Євроінтеграція, медицина і «Староста року»: що обговорювали на форумі старост Волині

16-го червня на «Другому форумі старост. Волинь» говорили про виклики та проблеми інституту старост, його законодавче врегулювання, доступність медичних послуг, євроінтеграцію, а також ініціювання Дня старости й проведення конкурсу «Староста року». Захід тривав в Луцькому національному технічному університеті.

Про це пишуть Волинські Новини.

Нагадаємо, «Перший форум старост. Волинь» відбувся рік тому. Його організували на території Олицького замку. Тоді учасники форуму обговорювали, зокрема, питання цифрової трансформації громад і доступність адміністративних послуг на місцях.

Серед учасників другого форуму – народні депутати, представники обласної, районних і міських рад із Волині, голови громад і старости, експерти з розвитку місцевого самоврядування, працівники комунальних закладів охорони здоров’я та інші.

Другий форум старост Волині відбувся, ставши традиційним простором для відкритого діалогу та об’єднавши старост, депутатів, керівників громад області та експертів навколо ключових для сьогодення питань – єдності, стійкості та спроможності наших громад.

Були присутні народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін, народний депутат, голова підкомітету з питань регіональної політики та місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Вячеслав Рубльов, народна депутатка, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету з питань національної та культурної пам’яті Ірина Констанкевич, народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Ігор Гузь, виконавчий директор громадської організації «Всеукраїнське об’єднання старост» Станіслав Август, т. в. о. голови Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, в. о. Луцького міського голови Катерина Шкльода та інші.

Відкрив форум народний депутат, перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко. Учасників заходу він привітав онлайн. Як нагадав, Україна відкриває перший кластер переговорів із Європейським Союзом.

«Старости – це ті відважні люди, які щодня борюся за краще життя своїх громад, своїх співгромадян, своїх сусідів. І ви безпосередньо робите крок до вступу в Європейський Союз кожного дня, адже робите кращим життя у своїх громадах, надаєте якісні послуги й реалізовуєте ті непрості завдання, які перед вами стоять, починаючи від обороноздатності», – сказав Олександр Корнієнко.

Як інформував, нардепи зареєстрували законопроєкт про відзначення Дня старости в Україні 7 червня, а також працюють над проєктом «Староста року».

Народний депутат Віталій Безгін розповів, чому День старости в Україні хочуть відзначати саме 7 червня. В цю дату відбувся найбільший на сьогодні форум старост – на Київщині. Тоді вдалося зібрати понад 650 представників місцевого самоврядування. Окрім того, 7 червня минає рівно пів року від Дня місцевого самоврядування, який припадає на 7 грудня.

«Я думаю, що коли ми говоримо про старост і голів громад, то це саме ті люди, які супроводжують життя кожного українця, кожного громадянина, від перших його митей до, на превеликий жаль, завершення його життя, організовуючи, в тому числі, похорони наших Героїв», – зазначив народний депутат Віталій Безгін.

Як повідомив виконавчий директор громадської організації «Всеукраїнське об’єднання старост» Станіслав Август, усього вже було проведено 12 регіональних форумів.

«Маю надію, що ініціативу щодо Дня старости буде підтримано. У першу чергу же хочу подякувати вам, старостам. Направду ваша робота неймовірна. Ваші щоденні обов’язки постійно виходять за межі того, що прописано в законах, за межі того, що прописано у ваших посадових інструкціях. Ви воюєте, ви виконуєте роботу рятувальника, поліціянта, вчителя, комунальника. Насправді ви займаєтеся майже всім. Тому щиро вам дякую. І оголошую, що ми розпочинаємо нашу нову ініціативу – це премія «Староста року». Ми розпочнемо реєстрацію у вересні, тож чекайте на новини. Премія відбудеться у грудні у Київській області», – анонсував Станіслав Август.

Саме на плечі старост лягає непроста комунікація з людьми на місцях, зокрема нині йдеться про підтримку сімей військовослужбовців і загиблих Героїв, звернув увагу нардеп Вячеслав Рубльов.

«Ви знаєте, що серед старост є ті, хто пішов на фронт, і ті, хто, на жаль, загинув на війні, тобто зараз старости ще й воюють. Я вірю, що ми дочекаємося нашої перемоги, вірю в Україну, вірю у Волинь, вірю в те, що спільно з вами нам під силу все, навіть подолати такого великого ворога», – наголосив він.

Народна депутатка Ірина Констанкевич відзначила, що повномасштабна війна позбавила представників обласної, районних і міських рад, голів громад і старост, народних депутатів можливості часто зустрічатися, щоб обговорювати актуальні питання та проблеми.

«І тому цей форум – це можливість спілкуватися, можливість бути почутим, можливість донести свої спостереження, свої думки, своє розуміння і бачення того, як має в подальшому розвиватися наша держава. Наші європейські партнери переконані, що демократія засадничо будується знизу – в громадах. Демократія – це коли чути голос кожного, коли є підтримка кожного. Наші європейські партнери усвідомлюють, що Україна в багатьох позиціях не тільки рівновелика з європейськими країнами, але й десь випереджає їх. І для нас це важливо – щоб нас розуміли, нас чули і щоб не тільки ми змінювали власне законодавство, а щоб і європейці на етапі імплементації теж були гнучкими і відкритими до українців, до українського суспільного життя і, безперечно, до життя наших громад. Тому що за час війни ми виросли, ми сформували нову українську національну якість. Ми стійкі, ми незламні і ми впевнені у своєму майбутньому», – прокоментувала Ірина Констанкевич.

Представникам влади на місцях потрібно готуватися до відвертої розмови з українцями, наголосив нардеп Ігор Гузь. Ідеться про розмови на наступні теми: повернення децентралізації після завершення війни і її збільшення, укрупнення громад, вирішення питання з районними радами, демографічні виклики.

Т. в. о. начальника Волинської обласної військової адміністрації Роман Романюк додав, що саме староста – це ключова ланка у великій системі вертикалі влади. Саме до старост у першу чергу люди приходять зі своїми питаннями та запитами.

У майбутньому варто розглянути варіанти проведення спільних форумів старост із сусідніми областями, наприклад, із Рівненщиною та Житомирщиною, адже більшість проблем у цих північних регіонах країни подібні, впевнений голова Волинської обласної ради Григорій Недопад.

«Сьогодні всі колеги говорили про очікуваний мир і майбутні вибори, зміни. Однак, на жаль, ніхто не знає, коли завершиться війна чи коли хоча би будуть припинені воєнні дії. І ви, старости в громадах, – це ті люди, які бачать, наскільки емоційно вразливі наші мешканці, в якому стані вони зараз перебувають. І сьогодні ви не просто представники органів місцевого самоврядування. Сьогодні, спілкуючись із цими людьми, ви несете важку ношу. Ви і психологи, і наставники для них», – сказала в. о. Луцького міського голови Катерина Шкльода.

Вона додала, що люди дуже рідко висловлюють слова вдячності і, мабуть, у цьому й полягає роль влади на місцях – вислуховувати проблеми інших і вирішувати їх.

У межах форуму провели дві панельні дискусії: «Інститут старост. Виклики, проблеми та законодавче регулювання», «Доступність та гарантія медичних послуг».

За нагоди народні депутати, голова облради і т. в. о. начальника ОВА вручили грамоти та подяки окремим старостам.

Форум організували з ініціативи першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, ГО «Всеукраїнське об’єднання старост», обласної військової адміністрації тощо.