Гендиректорка Володимир-Волинського ТМО розповіла про реалії, реформи та стратегію медзакладу

Тетяна Ващук очолила КП «Володимир-Волинське ТМО» близько півтора року тому у переломні часи: стартував другий етап медичної реформи, розпочалася пандемія коронавірусу, а також відбувалася зміна місцевої влади.

Як вдалося налагодити роботу медзакладу у той період, як розвивається лікарня зараз і який складено план подальшого розвитку – розпитали генеральну директорку медустанови журналістка Валентина Тиненська для газети “Слово правди”.

– Тетяно Петрівно, з якими викликами ви зіткнулися, очоливши лікарню, і як їх долали?

– У квітні 2020 року мене призначили на посаду виконуючої обов’язки генерального директора КП «Володимир-Волинське ТМО». У той час йшов процес реформування вторинної ланки медицини, здійнялася перша хвиля невідомої пандемії COVID-19. Ніхто не розумів із чим маємо справу. Була страшна соціальна напруга, боялись і самі лікарі…

Люди панікували, медики не знали, як діяти, чим лікувати пацієнтів. Направду, важко словами передати, через що ми пройшли, як навчались, якими зусиллями і з якими втратами прожили минулий рік. Найбільше пацієнтів було у жовтні-листопаді, тоді ж почав хворіти і сам персонал. На жаль, не обійшлось без летальних випадків.

Нині у нас є чіткі маршрути пацієнта та протоколи лікування. Але навіть за таких умов не потрібно нехтувати карантинними заходами, бо хворих у стаціонарі вистачає, ускладнення після коронавірусу теж є.

Всі ми бачимо, яка ситуація у світі: вірус мутує, стає агресивнішим, великим є відсоток нещепленого населення, хворі наповнюють стаціонарні відділення лікарень.

– Які зміни приніс для установи другий етап медичної реформи? 

– Ці зміни як позитивні, так і негативні. Реформа – це завжди якийсь період нестабільності, оптимізації закладу і штату. Зрозуміло, що не усім це подобається, легко все видається на папері, та у рази важче на практиці.

Я ж бачу у такому переформатуванні чимало позитиву. Адже лікарня і лікарі, які потужно працюють, у яких багато пацієнтів, заробляють кошти за програмою медичних гарантій від НСЗУ, це у свою чергу має зменшити фінансове навантаження на хворого.

З часом сформуються «ринкові відносини» між закладами охорони здоров’я, що створить «здорову» конкуренцію між лікарнями та лікарями. Кожен такий заклад тепер буде зацікавлений у комфорті, розвитку, від цього залежатиме його фінансування.

Маємо розуміти, що повністю безкоштовного лікування не може забезпечити жодна держава світу, якби вона цього не хотіла. На мою думку, щоб захистити людей потрібно впроваджувати страхову медицину, дати певні гарантії пацієнтам, бо нині пересічний мешканець боїться потрапляти до лікарні, адже це несе значні витрати. Тому, на жаль, діагностуємо запущені форми захворювань і високі показники смертності.

Попрацювавши при даній реформі більше року, ми побачили, що залишилося чимало непередбачених моментів, що стосуються купівлі обладнання, його повірок та ремонтів, ремонтних робіт у закладах, навчання персоналу, не вельми й зросла оплата праці лікарів, що є найважливішою складовою роботи, невисокими є тарифи за надані послуги, поганенькі медичні інформаційні системи та програмне забезпечення, що гальмують роботу медиків.

Усе це потрібно вдосконалювати у найкоротші терміни, якщо хочемо побачити позитивні результати цієї реформи. Медицина має бути пріоритетом держави, бо важливішого за життя і здоров’я людей немає.

– Для того, щоб лікарня отримала статус опорної, проведено велику роботу. Одним із завдань стало визначення плану розвитку на найближчі три роки. То ж які найбільші зміни очікують на ТМО?

– Зараз принципово важливим є отримання статусу опорної лікарні нашим ТМО. Сама реформа медицини вимагає оптимізації структурних підрозділів та штату. У Міністерстві кажуть, що нікому не потрібна модель радянських лікарень із величезними будівлями, з їх затратним утриманням та роздутими штатами. До оптимізації у нашому закладі підходимо виважено, адже за прийнятими рішеннями часто стоять людські долі.

Максимально зберігаємо потрібні відділення та прогресивних людей, які хочуть підвищити професійний рівень лікарні в області, аби у результаті забезпечити європейський стандарт установи, де буде комфортно персоналу та пацієнту.

Зрозуміло, на це потрібен час. Працюємо над залученням профільних кваліфікованих спеціалістів, розробляємо різноманітні програми з обміну досвідом, дбаємо про поліпшення матеріально-технічного забезпечення ТМО. Адже, незалежно від подальшої дії реформи, наша лікарня має стати престижною, конкурентоспроможною та опорною, де хотітимуть лікуватися.

– У відділеннях поступово проводяться ремонти. Що уже оновили і які роботи на черзі?

– За майже півтора року багато зроблено власними силами лікарні та за кошти від наданих медичних послуг, є значне фінансування з міського бюджету, залучаємо благодійників.

Капітально відремонтували дах основного корпусу ТМО, ліфт приймального відділення, систему газопостачання, встановили енергозберігаючі вікна, здійснили капремонт терапевтичного відділення, де надають допомогу «ковідним» хворим, завершуємо роботи в інфекційному відділенні, яке тепер буде розташоване на другому поверсі корпусу №1, де раніше знаходилася жіноча консультація.

На черзі ремонт операційного блоку, відділення інтенсивної терапії та хірургічного – це весь п’ятий поверх основного корпусу.

– Яке нове обладнання вдалося купити для поліпшення якості надання медичних послуг?

– Вважаю, що тут є чим похвалитися: обладнання купували різнопланове, воно сучасне, новітнє, європейських та прогресивних брендів.

За цей рік оновили ряд ШВЛ-апаратів, кисневих концентраторів, придбали кисневу станцію, що самостійно генерує із звичайного повітря кисень, УЗД-апарат, відеогастроскоп і відеоколоноскоп для діагностики верхніх та нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, відеобронхоскоп для діагностики дихальних шляхів (бронхоскопії), обладнання для лабораторії.

На сім мільйонів гривень закуплено обладнання в операційний блок: це нові операційні столи, лампи, рентгенологічна система ЕОП, хірургічний лазер, наркозна станція, дозатори лікувальних речовин, монітори пацієнта медичний інструментарій та інвентар.

– Напевно, однією з найбільш дорогих покупок є апарат комп’ютерної томографії. Коли вже його зможуть застосовувати у роботі лікарі?

– Нам у стислі строки вдалось придбати власний КТ-апарат за кошти міського бюджету та підприємства. Це потужне обладнання з високими діагностичними можливостями, що дозволяє здійснювати одночасний збір даних 32 зрізів. Воно вже встановлене у ТМО, проведена його аплікація і навчання лікарів, які на ньому працюватимуть.

Апарат розміщений на першому поверсі у тому ж кабінеті, де колись уже працював подібний. Наразі усі відповідні документи подані на розгляд в інспекцію з ядерної та радіаційної безпеки для отримання дозволу на його використання.

– А якого ще медичного обладнання нині потребує лікарня?

– МРТ-апарата, який суттєво розширить можливості діагностики та роботи лікарів. Він коштує біля 45 мільйонів гривень. Це непідйомна сума для лікарні, але шукаємо варіанти, щоб його в перспективі придбати.

– Запрацювало нове обладнання і відповідно розширився спектр медичних послуг, які тепер надають у ТМО?

– Нині на базі нашої лікарні можна пройти відеогастроскопію, відеоколоноскопію (при захворюванні стравоходу, шлунка, 12-палої кишки та товстого кишківника, з можливістю ендоскопічних маніпуляцій та операцій), відеобронхоскопію (при захворюванні бронхіального дерева з можливістю ендоскопічних маніпуляцій і малооб’ємних оперативних втручань), доступним став ряд лабораторних обстежень для встановлення діагнозів (наприклад, д-димери, тропоніни на предмет інфаркту міокарда та тромбоемболії легеневої артерії, ІФА-діагностика на імуноглобуліни до ковіду, тощо).

УЗД удосконалилась завдяки навчанню спеціалістів та новому обладнанні з ширшими діагностичними можливостями, а також змогою проведень різноманітних інтервенційних процедур під УЗД-контролем (пункції, біопсії з патологічних вогнищ). Розвиваємо малоінвазивну хірургію, проводимо лапароскопічні операції. Оперуємо холецистити, апендицити та грижі таким методом.

Крім того, активно здійснюємо лікування варикозу лазером. Рентгенпроникні столи та рентгенологічна стійка С – дуга (ЕОП) використовуються у всіх напрямах хірургії, урології, гінекології та травматології, вони дозволяють проведення операцій у реальному часі (вилучення сторонніх тіл, конкрементів, реконструкції кісткових уламків тощо), скорочують тривалість оперативних втручань, полегшують роботу операційної бригади.

– Розкажіть про роботу благодійної каси? Чому є потреба у її існуванні?

– У нас є перелік платних медичних послуг, що затверджені постановою уряду, і є безкоштовні послуги, вартість яких покриває НСЗУ. Але є такі, які не належать до жодної з цих двох категорій. Приміром, лікарня власним коштом купує певні реактиви, затратні матеріали. Якщо люди мають бажання і змогу зробити благодійний внесок, то ці кошти спрямовуються на такі цілі й через благодійну організацію повертаються до лікарні.

– Який кількісний колектив лікарні? Скільки молодих лікарів та медсестер за останні півтора року почали працювати у ТМО?

– У лікарні нині 538 штатні посади, з них лікарів – 112. Є багато молодих спеціалістів у різних відділеннях: хірургії, акушерства і гінекології, травматології, неврології, реанімації, терапії, приймальному та інших.

У ТМО проходять інтернатуру 23 молоді спеціалісти різних профілів. Кожен із них приходить з великим бажанням працювати. На жаль, зарплата лікарів-інтернів не є високою, тому намагаємося робити все можливе, щоб цей запал не згас.

Міська влада заохочує талановитих лікарів службовим житлом та стимулюючими виплатами, адміністрація лікарні, у свою чергу, створює комфортні умови праці та їх навчання і розвиток.

– А як з харчуванням пацієнтів, чи відбулися якісь зміни? Скільки коштів виділяється у розрахунку на одного хворого?

– Якраз працюємо над цим питанням, бо треба визнати, що у нашій лікарні, як і в інших, харчування не найкраще, на одного пацієнта в середньому виділяється близько 8-9 гривень, тоді як реальна вартість при належній якості мала би бути 35-37 гривень. Міркуємо над тим, щоб залучати підприємців, які зможуть орендувати харчоблок та надавати такі послуги на договірній основі.

– Розкажіть про співпрацю з владою, меценатами, благодійними фондами, а також німецьким містом Цвікау. 

– Маємо порозуміння з міською владою, підтримку міського голови та депутатів. Співпрацюємо з благодійними фондами, організаціями, меценатами, залучаємо грантові кошти. Вважаю це правильним, адже медицина найдорожча і найбільш затратна галузь. Аби її розвинути і поставити на відповідний рівень, потрібні колосальні вкладення з різних джерел, що не заборонені чинним законодавством.

Наша громада спільно із німецьким містом-партнером Цвікау працює над реалізацією проєкту «Разом задля здоров’я та благополуччя мешканців Володимира-Волинського та Цвікау». У рамках цього проєкту для ТМО буде закуплений УЗД-апарат з еластографією, що дозволить поліпшити якість ранньої діагностики онкологічних та інших захворювань у мешканців Володимира та прилеглих громад.