Переможців конкурсу писанкарів нагородили в історичному музеї Володимира-Волинського
Конкурс писанкарів пам’яті Єлизавети Богуславської у музеї започаткували у 2003 році.
Нині свої писанки на нього, виконані як у традиційній техніці, так і з елементами новизни, у музей принесли студенти та учні міста. Чому конкурс носить ім’я Єлизавети Богуславської? Ця жінка робила прекрасні писанки та інші оригінальні речі. Родина Богуславських – російських дворян – оселилася на Волині ще у 19 столітті. У 1896 році статський радник, голова мирових суддів Володимир-Волинського повіту Григорій Богуславський отримав у володіння маєток Черняків (нині це територія поблизу Нововолинського цегельного заводу), – пише День.
Григорій Богуславський був відомий як історик і письменник, він написав чимало наукових праць, зокрема одна з них, «Волинські рукописні Єванглія і Апостоли», видана в 1897р. у Львові, зберігається у фондах Володимир-Волинського історичного музею. З початком Першої Світової війни сім’я Богуславських виїхала до Києва, де її глава помер у 1918 році, а мати з дітьми повертається на Волинь у 1920 році. Частину їхнього маєтку забрала польська влада і віддала колоністам, а рештки маєтку у 1939 році забрала радянська влада. У 1941-му помирає їхня мати Лідія Францівна. Діти – Наталія, Володимир і Єлизавета переживають нацистську окупацію у Володимирі. Наталія згодом виїхала у Ростов-на-Дону. Володимир став ветеринаром, проживав у Володимирі, тут і помер.
Єлизавета Богуславська – людина складної долі: пережила дві світові війни, революцію, втрату батьків, опікувалася дітьми-сиротами прийомної доньки свого брата, тому не влаштувала особистого життя. На старість залишилася самотньою, отримувала мізерну пенсію, але не втратила інтересу до життя і людей, займалася творчістю. Єлизавета Григорівна малювала аквареллю, вишивала, моделювала і шила одяг, займалася ажурним в’язанням і штучними квітами. Особливого успіху досягла у розписуванні великодніх писанок. Її писанки були чи не в кожній володимирській оселі, ними не христосувалися, а берегли як найціннішу реліквію. Для доброчинного товариства, яке діяло в місті, вона безкоштовно виготовляла маскарадні костюми дітям. Померла у 1978 році і була похована на Ладомирському цвинтарі у Володимирі-Волинському.
Найбільшу кількість творчих робіт подали студенти Володимир-Волинського педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського, де вже багато років працює зразкова студія писанкарства «Писанки княжого граду», якою опікуються талановиті педагоги, майстри народної творчості Леся Мартинюк і Оксана Білик. Їхні студенти стали переможцями: Василина Троцюк зайняла 1 місце, Наталія Подзізей – друге і Максим Федорук – третє. Серед учнів міських шкіл 1 місце посіла гімназистка Ольга Білик, на другому місці – Софія Тарасюк з середньої школи № 5, третє місце розділили Наталія Яківчук з гімназії і Ірина Музичук з середньої школи № 1, повідомляє Богдан ЯНОВИЧ, науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею імені Омеляна Дверницького.
