<

Микола Пасевич: «Часом серед ночі думаю, як вирішити певне питання мешканців громади»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:20 | 30.06.2020 / Іваничі, Інтерв'ю / /
Перегляди
179
/ коментарів 19

До третьої річниці створення Іваничівської громади, яку відзначають 30-го червня, інтернет-видання «БУГ» підготувало інтерв’ю з людиною, яка вже 15 років працює в Іваничівській селищній раді, – Миколою Пасевичем. Не дивлячись на стільки років трудового стажу, йому всього 36. До слова, за ці роки він пройшов шлях від простого водія до заступника, здобувши заочно освіту юриста.

Відразу після завершення Львівського автомобільно-дорожнього технікуму при Львівській політехніці у 2005 році пішов працювати водієм. Робота була цікавою, зізнається пан Микола. Згодом заочно закінчив юридичний факультет, виконував функції юриста при селищній раді, встиг кілька місяців попрацювати керівником ЖЕКу. З 2015-го року Пасевич на посаді заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів. Тому він, як ніхто, в курсі всіх справ і подій місцевого масштабу.

— Яка ситуація з перейменуванням Іванич у селище? Що це дасть місцевому бюджету?

Ця проблема постала перед нами тоді, коли громада об’єдналася, тобто “народилася” наша ОТГ. Держава давала інфраструктурну субвенцію на розвиток і, чомусь, так законодавець створив позицію, що розраховував тільки на сільське населення. У нас сільське населення – це приблизно 3 тисячі осіб у селах, що приєдналися. До семи тисяч осіб налічує саме селище міського типу Іваничі. Нас вважають містом, тобто населенням міського типу. Через це нам надходила субвенція близько 2 мільйонів, а інші громади, маючи населення по 10 тисяч, тобто так само, як ми, мали більше 4 мільйонів.

Ми один рік недоотримали коштів і вирішили на наступний рік разом з депутатським корпусом діяти. Справа у тому, що, згідно Конституції України, такої абревіатури як “смт” немає. Є село, селище або місто. Ми пішли згідно чинного законодавства такою тяжкою стежкою, щоб змінити назву з “смт” на “селище”, щоб отримувати дотацію з держави.

В кінці минулого року документи були подані на обласну державну адміністрацію і тоді мали йти на Кабінет Міністрів. Верховна Рада має розглядати дане питання.

Це питання відкрите і ще відповіді по ньому немає.

Ми вже з вами говорили про передачу установ культури району на баланс селищної ради. Усе ж таки це відбулося, так?

Музичну школу, будинок школяра, гурткову роботу і спортивну школу. Ми це все зберегли. Нам районний бюджет передав всі повноваження. Люди звільнилися там і успішно сьогодні працюють в Іваничівській ОТГ. Сьогодні працює Центр культури і дозвілля молоді. Спортивна школа в нас лишилася, ми плануємо відкрити ще одну секцію додаткову, відкрили вже по футболу. Музична школа вже працює, є директор.

Нічого не закрили, усе зберегли. Приміщення, як відомо мені, передали, окрім приміщення будинку школяра. Це вже дасть змогу закладати кошти в бюджеті для оплати енергоносіїв на опалювальний сезон і частково, за наявності фінансового ресурсу, зараз робити ремонт. Наприклад, сходи і дах будинку культури потребують ремонту, музична школа теж частково потребує вкладень, а якщо приміщення не наше, то ми не могли цього зробити.

— А яка доля будинку школяра? Розглядалася можливість приєднання його в Центр дозвілля, але педагоги, які там працюють, цього не захотіли.

Була розмова з директором і працівниками. Ми пропонували їм переходити до нас. Зарплата не набагато зменшилася би. Для директора трошки зменшилася, але якось би стартували. Заборгованості по зарплаті немає. Інші працюють. Чекаємо ще досі і не хочемо закривати.

— Розкажіть про наповнення місцевого бюджету. Від чого він залежить і які є найбільші джерела доходу.

Інфраструктурна субвенція сьогодні надходить на 3 тисячі населення, а не на 10. Інакше, ми би могли зробити більше роботи для покращення інфраструктури не тільки Іванич, але й інших селищ громади. Бюджет розвитку також у нас є, але на даний момент всі кошти поділені, є об’єкти, які цього року хочемо розпочати та завершити. Надходження у нас трошки зменшилися через те, що не працює головний наповнювач бюджету – це цукровий завод. Ми сподіваємося, що цього року він запуститься… Не працює школа-інтернат. Наповнюють бюджет ТзОВ “П’ятидні”, є елеватор, інші податки, оренда землі, пайова участь при будівництві нових об’єктів. І левова частка – це сплата податків ПДФО від працівників державних установ.

— Як вплинув карантин на ОТГ і на бюджет зокрема?

Зменшилися надходження. Ми стараємося виплачувати зарплати вчасно, а далі виконувати всі роботи. Хоча не всім це подобається. Кожен житель громади, мабуть, хоче, щоб на його вулиці був асфальт, новий водопровід. Але з тепершніми карантинними заходами багато коштів було виділено на нашу лікарню, районну і обласну лікарні для боротьби з коронавірусом. Тому деякі об’єкти призупинили. Хоча нам дали мільйон на вулицю Миру. Планувалося зробити вулицю Будівельну, але там є нюанс: напірний колектор цукрового заводу, який качає стоки на відстійники, часто прориває. Тобто покласти асфальт, не замінивши колектор, – це є дурість, не по-хазяйськи. Проводимо переговори з власниками щодо заміни колектора.

–В соцмережах йшли чутки, що є проблеми з вулицею Єрьоміна. Буцімто асфальту нема, хоча документи ніби є…

Це все фейк. З такої серії, як “одна баба сказала”, не перевіривши інформацію. На вулиці Єрьоміна не клали ні по документах, ні фактично асфальт.

— Чи багато доріг вдалося зробити за роки існування ОТГ?

За цих три роки ми зробили багато відрізків дороги в Іваничах. Було вирішено зробити цілу вулицю Миру. Ми стараємося покасти спочатку водопровід, перед тим, як класти асфальт.

Вулицю Валову закінчили, два відрізка по вулиці Банківській зробили, вулицю Залізничну зробили.

Кошти інфраструктурної субвенції у перші роки ми пустили на два відрізки бруківки. Це біля Ощадбанку і до поліції, на вулиці Львівській і між автостанцією і залізничним вокзалом. Пішохідні доріжки і лавочки, щоб люди могли відпочити. Якби субвенції було більше, то можна було би відремонтувати будинок культури в Соснині чи там в Древинях.

–Все впирається в гроші? Чи пробували знайти інвестора, який буде комфортним для мешканців громади? Це, напевно, важко, але чи є такі можливості?

Минулого року ми знайшли інвестора. Встановлюємо 29 вітряків. Вітрова енергія. Вони вже цього року сплачують нам за оренду земельних ділянок, наданих під встановлення певних вітряків. Це є великим плюсом для місцевого бюджету.

Вони мали почати будівництво вже цього року, залучити з громади працівників, тобто створити робочі місця. Для початку тимчасові – для встановлення вітряків, потім постійні для обслуговування. Але почалася пандемія.

Другою сходинкою пошуку інвесторів для залучення в громаду було спілкуваня з фірмою по виготовленню напівфабрикатів, а саме з такою мережею як KFC. Ми вели переговори, але наразі результату немає.

Пошук інвесторів іде. Ми на цьому не зупиняємося.

–Як розподіляються кошти між селами громади? Чи є пропорційна схема і чи є комунікація з населенням?

Депутатський корпус ділить при формуванні бюджету кошти на розвиток. Кожен населений пункт має своїх представників. Але буває непропорційно, нам закидають, що якщо Іваничі більше платять податків, то чому ми маємо все віддавати на села… Але по мірі можливостей на кожне село громади, а їх є сім, ми даємо по трошки. Десь відремонтували електрику в садочку, десь закупили обладнання, відремонтували спортзал. У Соснині відремонтували клуб, два віддалені ЦНАПи будуть у селі Мишів і селі Соснина, і центральний у нас.

Проводимо Дні сіл і Дні громади, залучаємо молодь, просимо, щоб йшла до нас працювати. Дуже хороша і креативна молода завклубом в село Мишів – взірець для всіх.

— Не секрет, що з сільської місцевості молодь виїжджає у міста. Чи немає проблем з кадрами?

Ця проблема є. У нас колектив порівняно молодий, до 40-ка років. Але були різноманітні конкурси на заміщення вакантних посад – ні один з молоді не прийшов. Всі активні в соцмережах, але приходити, пробувати, брати на себе відповідальність, щось змінювати – тут сміливості менше. У Деревинях та Мишові – молоді керівники клубів. Вони стараються та щось пробують.

— Грибовицька сільська рада не раз виявляла бажання приєднатися до Іваничівської ОТГ, і ваша громада ніби була не проти. Але цього не трапилося і за перспективним планом сільрада має відійти до Нововолинська. Чому в свій час не вдалося домовитися та довести до кінця справу?

Ми направляли неодноразово звернення та наші рішення, що ми бажаємо об’єднатися, відповіді від Грибовицької сільради не було. Чому вони на той час не йшли – важко відповісти.

— Яка у вас співпраця з нещодавно призначеним головою Іваничівської РДА? Що взагалі думаєте про доцільність існування трьох структур: Іваничівська ОТГ, Іваничівська районна рада та Іваничівська РДА?

Нормальна співпраця, маємо діалог і, якщо щось треба, звертаємося.

Не хочу образити працівників, але, мабуть, можна було працювати напряму: громада-область-Київ. Бо забагато бюрократії, контролю, листування та перепон у роботі. Конфлікти можуть виникати і на тому, що керівники мають різні політичні погляди.

— Громаді досі не передали землі між населеними пунктами. Яка ситуація в Іваничівській ОТГ?

Частково не передала. Бачив виступ Ігоря Пальонки. В нас теж бувають такі ситуації, що люди, незрозуміло чому, не приносять рішення, або не отримали рішення і не виготовляють документації. Ми стараємося виносити всі звернення жителів на сесію, поновлювати рішення або надавати юридичну, земельну консультацію людині щодо подальших дій. З приводу земель, всі землі, які були нам передані, вони були роздані згідно заяв громадян, розглянуті на земельній комісії, на сесіях. Велика частина атовців отримала земельні ділянки до двох гектарів.

— Ви вже 15 років в органах місцевого самоврядування. Чи не виникає бажання змінити сферу діяльності, Вас не поглинає рутина?

Мені робота дуже подобається. Енергії вистачає, багато задумів та проєктів нереалізованих є. Працювати хочеться.

— Що б ви зробили в громаді першочергово, якби отримали чималу суму для реалізації ваших задумів? Чого не вистачає Іваничам?

Є чимало проблем: починаючи від комунальної служби, завершуючи енергозбереженням, модернізацією закладів освіти, покращенням якості освіти (закупівля техніки, матеріалів), оновленням автопарку комунального підприємства, будівництвом доріг.

— Наскільки виправданою є посада поліцейського офіцера громади?

Ми рік часу особисто займалися по даному проєкту. Були з офіцером на представленні пілотного проєкту в Києві «Поліцейський офіцер громади». На сесії з депутатами вирішили брати участь в проєкті, виділили на сесії гроші, виділили приміщення. Стали переможцями, отримали автомобіль. Є поліцейська станція, кімната відпочинку.

— Чи реально в Іваничах облаштувати місця для відпочинку людей?

У нас молода команда і ми два роки тому створили програму, яку затвердили на сесії “міні проєкти”. До них ми залучаємо громадські організації, голів ОСББ, люди дуже активні. Одним із проєктів, які минулоріч виграли, – в 16 році відсудили озеро Татарку і там ГО проводить благоустрій. Є волейбольна площадка, бесідки, мангали. І була пропозиція виділити кошти та зробити щось подібне.

ГО виграла грант на Долинці (депутат Ярослав Когут і його ініціативна група). Отримали альтанки. Ми допомогли зі встановлення волейбольної площадки, з завезенням піску, вони зробили благоустрій. Вони вклали свою працю, а це людей стимулює берегти та доглядати.

На Зеленій в лісі є така зона “Гойдалка” депутат Макаров. Там облагороджують ставок, роблять своїми силами бесідки, лавки, смітники. Буде футбольне поле, дитячий майданчик.

Є програма підтримки ОСББ, яких в нашій громаді 6. Наприклад, енергозбереження: заміна вікон, дверей в під’їзді, дашків, обмостки біля будинків, перекриття частково даху чи навіть встановлення альтанок біля будинків. Стараємося залучати до співпраці активних громадян.

Сам живу в будинку і особисто хотів створити там ОСББ. Важко вибива, але позаминулого року вдалося створити.

— Цифровізація та Іваничівська ОТГ…

Це питання треба вивчати. Одне скажу: отримали три роки тому майданчик дитячий, то ми його освітили, встановили камери і безкоштовний вайфай. У нас в парку є вайфай.

— Яка ситуація в громаді з відеоспостереженням?

Ми, напевно, з 15 року в числі перших почали ставити на вулицях камери. Спочатку їх було три. На сьогодні стоїть 16 відеокамер в Іваничах. Сервер є в Іваничівській селищній раді та дублююючий – в Іваничівському відділенні поліції (з монітором). На цьому не зупиняємося. Подали пропозицію спільно з іншими громадами нашого регіону та керівником відділення поліції щодо встановлення відеокамер по цілій ОТГ. Це ще 15 відеокамер по всіх населених пунктах.

— Скільки часу приділяєте своїй роботі?

О пів на 8 ранку я вже на роботі. Додому приходжу як коли, буває і о 9, і о 5…. Часом йдеш в магазин і хтось перестріне, каже: “Добре, що я тебе побачив!”. Воно бадьорить. В суботу чи неділю можуть прийти додому.

–А що каже дружина про Вашу постійну зайнятість?

“Вимикай телефон, скільки можна, лишай його на роботі.” Маю один номер – люди часто телефонують. Часом серед ночі думаю, як вирішити певне питання.

Лідером бути важко, який Ваш секрет?

Я би не сказав, що я лідер. Бути собою – це головне. Нормально комунікувати з людьми.

— Помітили у вас фітнес браслет. Велику відстань долаєте за день?

По 22 тисячі кроків. Я дуже енергійний. За мною часто не встигають ходити. А я дуже люблю ходити. Коли вчився в Львові, близько 3 км ходив пішки на пари. Спортом не займаюся, але побігати інколи компанією, пограти у волейбол чи футбол можу. Не палю.

Скоро нові вибори. Чи є у вас думки чи бажання балотуватися на голову Іваничівської ОТГ?

Це питання ще відкрите. Я думаю, скоро дам відповідь.




коментарів: 19
  1. ясно, що подобається працювати: призначив собі премій на суму, що наші земляки в Белігії по 15 годин на будівництві вкалують і то не мають стільки, так можна жити

  2. Зробіть дорогу, навіть 2000 років тому люди перше дорогу робили, тоді більшість питань самі собою вирішуються… За переїздом в сторону Павлівки, що це? Ви що дикуни там у себе в громаді???

  3. Ще б доглядали за узбіччями тих пороблених доріг, ато все заросло і ніхто не бачить, староста не бачить, як дороги заросли. Нічого не робиться, подивіться скільки Павлівська ОТГ зробила.

    • А що зробила павлівська отг? Ледь виживає, боргів купа перед освітянами, штат найбільший в районі, плюс луковичі їм впихнули – а це ще одна клоака, якби своїх деградуючих сіл їм мало

      • Ви працєте в сфері освіти в Павлівській ОТГ? Заробітна плата виплачується, хоть з невеликими затримками, але повністю!!!! Навіщо ця брехня!!!!

        • Ще не осінь, згадайте минулий рік. Просто в Павлівській ОТГ вчителі залякані, той мовчать

    • Район просрала свобода, а він нормальний мужик, сам усього добився

  4. особисто я – не хочу такого керівника. він лиш автомобілі мінятиме на дорожчі, а Іваничі що раз то більш в село перетворюватимуться. жодної ініціативи та результату його дій нема

  5. Утром мажу бутерброд –
    Сразу мысль: а как народ?
    И икра не лезет в горло,
    И компот не льется в рот!

  6. Микола, після того як надивився на Kaтeні ноженята, тепер вже геть не всне.
    Все буде думати, думати…

  7. Чому всі шукають щось погане в роботі Пасевича,який старається і виконує свої посадові обов”язки дуже добре,але всім не догодиш.І в інтерв”ю все сказано правдиво і чесно.

  8. Хотів Коля передвиборчої реклами,а вийшла-антиреклама…Твої діла говорять за тебе

  9. Миколка починай займатися бігом з препятсьвієм,скоро знадобиться…,я так мислю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

28 Квітня, Неділя
27 Квітня, Субота