Журналістська практика щодо перешкоджання в доступі до інформації
У 2015 році почастішали факти обмежування журналістів у доступі до публічної інформації. Таку негативну тенденцію виявили експерти Інституту масової інформації, підводячи підсумки стану свободи слова у 2015 році. Крім того, в ІМІ зауважили, що залишилась актуальною проблема безкарності.
Посилаючись на дані МВС, ІМІ наводить наступну статистику: у 2015 році лише по 11 справах за 171 статтею ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) були складені обвинувачувальні акти. Водночас, це більше ніж у 2014 році (6 справ, скерованих до суду, у 2013 – 5 справ), – пише сайт СorruptUA.org
Згідно статті 171 Кримінального Кодексу України (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів)
Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
При цьому, у лютому 2016 року Верховна Рада України ввела кримінальну відповідальність за незаконну відмову у доступі журналістам до інформації. За ненадання публічної інформації передбачено штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років.
Як повідомляє УНІАН, вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його діяльністю – караються штрафом до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 4 років.
ПОРАДИ ЖУРНАЛІСТАМ ВІД МЕДІА-ЮРИСТА
Медіа-юрист Інституту масової інформації Максим Ратушний зазначає, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий повинен відкривати кримінальну справу про перешкоджання журналістській діяльності, коли є факт вчиненого кримінального правопорушення, що має ознаки складу злочину передбаченого ст. 171 Кримінального Кодексу України.
За словами Максима Ратушного, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Якщо журналіст повідомив про злочин, а реакції з боку правоохоронців нема, тоді варто писати скарги до керівництва, до прокуратури, відділу внутрішнього контролю, а також звертатися до суду у випадку відмови внесення відомостей до ЄРДР за заявою та відкриття кримінального провадження.
Медіа-юрист додає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Максим Ратушний радить фіксувати події на всіх етапах, якщо відбулось перешкоджання журналістській діяльності. Має бути максимальний розголос, оскарження дій правоохоронців до їх керівництва, до прокуратури, до суду. Важливо знати матеріальну та процесуальну частину законодавства як кримінального, так і спеціального. Бо в моментах зйомки чи роботи на особливих об’єктах можуть виникати питання щодо законності здійснення професійної діяльності, або вимагатимуть дозволи, або ж в перспективі можливі претензії з боку третіх осіб.
ВОЛИНЬ: ЯК РЕАГУЮТЬ НА ПОРУШЕННЯ ЖУРНАЛІСТІВ
Інститут масової інформації у минулому році зафіксував 14 порушень прав журналістів на Волині.
Залишається актуальною проблема недопуску журналістів на заходи, де у вони мають право перебувати. Тому цій темі приділили особливу увагу. Вдалось дізнатись, як реагували правоохоронці на це явище.
Були випадки, коли журналістам відмовляли у доступі на захід, посилаючись на відсутність акредитації, або ж відсутність у списках запрошених осіб.
Згідно чинного законодавства, відсутність акредитації не може бути підставою для відмови для допуску журналіста на відкриті заходи.
Цікаво, що у багатьох випадках повідомлення від журналістів про порушення, розглядали відповідно до ЗУ “Про звернення громадян”. Про це вдалось дізнатись від управління поліції міста Луцька у відповідь на інформаційні запити. Однак така практика правоохоронців не є неправильною.
Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін зазначає, що заява про скоєння злочину має реєструватись і розглядатись в порядку передбаченому Кримінальний процесуальний кодекс України, а не ЗУ “Про звернення громадян”.
“Бажано, щоб цей документ так і називався – про скоєння злочину. І містив посилання на відповідні норми КПК”, – зазначив експерт.
Приклади звернень, де не знайшли порушень:
Луцька міліція не відкрила кримінального провадження за заявою журналіста ІА “Рівненське агентство журналістських розслідувань” Юрія Горбача щодо перешкоджання роботі представників ЗМІ на виборах ректора Луцького національного технічного університету 17 червня 2015 року.
Юрій Горбач звертався із заявою в міліцію, щоб провели перевірку дотримання законодавства. Бо голова виборчої комісії Олександр Бондарський заборонив перебувати представникам ЗМІ під час підрахунку голосів. Він посилався на університетське положення про проведення виборів ректора ЛНТУ. У міліції склали висновок, де було вказано про відсутність ознак кримінального правопорушення.
У вересні 2015 року в Луцьку на повторну партійну конференцію “Аграрної партії України” хлопці у спортивних костюмах не пропускали окремих журналістів та представників ОБСЄ. Свій вчинок мотивували тим, що вони мали такий наказ. Також у журналістів вимагали показати акредитацію. А як відомо, акредитація не може бути причиною недопуску журналіста в приміщення.
Журналістка місцевого видання “Точка опори” Катерина Шарпата повідомила про недопуск на конференцію правоохоронців. Також написала заяву про перешкоджання журналістської діяльності. В цьому випадку теж не виявили ознак кримінального порушення.
26 жовтня 2015 року у Луцьку спостерігачів, кандидатів у депутати та журналістів не впускали на вечірнє засідання дільничної виборчої комісії № 071075. Правоохоронців про це повідомила журналістка видання “Точка опори” Людмила Хомич.
Члени ДВК пояснювали недопуск Людмили Хомич та Ольги Наход тим, що їх не було в списку “Журналу реєстрації спостерігачів”. У цій ситуації теж у висновку вказали про відсутність ознак кримінального злочину.
Згідно чинного законодавства, журналісти та спостерігачі мають право бути присутніми на засіданнях дільничних і територіальних виборчих комісій, у тому числі під час підрахунку голосів виборців та встановленні підсумків голосування.
“БОРОТИСЬ ЗА ЗАХИСТ ПРАВ ДО КІНЦЯ”, – МЕДІА-ЮРИСТ
Медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін поділився думками про те, що потрібно зробити, аби стаття 171 Кримінального кодексу України стала дієвою.
– Треба вміння та навички слідчих у застосуванні такого непростого для них складу злочину. І, або бажання з їх боку, або жорсткий контроль за цими справами з боку керівництва МВС. В більшості випадків слідчі просто не знають “що з цим робити” і їм простіше перекваліфікувати діяння у хуліганство або інший, дотичний склад злочину. Ну, або закрити взагалі справу. Тобто, щоб виправити ситуацію із розслідуванням справ по ст.171 КК треба рухатись по декількох напрямках. Знизу – через громадські організації, активістів та журналістів, згори – через МВС, та зсередини “середньої ланки”, керівників райвідділів і та ін..
– Що порадите робити журналістам, яким перешкоджали у їх професійній діяльності?
– Алгоритм дуже простий – максимально фіксувати і збирати докази порушення прав. Потім звертатись до медіа-юристів, юристів, і сумлінно виконувати їх вказівки. Не зупинятись, якщо виникатимуть перешкоди і боротись за захист прав до кінця. Цим ви не тільки захищаєте своє право, а й дієте, в загальному, в інтересах всіх своїх колег по цеху. До юридичних дій можна долучати громадські і тоді буде більш потужний механізм захисту, кампанія. Але це буде потребувати більше зусиль та часу.
– Що потрібно зробити, щоб в Україні не перешкоджали журналістській діяльності?
– Запровадити практику відповідальності. Інакше, безвідповідальність нівелює будь-які “страшні” закони або дуже гарні процедури і гарантії професійної діяльності журналістів.
Мая Голуб спеціально для СorruptUA.org
