Любомльські лікарі не могли зробити укол від епілепсії бійцю АТО, бо не мав 40 гривень із собою

У Територіальному медичному об’єднанні Любомльського та Шацького районів “пригальмували” надання допомоги атовцеві, в якого стався напад епілепсії, бо його дружина вночі, 19-го травня, забула взяти з собою гроші.

Необхідний препарат коштував лише 40 гривень. У медзакладі виправдовуються, що жінка сама не звернулася до медперсоналу з проханням посприяти у придбанні препаратів, – інформує КОРДОН.

Батько двох малолітніх дітей, 36-річний Віктор Климюк, дванадцять місяців відслужив в зоні АТО. Повернувшись у вересні 2015-го року додому, в село Замлиння Любомльського району, у нього почалась “психологічна ломка”. З часом вперше проявилась і епілепсія.

Тієї ночі, на щастя, Тетяна Климюк прокинулась вчасно. Помітила, що чоловік вийшов і довго не повертається до кімнати.

“Коли знайшла його на підлозі, то дуже злякалася. Я раніше не бачила нападів епілепсії в нього. Його всього трусило. Шокована, ледве згадала номер, який потрібно набрати. “Швидка” з міста приїхала порівняно оперативно – через 20 хв. Медсестра оглянула його, виміряла пульс, надала необхідну першочергову медичну допомогу”, – пригадує дружина бійця.

Проблеми почалися вже в лікарні. Збираючись на ходу, в стресовому стані жінка забула гаманець. Потрібно було терміново зробити укол. Придбати все необхідне посеред ночі можна лише в аптеці лікарні.

“Аптекарка Галина навідріз відмовилась видавати будь-які ліки без готівки. Навіть, якщо вранці привезуть гроші родичі. Я показую посвідчення атовця, пояснюю, що я працюю на роботі, у мене гроші є! Просто поспіхом забула. Вранці принесу навіть подвійну суму. Але укол треба вже! Хвороба не чекатиме”, – додала Тетяна.

Черговий лікар, зі слів жінки, поставився до неї по-людськи. Особисто пішов просити в аптеці під його відповідальність видати ліки. Навіть йому назустріч спочатку не пішли. І лише, коли Тетяна почала о 3-й ночі обдзвонювати всіх знайомих, родичів, волонтерів Любомля, аби попросити підвезти ті 40 гривень, фармацевт зрозуміла – “пахне смаленим”. Зрештою, таки видали прохане в борг.

Уранці, коли прийшли журналісти, в аптеці вже працювала інша зміна.

Володимир Дибель, генеральний директор ТМО Любомльського та Шацького районів, хоча й перебував як депутат на сесії облради, все ж прокоментував ситуацію.

“Насправді вийшло непорозуміння. Жінка просто-напросто не звернулася одразу до медперсоналу. У нас є перелік препаратів, які безоплатно передбачені наказом Міністерства охорони здоров’я при наданні першої медичної допомоги. Йому все це надали. Інше – має придбати кожен пацієнт самостійно.

Аптекар не могла просто так видати препарат. Якщо доставляють пацієнта без грошей, то лікар виписує медикаменти в аптеці на своє ім’я. Жінці одразу потрібно було попросити лікаря взяти медикаменти. Будь-який продавець на людське слово просто так не дасть продукт. Ми перевіримо, чи була некоректною поведінка працівнкиа аптеки стосовно дружини атовця. Наразі, пацієнтові нічого не загрожує, його перевели з неврології у реанімацію. Я візьму ситуацію під контроль”, – пообіцяв народний обранець.

Однак, депутат Любомльської районної ради Ірина Устимук запевняє, що коли вона знаходилась на стаціонарі в лікарні, то їй у потрібні моменти продавали препарати по запису  й без поручення лікаря.

“Коли я, перебуваючи кілька днів у лікарні, не мала готівки на придбання ліків, то йшла “записуватися” самостійно. Мені видавали препарати не на суму 40 гривень, а в рази більшу”, – запевнила депутатка.

Волонтери вирішили провідати пацієнта та принести найнеобхідніше. Коментаря лікаря довелося чекати на сходовій клітці близько двох годин. Очевидно, на медичний персонал у цьому відділенні чимале навантаження. Попри все, Надія Станіславчук таки прийняла одного з відвідувачів на кілька хвилин.

“Зараз він на капельниці, у медикаментозному сні. Днів 5-6 він точно перебуватиме під нашим наглядом. Надалі йому необхідна буде реабілітація в рекреаційно-оздоровлювальному закладі”, – повідомила волонтерці Надія Максимівна.