Misto.cafe у Луцьку передає 80% прибутку на розвиток та закликає бізнес бути соціально відповідальним

Кілька тижнів у Луцьку працює «Misto.cafe» – перше на Волині кафе суспільного впливу, що передає 80% чистого прибутку на підтримку соціальних проєктів. Про роботу унікального на теренах області закладу та усі його особливості розповіли під час заходу про соціальне підприємництво.

Івент «Соціальне підприємництво у світі та Україні. Кейси Луцька, Полтави та Франківська» організувала громадська платформа «Алгоритм дій». Запрошені спікерки Аліна Бочарнікова, Олеся Дідик, Анастасія Гуліта та Альона Гончаренко розповіли про основи соціального підприємництва та власний досвід у цій сфері.

Присутні обговорили моделі соцпідприємництва, чим вони відрізняються від корпоративної соціальної відповідальності і чи актуальне соцпідприємництво в час донатів та війни. Це все доповідачки пояснили на прикладі моделі трьох громадських ресторанів в Україні – Misto.cafe в Луцьку, МІСТОХАБ в Полтаві та Urban Space 100 в Івано-Франківську.

Чотири в одному: кафе, крамниця, подієвий майданчик та фундація розвитку

Оскільки захід відбувся в нещодавно відкритому закладі «Misto.cafe», то насамперед присутні ознайомилися з його роботою.

Як запевнила проєктна менеджерка Анастасія Гуліта, Misto.cafe стане закладом суспільного впливу, де можна буде не лише смачно поїсти, а й організувати різні івенти, презентації та цікаві зустрічі. Адже у Misto.cafe, крім смачних страв і напоїв, є також крамничка та простір для подій.

За її словами, особливістю магазину є те, що тут продаються вироби лише місцевих виробників, а також сувеніри з Луцька. Подієвий простір слугуватиме місцем для проведення лекцій, майстер-класів, воркшопів та інших заходів, спрямованих на розвиток міста. Однак основною “родзинкою” кафе є те, що 80% виручених коштів спрямовуватимуть на втілення соціальних ініціатив та громадських проєктів, ще 20% – йтиме управлінській ресторанній компанії «ХОРС». Таким чином, оплачуючи рахунок, відвідувачі закладу роблять внесок у фінансування майбутніх проєктів.

“Заклад поєднує міське кафе, крамницю українських виробників, подієвий майданчик та фундацію, що скеровує 80% чистого прибутку на міські ініціативи. Кафе пропонує страви волинської, кримськотатарської та сучасної європейської кухонь. Зокрема в меню: кримські чібереки, янтики, лагман, манти; власна солодка та солона випічка; алкогольні коктейлі та безалкогольні напої, зокрема кава від українських обсмажувальників та кава Джезва — та що в турці, тільки краще.

Але Misto.cafe — це точно заклад не лише про їжу. Тут буде подієвий майданчик із активною програмою. Лекції, тренінги, панельні дискусії, музичні події, кінопокази, книжкові клуби. Хочемо також зробити певні сезонні події, щоб люди знали, що саме цей захід щороку буде відбуватися в Misto.cafe. Створити свої традиції в Луцьку, як в Австрії – Віденський бал чи Октоберфест в Німеччині.

Також у закладі функціонує крамничка, особливістю якої є те, що тут представлені роботи виключно локальних виробників, а також сувенірна продукція (мерч) Луцька, – зазначила Анастасія Гуліта.

Заклад відкрили завдяки безповоротним фінансовим внескам ста українців

Менеджерка наголосила, що заклад відкрили завдяки внескам ста українців, кожен з яких інвестував 80 тисяч гривень для старту проєкту. Бізнесмени, дизайнери, ресторатори, айтівці, представники громадського сектору — різні люди із Луцька, столиці, інших міст та, навіть, країн зробили разовий безповоротний фінансовий внесок, щоб надалі розвивати місто.

Що цікаво, кампанія з відбору сотні найкращих кандидатів тривала 70 днів. А 55 заявок прийшли вже за перші дві доби, — це більше, ніж половина претендентів на участь. Всього надійшло 159 реєстрацій, при цьому, після закриття форми, охочі продовжували надсилати запити в соцмережах. 

“Як тільки оголосили про збір заявок від охочих стати співзасновниками Misto.cafe, анкети просто посипалися. За перший вечір ми отримали 23 заявки. Наступного дня цифра дійшла до 55. Це дуже надихало. Нас зрозуміли. Луцьк виявився відкритим до соціальної активності, до участі в розвитку. Я щодня чула від нових і таких різних людей слово: «Нарешті!». Так і сталося: навколо проєкту об’єдналися дуже різні люди. Багато є із легкої промисловості, дизайнери одягу, взуття, також HoReCa, б’юті-сфера, маркетинг, з громадського сектору, до речі, небагато. Але в топі — айтівці, їх найбільше”, – підсумувала проєктна менеджерка.

Анастасія Гуліта жартома каже, що тепер знає про цих 100 людей усе, тож разом з командою проаналізувала краудфандингову кампанію. Ось, що вийшло:

• Чоловіки – 54%, жінки – 46%;
• Найбільше учасників – від 36 до 45 років (53%), на другому місці 26-35 (39%). Найменше, по 4%, — це молодь до 25 років та старші за 45; 
• Серед чоловіків найбільше співзасновників від 36 до 45 років (61%), поміж жінок переважає вік від 26 до 35 років (48%);
• Половина співзасновників — це айтівці (17%), працівники сфери торгівлі (13%), будівництва та архітектури (10%), комунікацій та маркетингу (10%). Також серед співзасновників є представники легкої промисловості, громадського сектору, освітяни, фінансисти, юристи, медики, психолог, ювелір та інші.
• 15% з 54 чоловіків — це Сергії, а от серед жінок найбільше Ірин — 11%. 
• 88 зі 100 відібраних співзасновників проживають зараз у Луцьку, 80 — родом з Волині, але є й з інших міст та, навіть, країн. 

Громадські ініціативи повинні бути спрямовані на розвиток міста

Анастасія підкреслила, що тематика громадських ініціатив може бути різною, проте всі проєкти повинні бути спрямовані на розвиток міського середовища, в пріоритеті — обороноздатність країни, підтримка ветеранів та військових, релокованих українців. Крім того, розглядатимуть проєкти з розвитку інфраструктури, соціальної, культурної чи освітньої сфер Луцька. 

“Це може бути будь-яка ініціатива, що спрямована на розвиток міста: провести навчання, залучити експерта, організувати фестиваль, встановити пандус… Крім того, пріоритетними будуть напрямки, пов’язані із ветеранами та військовими. Ветерани і військові зараз — це ті люди, завдяки яким наш Луцьк є, живе і має можливість розвиватися. Тому місто, в свою чергу, повинно дбати про те, щоб створювати комфортне середовище для них, дбати про інклюзивність та належні сервіси.

Коли їздила в Івано-Франківськ, то стала свідком однієї такої ініціативи: це була виставка документальних фото важко поранених бійців «Сталеві духом». Захід збирав кошти для лікування військових. І це дуже показовий приклад такого собі «ланцюжка» суспільної користі. Містяни роблять свої побутові справи — обідають, п’ють каву, а частина коштів йде на організацію фотовиставки, яка збирає кошти і допомагає пораненим. Дуже хочеться, щоб і в Луцьку Misto.cafe запускало такі «ланцюжки», – поділилася доповідачка.

Отож, згідно з концепцією, гості закладу, оплачуючи рахунок, фінансово підтримують і майбутні гранти, водночас активісти пропонують ідеї й отримують кошти на їхню реалізацію. Хто саме отримає гроші, вирішуватимуть 100 співзасновників, які мають однаковий вступний внесок й рівні права. Рішення ухвалюватимуть на щоквартальних зборах.

До слова, страви в кафе готують під керівництвом відомого у Луцьку “кафеголіка” Сергія Капацини, котрий має понад 19 років досвіду в управлінні ресторанним бізнесом. Оскільки сам він із Криму, то запровадив в меню декілька позицій із кримськотатарської кухні. І ці стави користуються у відвідувачів неабиякою популярністю. Зокрема, лише за перший тиждень роботи тут продали 1 141 чебурек.

Анастасія Гуліта висловила сподівання, що після того як кафе стане популярним і вийде на стабільну роботу, то на один грантовий сезон зможе акумулювати на громадські проєкти від півмільйона і до мільйона гривень.

Misto.cafe перейняло досвід громадського ресторану Urban Space 100 в Івано-Франківську, який працює вже 10 років

Ініціатива створення у Луцьку кафе такого формату належить платформі «Алгоритм дій». Команда надихнулась громадським рестораном Urban Space 100 в Івано-Франківську і взяла за основу їхню модель. В цьому місті 10 років тому 100 українців інвестували у відкриття кафе 800 тисяч грн, розуміючи, що воно не приноситиме їм прибутку. За цей час Urban Space 100 підтримав 163 проєкти на суму понад сім мільйонів гривень. 

Грантова менеджерка, координаторка Urban Space 100 в Івано-Франківську Олеся Дідик розповіла, як усе починалося, як розвивався заклад і яких результатів вдалося досягти. За її словами, за 10 років тут сталися 1283 події, побували 888 тисяч 956 гостей та підтримано 169 різноманітних проєктів. Серед реалізованого, наприклад, облаштування простору психологічного відновлення військових та мотузкового парку для дітей з важкими порушеннями мовлення й аутизмом, організація Дня вуличної музики, а також проєкти з сортування сміття в місті, реставрації старовинних дверей та допомоги безпритульним тваринам.

Олеся Дідик зазначила, що тішиться тим, що інші міста починають переймати досвід їхнього закладу. Адже хороших ініціатив, спрямованих на розвиток міст, в Україні ставатиме більше. А це означає, що країна розвивається.

Кафе суспільного впливу – МІСТОХАБ планують відкрити у Полтаві

Таке ж кафе суспільного впливу планують відкрити у Полтаві. Роботи там затягнулись через війну в країні. А організатори акумулювали свої зусилля у волонтерську діяльність та допомогу військовим. Так, за майже три роки, команда МІСТОХАБ зібрала і спрямувала на ЗСУ понад 11 мільйонів гривень. Однак, дізнавшись, що заклад в Луцьку, попри війну таки відкривається, також вирішили відновити ремонтні роботи у своєму просторі.

Співзасновниця, директорка й фандрейзерка МІСТОХАБ у Полтаві Альона Гончаренко розповіла, що їхній заклад – простір розвитку міста, відкриття якого забезпечують імпакт-інвестори та 80% прибутку від проєкту йтиме у фонд міських ініціатив. Ще одна мета – відновити будівлю, що є історичною спадщиною Полтави – перший у місті пивоварний завод та пивницю «Притулок друзів». За її словами, наразі план виконано на 96,4%, однак до відкриття залишилось зібрати 18 тисяч доларів США.

“Полтаві не вистачає активних людей і ресурсів для реалізації проєктів. Тому такий заклад місту дійсно потрібен. Початок війни пригальмував усі роботи, також їх ускладнює те, що це історична будівля, яку можна лише реконструювати. Наприклад, коли ми вже виконали більшу частину ремонтних робіт, почали сипатись стіни будівлі. Довелось їх укріплювати і все починати з початку. А це додаткові чималі кошти. Із тих грошей, що ми уже зібрали, витрачено 5 мільйонів 139 тисяч гривень. У нас залишилось лише біля 500 тисяч гривень. Однак цього наразі – недостатньо”, – зазначила Альона.

Вона зауважила, що відкрити простір МІСТОХАБ планують в грудні.

Місія таких проєктів – нагадувати, що кожен має вплив на якісний розвиток свого міста

Активістки переконані, що таких кафе суспільного впливу в містах Волині та й України загалом має ставати більше. Адже завдяки їм абсолютно кожен стає частиною впровадження змін. Гості закладу, оплачуючи рахунок, створюють фінансове забезпечення для майбутніх грантів. Активісти пропонують ідеї і отримують кошти на їхню реалізацію.

Саме тому місія таких проєктів – нагадувати жителям, що кожен має вплив на якісний розвиток міста — через свої ініціативи, небайдужість, активну громадянську позицію та, навіть, звичайну купівлю кави чи обіду.

Організатори певні, що їхні заклади нового формату створять в регіоні прецедент для бізнесу і стануть для нього взірцем соціальної відповідальності та поштовхом до створення екосистеми, у якій бізнесу було би нормою бути соціально відповідальним, навіть якщо він не є дотичним до таких проєктів.