Як хитрий мер Нововолинська земельну ділянку Климовичу виділяв

Уже десять років у Нововолинську не вщухають пристрасті навколо двох земельних ділянок, які у 2006 році сесія Нововолинської міської ради безкоштовно надала депутату Нововолинської міської ради Леоніду Климовичу та громадянину  Павлу Ришитюку  на вулиці Мічуріна 5А та 3А. Роки судової тяганини, розчарування у місцевій владі, через рішення якої люди власне і змушені судитися, відстоюючи справедливість. Здавалося б за цей проміжок часу уже можна було б вирішити усі проблеми, але коли у торжестві несправедливості є зацікавлені особи з когорти наближених до влади, то не поможуть ні пікети прокуратури, ні десятки звернень в різні державні органи, – пишуть Відомості.

Щодо самої вулиці Мічуріна, то існує вона у шахтарському місті вже півстоліття. Саме стільки часу  як на ній стоять зведені будинки з номерами від одного і до семи. Та між цими будинками і дорогою із асфальтовим покриттям була вузька полоса землі через яку місцеві мешканці облаштували доїзди до своїх будинків. Саме цю полосу міська влада вирішила розбити на земельні ділянки Мічуріна, 3А та Мічуріна, 5А та роздати.

За словами громадського активіста, правозахисника Володимира Мигаса, який у судах представляв інтереси мешканців Мічуріна, проблема полягала в облаштуванні нового під’їзду до давно збудованих будинків та в тому, що через ці новонарізані ділянки пролягають комунікації.

«Закон передбачає погодження перепланування із сусідніми власниками із внесенням змін у генплан міста та вирішення проблем комунікацій. Міська влада нічого ні з ким не погоджувала і дала дозвіл на розробку земельної документації. Жителі вулиці Мічуріна, а це переважно пенсіонери, серед яких є навіть ветерани війни, почали писати скарги і неодноразово  пікетували міську раду.

Побачивши збурення людей, хитрий мер міста Сапожніков робить «хід конем». Сесія ради ніби відмовляє у затвердженні проектів землеустрою Климовичу та Ришитюку, але не обґрунтовує чому, а це дає їм підстави подати до суду.

Ви б бачили, як люди тоді раділи і навіть плакали радіючи тому, який у Нововолинську справедливий міський голова. Тож може уявити яким шоком для них стало рішенням Нововолинського міського суду від 18 грудня 2006 року про те, що земельні ділянки залишаються за Климовичем та Ришитюком», – пригадує початки судової тяганини Володимир Мигас.

– Володимире Петровичу, я так зрозуміла, що люди не знали про маніпуляцію із рішенням сесії та його оскарженням. Як після суду розвивалися події?

– Ще у ході судового процесу було з’ясовано, що законодавство передбачає погодження із сусідніми ділянками перепланування. Шахраї це погодження надали суду, але підписи усіх жителів вулиці підробили! Потім цей фальшований документ нами було взято із судової справи, але ні слідчі органи, ні суди жодним чином не відреагували на факт фальсифікації.

Також проблему комунікацій ніхто не вирішував, і в результаті будинок на ділянці Мічуріна,5А був збудований прямо на каналізації. Крім того, випливла інформація, що громадянину Ришитюку за адресою Мічуріна, 3А була надана друга безоплатна ділянка.  Першу він отримав у селі Низкиничі Іваничівського району, яке межує із містом.

– Але ж законом дозволено безкоштовне отримання тільки однієї земельної ділянки?

– Саме так.  Пішли звернення на Волинський обласний відділ Держкомзему. Той у свою чергу надіслав листа на міського голову Віктора Сапожнікова із рекомендацією скасувати рішення про виділення земельної ділянки  Ришитюку. У відповіді міська влада інформує, що рішення про виділення земельної ділянки скасоване і навіть копію такого рішення надали. Але у діловодство пішло рішення під тим же номером, але протилежного змісту за яким земельну ділянку залишили за Решетюком. У жителів вулиці уривається терпець і вони звертаються з  позовом у Волинський апеляційний суд. Усі факти порушень наведені вище були надані суду і той задовольнив їх позов.

Однак забудовники не зупинилися і таки виграли справу у Вищому Адміністративному суді України. На підставі цієї Ухвали Нововолинська міська рада залишила в силі рішення про надання їм землі і в 2009 році Ришитняку та Климовичу видали акти на землю.

85 річний Юхим Сулім, з моєю допомогою, звернувся у цивільний суд з вимогою скасувати незаконно виданий акт на земельну ділянку по вулиці Мічуріна Ришитнюку. І хоч у суді були надані докази того, що він уже скористався правом на безкоштовне отримання земельної ділянки, той відмовляє у задоволенні позову. Переконаний, що цим рішення суд хотів «відбити» у позивачів бажання продовжувати справу. Розгляд справи продовжився у Волинському апеляційному суді. Під час розгляду справи помирає сам Ришитюк. Справа зупиняється цивільним судом. Після її відновлення через шість місяців стає відомо, що земельна ділянка, земельний акт на яку оскаржувався, уже два рази перепродана. Чому це не було відомо суду? Чому суд відмовив позивачам у забезпеченні позову і не заборонив продаж незаконно виданої ділянки?

Хочу підкреслити, що при розгляді справи у Волинському апеляційному суді було застосовано провірений спосіб «роботи», а саме після першого засідання із не зрозумілих причин змінюється склад суду. Очолює нову колегію суддів колишня працівниця Нововолинського суду Шевчук.  Я був на усіх засіданнях апеляційного розгляду і стверджую, що законністю, об’єктивністю та логікою там і не «пахло».

– Тож, чим завершилася ця багаторічна тяганина, згадані земельні ділянки забудовані чи мешканцям вулиці їх вдалося відсудити?

– Лише Львівський апеляційний адміністративний суд змусив Нововолинський суд повторно розглянути справу про видачу земельної ділянки Решетюку.  І той врешті скасував це рішення і це дало підстави поновити розгляд справи як цивільної. Беручи до уваги факт, що усі судді у Нововолинську розглядали дану справу, вона спрямовується до Іваничівського районного суду. І це зразу дає результат – суддя задовольняє прохання призначити судову експертизу, яка виявляє, що земельна ділянка по Мічуріна,3А накладається на Мічуріна,1 на 62 кв.м. Хоча експертиза дала відповіді не на всі поставлені питання і справу знову повернули до Нововолинського міського суду. Мені відомо, що усі судді Нововолинського міського суду відмовляються від її розгляду. Від січня справа знаходиться в підвішеному стані.

Незважаючи на те, що судовий розгляд справ незавершений, новий власник незаконно виданої земельної ділянки за адресою Мічуріна,3А розпочав будівництво. Власник ділянки Мічуріна,5А депутат Леонід Климович самовільно почав перепланування, знищивши огорожу і зелені насадження пані Павлосюк.

Майже місяць тому мною подана заява на порушення кримінального провадження за даними фактами, але ніякої відповіді я не отримав.

Крім того, потрібно провести перепланування вулиці Мічуріна у відповідності до закону і Генерального плану міста. До будинків мають бути проходи, бо в разі лиха туди навіть пожежна не доїде. Там тупик, а якщо тупик то дорога має бути широкою. А якщо її розширити, то електроопори стоятимуть посеред дороги.

У Володимира Мигаса, як громадського діяча виникає ряд запитань: чому влада Нововолинська порушує законодавство у сфері земельних відносин, чому немає діалогу з мешканцями і елементарної поваги до літніх людей, чому фальшуються документи, чому місцевий суд завжди на стороні влади міста. І в решті ключове – чому свою правоту громадяни десять років доводять у судах, а правоохоронні органи до яких було надіслано багато звернень дивляться і на звернення, і на заявників крізь пальці?

Правозахисник на усі ці питання дає лише одну відповідь: «У Нововолинську діє кругова порука влади, правоохоронних органів та судів».

Ярослава ВОЗНЮК