції звернувся до НАБУ із відповідною заявою про вчинення злочину. Загалом від початку травня ЦПК оскаржив закупівель щодо COVID-19 на загальну суму щонайменше 91,3 млн грн. 

Центральна поліклініка Міністерства внутрішніх справ України є самостійним державним багатопрофільним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров’я. Це медичний заклад, який надає амбулаторно-поліклінічну допомогу, а у самому закладі працює 114 лікарів (загалом 249 працівників). 

Поліклініка веде дуже активні закупівлі, використовуючи “ковідні процедури”, тобто укладаючи прямі угоди без використання конкурентних закупівель. 

У системі Прозорро є дані про 29 угод на загальну суму трохи більше ніж 60 мільйонів гривень. 27 мільйонів поліклініка витратила на закупівлю 2 мільйонів медичних масок з гумовими петлями “MEDICARE” у компанії ТОВ “СОФІ-МЕД”.

Всі вказані надбання лікарня робила протягом декількох тижнів, ціна за одну маску коливається від 12,50 до 14 грн за штуку. Швидкий пошук в гуглі дає зрозуміти, що придбати можна було значно дешевше, особливо беручи до уваги об’єм замовлення. 

Сама ж поліклініка змогла знайти дешевше: 26 травня на Prozorro з’явилася ще одна угода на закупівлю 1 мільйона таких самісіньких масок, але вже у іншої компанії по 10,50 грн за штуку, тобто на третину дешевше. 

У квітні поліклініка купувала ще 200 000 масок, 2 000 масок-респіраторів та ще й 8 000 фільтрів до них. Однак виникає інше питання: нащо їх стільки у поліклініці, де працює всього 114 лікарів та немає стаціонару?

Важливо також, що ДП “Медичні закупівлі України” закупило такі самі маски за ціною 2,80 грн за штуку, що доводить факт величезної перевитрати з боку поліклініки МВС.

На сайті поліклініки розміщено оголошення про можливість пройти тестування на коронавірус за гроші. При цьому 16 червня заклад витратив на придбання системи ПЛР та тест картриджів майже 9 мільйонів з державного бюджету. Тобто грошей платників податків, яким за ці тести пропонують заплатити.

Про контроль, відповідальність та Держаудитслужбу

Спеціальний контролюючий орган у сфері закупівель фактично не здійснює моніторинг таких процедур для протидії коронавірусу. 

З аналізу відповідей Держаудитслужби на наші запити випливає, що закупівлі по коронавірусу COVID-19 ДАСУ не може перевіряти, бо звіт про виконаний договір, який публікують замовники, не є “процедурою закупівлі” у визначенні закону “Про публічні закупівлі”. І всі вищенаведені порушення вони зможуть перевірити лише в ході планових контрольних заходів, тобто невідомо коли. Саме поточний моніторинг міг би суттєво запобігати порушенням під час закупівель. 

Це означає, що більшість замовників не понесуть відповідальності за зловживання, адже скласти адміністративний протокол за порушення під час цих закупівель може лише Держаудитслужба. Але в ході планових контрольних заходів це може статися уже після збігу строків для притягнення до адміністративної відповідальності. Адже з моменту виявлення покарати за такі порушення можна протягом 3 місяців.

Про закупівлі для протидії COVID-19 згадано і в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Там йдеться про те, що Держаудитслужба за участі зовнішніх/незалежних аудиторів має здійснити аудит закупівель за програмою COVID-19. 

Для того, щоб такий аудит був легітимним, процедура залучення зовнішніх експертів має бути визначена законом. Адже поки що служба не може моніторити ці закупівлі навіть самостійно. 

Одночасно, меморандум говорить про необхідність оприлюднювати у Prozorro усі закупівлі для протидії епідемії та інформацію про бенефіціарів учасників тендерів. А це також означає, що підхід до закупівель потребує змін на законодавчому рівні.