«Ми всі – частина великої симфонії мужності»: волинський музикант долучився до лав Нацгвардії
У мирному житті музикант Роман Сорока працював аранжувальником, звукорежисером, писав власні музичні твори. Співпрацював з багатьма відомими українськими артистами, він є не офіційний співатором саундтреку до фільму «Жива». Уже пів року чоловік служить стрільцем військової частини Нацгвардії України.
Історію військовослужбовця розповіли на фейсбук-сторінці військової частини 1141 Національної гвардії України у Луцьку.
Він працював там, де народжувалися пісні, що звучали на фестивалях і радіостанціях.
«З початком війни мій світ змінився назавжди. Деякий час я намагався зібратися з думками, що мені робити далі. Продовжував викладати в університеті звукорежисуру та паралельно працював в студії, хоча було дуже складно. По своїй натурі я не військовий, людина творча, довго зважав, аналізував. Багато моїх друзів пішли на фронт захищати свою Батьківщину. Ось одного дня я вирішив спробувати свої можливості й долучитися до волинського підрозділу Національної гвардії України, в якому знайшов новий колектив і побратимів», – розповідає Роман.
Лейтмотивом для такого зваженого повороту, стала не лише любов до Батьківщини, а й відчуття відповідальності.
Перехід від творчого життя до військової дисципліни був непростим, Роману довелося опановувати нові навички: тактичну підготовку, поводження зі зброєю, орієнтування на місцевості.
«Коли ти чуєш, як ворог руйнує наші міста, твоє серце стискається. Я зрозумів, що настав мій час і потрібно діяти. Як у музиці важливий ритм і гармонія, так у військовій справі – злагодженість і чіткість дій», – говорить нацгвардієць Роман.
Після перемоги чоловік мріє повернутися до музики. Він планує створити альбом, присвячений війні, героям і тим, хто віддав свої життя за свободу України. І називатися цей музичний твір буде «Симфонія мужності».
«Все одно, ким ти був до війни: музикантом, вчителем чи бізнесменом. Важливо, ким ти став, коли твоя країна потребувала тебе. Ми всі – частина великої симфонії мужності, і кожна нота в ній має значення», – підсумовує Роман Сорока.
