Доки “місячник чистоти” не гряне, Володимир-Волинський район не прибиреться

Засмічені узбіччя, автобусні зупинки, лісосмуги вздовж автодоріг, брудні рекреаційні зони – наслідок життєдіяльності мешканців Володимир-Волинського району. Зазвичай у березні говориться про сніг, який зійшов і накопичене сміття “вилізло” несподівано на поверхню. Однак, цього року снігу не було, ефект несподіваності не аргумент для такої кількості бруду та безгосподарності місцевої громади. Саме про це говорилося на колегії у райдержадміністрації.

Завідувач сектору містобудування та архітектури Петро Чуцький ділився результатами своєї робочої поїздки по Володимир-Волинському району. Його враження – це безгосподарність багатьох сільських голів, незнання ними законодавчої бази, що дає важелі впливу керівникам громад на підприємства та господарства фізичних осіб у питанні благоустрою.

“Мене як архітектора, цікавила не лише чистота приватних садиб і територій, прилеглих до установ та організацій, а й стан фасадів, огорож, малих архітектурних форм (зокрема, в’їзних знаків), а також об’єкти культурної спадщини. У районі 5 в’їзних знаків, які споруджені як прикраса і не мають ДСТУ- призначення, нікому не належать. Автодори опікуються лише металічними табличками, стежать за їхнім станом. А ось ці малі архітектурні форми “нічійні”, безгоспні так би мовити. Їх просто необхідно, на мою думку, передати на баланс сільських рад. Так, у бюджеті району та села не закладено кошти на благоустрій – але, треба співпрацювати із підприємствами, шукати інвесторів. А ще не треба боятися застосовувати Адміністративний кодекс, який передбачає штрафи тим, хто порушує, або просто легковажить порядком на прилеглих територіях”, – сказав Петро Андрійович.

Присутній на колегії начальник обласного управління архітектури та містобудування Юрій Казмірук, як представник, призначений керівництвом виконавчої гілки влади області, нагадав на які правові норми повинні спиратися міські, сільські та районні очільники у питаннях дотримання порядку на прилеглих територіях.

А ще нагадав про нововведення у законодавстві України, яке стосується піднятої тематики. Наприклад, згідно із законом “Про регулювання містобудівної діяльності”, ст. 40 регулює дольову участь у будівництві об’єктів комерційного призначення рад, на території яких вони зводяться. На практиці – це додаткові надходження до місцевих бюджетів, адже кожен власник об’єкту зобов’язаний сплатити 4% від оціночної вартості споруд. “Ці надходження наповнюють бюджет розвитку кожної селищної ради . Якщо на вашій території, шановні сільські голови, є інвестор, який щось будує, з вас рано чи пізно запитають про ці відрахування”, – зазначив Юрій Йосипович.

Ще приємним ноу-хау у сфері містобудівного законодавства є те, що з цього року усі бажаючі перепланувати свої квартири чи будинки не повинні брати на це погодження у відповідних структурах. Дозвіл потрібен лише у тому випадку, якщо в план змін ви включили тримальні конструкції.

Відтепер садові будинки (в народі – дачі) отримують статус житлових будинків. Їм присвоять поштову адресу та знімуть обмеження на розмір будівлі. Це зроблено і для того, аби розширити можливості територіальних рад у виділенні земельних ділянок учасникам АТО під зведення житлових будинків.

У структурі РДА відновляться відділи державного архітектурного контролю. Їхня основна функція – роз’яснювальна робота, а не карна місія.

Сільські ради після проведення адмінреформи отримають чимало об’єктів на свій баланс. Зокрема, це – так звані “смуги відчуження”, які зазнають частого засмічення та потребують ретельного догляду.

“Отже, панове, ви маєте чималі законодавчі важелі впливу, аби навести лад на своїх територіях. Залишається одне – ваше бажання не просто записувати усе на папері та ховати в стіл, а тримати це перед очима, виконувати самім та авторитетно впливати на виконання Плану заходів по благоустрою усіма суб’єктами господарювання”, – резюмував Юрій Казмірук.

30 березня на оперативній нараді в райдержадміністрації знову піднімалася болюча тема – це самовільне випалювання сухої трави. На сполох б’ють усі, а ось дієво контролювати це нікому. “В першу чергу – це відповідальність сільських голів, до рад яких належать земельні паї, на яких найбільше вчиняється самоспалень”, – зазначив Петро Чуцький. А ось територія, яка належить автодорам, Укрзалізниці та іншим державним структурам – хто там має відстежувати горіння трави, яке загрожує і лісу, і житловим приміщенням? Питання залишається відкрите.

На сьогодні контролюючі функції забрані від інспекцій санітарного та екологічного контролю, виявити порушників, а тим паче покарати їх тепер складніше. Але, як повідомила начальник управління фінансів Володимир-Волинської РДА Олена Бондарук, сьогодні замість звичних перевірок можна проводити внутрішні аудити. “Головний розпорядник бюджетних коштів (а це саме сільські ради), згідно із законом “Про місцеве самоврядування”, може проводити внутрішній аудит – перевірку належного використання бюджетних коштів. Усе можна проконтролювати, просто іншими методами”, – каже Олена Григорівна.

А взагалі, чистота тієї території, на якій ми живемо – відповідальність кожного індивідуально. Якщо сьогодні кожен почне із себе – то завтра не доведеться застосовувати адмінпротоколи, аби покарати порушників. Хоч фраза і заїжджена, але актуальна – планету Земля треба берегти, тому, що тут житимуть наші нащадки.