Як перевірити дзеркальний фотоапарат при покупці?
Практичні рекомендації, що базуються на власному досвіді покупки вживаних та нових дзеркальних камер.
Перш за все слід переконатися, що вам справді потрібна камера. Часто фотоапарат до рук беруть люди, чиїм істинним покликанням є філософія чи статистика. Таким людям камера не потрібна, тому що вони, або більше розказують про свої знімки ніж їх роблять, або міряються розмірами і параметрами, замість робити фотографії, – пише Oleksandr Góntar
Потім варто добре підрахувати фінанси і вирішити, яку камеру ти будете купувати: вживану чи нову.
Звісно, завжди краще купувати нову, це позбавить вас від багатьох можливих проблем та додасть гарантію від виробника, але фінанси чи можливості не завжди це дозволяють — тому слід бути готовим і до покупки вживаної камери.
Отже наступні кроки допоможуть вам приблизно з’ясувати стан камери при покупці. Розміщуються в порядку від очевидного до нєвєроятного.
Зовнішній огляд:
Потрібно роздивитись уважно апарат на наявність подряпин, слідів від ударів тощо. Деякі подряпини можуть бути наслідком падіння з чималої висоти Чимало камер мають магнієвий корпус. Тож якщо чорна фарба здерта до металу і присутні вм’ятини, то трапилося не звичайне тертя — а падіння, чи удар. Також добре, коли всі скляні та пластикові поверхні екранчиків та індикаторів — цілі.
Переконайтесь, що всі гвинтики на місці. Гвинти на чорних ділянках мають чорний колір, якщо фарба на них обдерта, то їх ймовірно розкручували, отже камеру явно розбирали чи лагодили. Понатискати всі кнопки, покрутіть джойстики та коліщатка. Вони не повинні залипати. Робити це варто при ввімкненій камері, аби переконатися що вони при цьому працюють.
Вм’ятин немає, але фарба стерлася — наприклад від тертя під час постійного носіння на шиї.
Огляньте внутрішню частину, зі знятим об’єктивом. Швидко переконайтеся, що дзеркало/пентапризма неушкоджені, а байонет не «гуляє». Довго роздивлятися матрицю не рекомендую— це викличе стрес, як у вас так і у продавця :)
Пил на дзеркалі — без проблем прибирається, але з часом може перекочувати на матрицю. Байонет цілий і тримається до купи.
Зазирніть у слот для картки пам’яті, переконайтесь що там все на місці.
Ще можна заглянути у відсік для акумулятора — перевірити чистоту контактів та щільність з’єднань.
Ще вартий уваги блок роз’ємів — дивіться, щоб всі роз’єми були на місці та функціонували.
Більш уважно можна придивитися до hot-shoe — роз’єм під накамерний спалах. В ідеалі — краще приєднати свій спалах і переконатися, що він вільно стає і працює. Іноді, може трапитися, що пази погнуті чи деформовані, і це перешкоджає.
Ще можна глянути на різьбу під штатив. Тут особливих проблем бути не повинно. Взагалі металеві зовнішні деталі ламаються в останню чергу або ніколи.
Зазирніть у видошукач. Пилюка, котру видно в ньому — знаходиться або на дзеркалі (менші чітка) або на призмі (більш дрібна і чітка). Вона не впливає на формування зображення, але з часом, від руху дзеркала може змінити свою дислокацію і опинитися на матриці. Тому чим менше її там — тим менше буде потім мороки.
Накладка на видошукачі — може бути слабким місцем, якщо її часто знімали — може не триматися. Тож краще, щоб вона сиділа щільно і без хитання.
На мою думку, саме важливе в камері це затвор і матриця.
Купуючи вживаний фотоапарат, цілком нормально задати питання про те, який пробіг — тобто скільки вже було зроблено знімків на камеру. В більшості дзеркальних камер, як любительських так і професійних ресурс затвору складає щонайменше 100 тисяч кадрів.
Також є корисний сайт зі статистикою від користувачів — скільки в кого яка камера прожила. Там переважно більш старі моделі, але базуючись на цій інформації, можна приблизно спрогнозувати потенційну тривалість життя камери подібного . Продавці часто занижують ресурс затвору, тому сміливо помножте назване число на 1.5.
Водночас, при правильній експлуатації камера цілком може перевиконати гарантований ресурс в рази. Тому, це — хоча і важливий, проте не вирішальний фактор, який лише вказує на попередню інтенсивність експлуатації.
Якщо ж ви не вірите продавцю на слово і хочете знати достеменно, то існує чимало різних за складністю способів з’ясувати стан затвору для різних камер. Але всі вони потребують додатковий час для перевірки, що не завжди можливо при зустрічі з продавцем. Ще стати в нагоді альтернативна прошивка для камер Canon — Magic Lantern, вона вміє дізнаватися точну кількість спрацювань затвору, але потребує попереднього встановлення на камеру.
Попри свою важливість — затвор не найдорожчий компонент у камері. Особливо ризикові можуть навіть спробувати замінити затвор власноруч: на Aliexpress затвор до Canon 5Dmk2/mk3 коштує порядка $100, для Nikon D3 ~$200.
А от нова матриця може коштувати порядка $500, тому слід бути ще більш уважним. На ній можуть бути «биті» (неробочі) або «гарячі» (надміру чутливі) пікселі.
Я можу здатися надто обережним, проте не раджу поспішати купляти камеру одразу після огляду. Довіряти людям, звісно, дуже красиво, але краще не треба. Тому спершу — оглядаємо апарат та робимо тестові знімки. Потім, в спокійній обстановці й без морального тиску, роздивляємось їх гарненько на ноуті, взятому з собою, або навіть вдома. Якщо продавець продає дійсно нормальну річ, то він з розумінням поставиться до необхідності ретельної перевірки. Ну а якщо він дуже поспішає її продати та каже, що в нього «ще з десяток покупців» — то краще хай хтось інший придбає цю камеру замість вас.Поспіхом такі покупки не робляться, а ви свою — ще неодмінно знайдете!
Отже тести, які варто зробити:
Невелику кількість дефектних пікселів камери самостійно прибирають при конвертації в jpeg.
Гарячі пікселі.
Робимо кілька кадрів з закритою кришкою об’єктива. При різних значеннях iso: мінімальному (50–100) середньому (400–640) високому (800–1600). На нормальних витримках — 1/200–5s. При цьому в параметрах камери має бути вимкнений «шумодав», а знімки потрібно знімати в максимальній роздільній здатності у raw+jpg (тому що деякі raw-конвертери по-замовчуванню подавляють шуми). Аномально гарячі пікселі видно майже зразу. Масштабуєтесь на 100% і шукаєте яскраві кольорові цятки. Чим вище iso та витримка — тим більше їх буде. Деякі гарячі пікселі проявляють себе тільки на високих iso і довгих витримках. Це не надто критично, але чим менше їх буде — тим вам спокійніше. Можна пошукати в інтернеті виробничі допуски для матриць, якщо дуже хочеться. Якщо при 12 млн. пікселів буде 5–7 гарячих при 100iso, то це не проблема і вбудований камерний «шумодав» прибере їх автоматом ще в камері. При високих iso, звісно, їх буде більше, але найбільш яскравими будуть ті, котрі проявили себе ще на 100iso, тож орієнтуйтесь на результати при мінімальному iso. Проблеми будуть, якщо таких пікселів понад десяток-другий — з такою матрицею краще не зв’язуватися.
Биті пікселі — просто неробочі сенсори — їх видно на будь якому не чорному знімку. Вони будуть чорними цятками. Визначаються так само як і «гарячі», зазвичай достатньо кількох переекспонованих кадрів на низькому iso — на світлому тлі їх видніше, вони завжди чорні.
Більшість пилу можна відчистити, але наскільки вам це вдасться — дізнаєтеся лише після того, як спробуєте.
Пилюка на матриці.
Після тривалого користування камерою та зміни об’єктивів в польових умовах на оптичному сенсорі, попри всі ультразвукові очищення та інші фішки виробників, пилюка там таки з’являється. Особливо гарно вона збирається в режимі LiveView. чи при зйомці відео.
Для того щоб її виявити доситьзробити кілька кадрів на мінімальному iso, на якомога закритішій діафрагмі (f/22-f/36) при цьому фотографувати світлий однотонний об’єкт (гарно освітлений аркуш паперу або біле небо, наприклад) сфокусувавшись на безкінечності. Пилюка матиме вигляд темних плям чи чогось подібного. Ну ви здогадаєтесь. Пилюка це не проблема, в більшості випадків її можна вичистити, але це коштуватиме додаткових зусиль та грошей, тож подумайте чи це вам потрібно. Також це свідчить про умови експлуатації камери.
Сучасні камери дозволяють відкоригувати бек/фронт фокус, але не у всіх випадках.
Помилки в роботі авто-фокусу.
Авто-фокусування здійснюється камерою, тож це також слід перевірити. Щоб позбутися зайвих сумнівів, краще всього взяти свій об’єктив, у влучності якого ви впевнені, та з ним провести серію тестових знімків. Найзручніше для цього використати спеціальну мішень, яку можна скачати в інтернеті і роздрукувати. Також влучність авто фокусу залежить від освітленості та типу світла (денне, лампи розжарення, люмінесцентні, тощо). Найефективніше всього тестувати при звичайному денному світлі. Бек/фронт-фокус камери також можна виправити, але це знову ж таки додаткові витрати.
Кожен знайдений вами під час перевірки дефект — дає додаткову можливість поторгуватися і водночас збільшує ризик того, що куплена зі знижкою камера розвалиться у самий важливий момент. Тому, довіряйте своїй інтуїції та ризикуйте так, щоб потім не жалкувати!
Взагалі, на мані-бек при покупці вживаних товарів особливо розраховувати не варто, все залежить від порядності продавця, але ліпше зробити остаточний вибір один раз, аніж сім п’ятниць на неділю мати.
