У Криму помер козак-бандурист, який продовжував грати на набережній Ялти навіть після окупації

В окупованому Криму помер бандурист Остап Кіндрачук, якого можна було часто побачити на набережній Ялти. Окрім гри на бандурі, він ходив у море, досліджував історію кобзарства та знімався у фільмах.

Про це повідомляють «Суспільне Крим» та «Крим. Реалії» з посиланням на закритий допис на сторінці музиканта, пише Громадське.

Зазначається, що Кіндрачук помер у ніч проти 18-го грудня. Інших подробиць автор допису не наводить.

У листопаді Кіндрачуку виповнилося 87 років. Він народився на Галичині. Дитинство провів у Карпатах. У 18 років поїхав  «піднімати цілину» до Казахстану. Одного разу трактор, на якому працював хлопець, зламався в степу за 20 км від помешкання. Кіндрачук обморозив руку, ледве не втративши її.

Після цього поїхав лікуватися до Ялти, де й оселився. Став капітаном пасажирського судна, що курсувало за маршрутом Ялта — Сочі. Ходив у море 35 років, поки не втратив роботу у 1993 році.

На бандурі Кіндрачук почав грати з 1955 року, а наприкінці 1980-х створив у Ялті товариство української мови імені Амвросія Метлинського, що згодом перетворилося на «Просвіту».

Досліджував кобзарство Криму та Кубані. Допомагав із відкриттям у Ялті музею Лесі Українки, який росіяни закрили у 2024 році. Працював при музеї вчителем недільної школи українознавства.

Кілька разів знімався у кіно: у телефільмі «Кобзарські шляхи» (1988) та українському серіалі «Роксолана» (1996).

Однак широку популярність музикант здобув як «козак-бандурист», який грав на вулицях різних міст — Ялти, Києва, Львова.

У 2014 році залишився в окупованому Криму та навіть продовжив грати на бандурі в образі козака на ялтинській набережній, розповідали «Крим. Реалії».

З відкритих джерел відомо, що Кіндрачук мав двох синів, доньку, десятьох онуків та чотирьох правнуків.