Президентка Грузії: «Не визнаємо результати російських виборів»
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі 27-го жовтня ввечері заявила про невизнання парламентських виборів, які назвала російськими, та закликала людей вийти на масові протести. Президентка заявила, що вибори пройшли в умовах тотальної фальсифікації та стали конфіскацією голосів виборців.
Заяву Зурабішвілі наводить Ехо Кавказу, передає Європейська правда.
«Використовували всі методи, які ми бачили в різних країнах. Крім того, застосовували сьогоднішні технології обілення фальсифікації. Ніколи такого не було. Ми стали свідками і жертвами російської спецоперації, гібридної війни, яку вели проти нашого народу, проти нашої країни», – зазначила Зурабішвілі.
Спостерігачі за парламентськими виборами в Грузії вважають, що голосування відбулося в «поляризованих та обмежувальних обставинах, що підриває інклюзивність, прозорість і справедливість». Про це заявив очільник спостережної місії ENEMO Златко Вуйвовіч, передає Бабель.
Організація зафіксувала низку порушень під час парламентських виборів, зокрема випадки насильства стосовно представників опозиції; залякування виборців; дискредитацію спостерігачів; зловживання адміністративними ресурсами.
«Обмежене застосування регуляцій щодо передвиборчої кампанії обмежувало конкуренцію, чинило значний тиск на громадянське суспільство та засоби масової інформації, звужувало можливості для критики уряду», – каже Вуйвовіч.
При цьому, за його словами, виборча адміністрація підрахувала голоси професійно. Але в ENEMO занепокоєні тим, що ЦВК могла бути упередженою. За голосуванням спостерігало 88 членів організації.
Голова International Society for Fair Elections and Democracy (ISFED) Ніно Долідзе стверджує, що виборців підкуповували. Масштаби цього підкупу, за її версією, безпрецедентні. Попередньо, порушення зафіксували на 13% дільниць.
У день виборів 26-го жовтня організація помітила й інші спроби незаконно вплинути на результати голосування. Серед них – вкидання бюлетенів, багаторазове голосування, контроль персональних даних людей, примус людей до участі у виборах, випровадження спостерігачів із виборчих дільниць.
ISFED зазначає, що на 9% дільниць по всій країні не дотримувалися таємниці голосування, а на 9% були проблеми з маркуванням. Ще на 11% люди билися неподалік виборчих дільниць. Спостерігачі підкреслили, що день виборів було вдало організовано процедурно, але атмосфера залишалася напруженою.
Міжнародна місія зі спостереження за парламентськими виборами в Грузії складалася з 529 фахівців із 42 країн. Серед них – 380 експертів Бюро демократичних інститутів та прав людини, 60 парламентарів і співробітників Парламентської асамблеї ОБСЄ, 39 – ПАРЄ, 38 – Парламентської асамблеї НАТО і 12 – Європарламенту.
У спільній заяві спеціалісти кажуть, що політичні розбіжності та численні переваги «Грузинської мрії» сприяли нерівним умовам голосування. Організації у Грузії говорили про тиск на них «закону про прозорість іноземного впливу», а також про напади й залякування активістів. Це значно вплинуло на їхню роботу.
Під час голосування 26 жовтня невідомий чоловік вкинув пачку бюлетенів в урну на 69-й виборчій дільниці в місті Марнеулі. Після цього її закрили. Після завершення голосування екзит-поли опозиційних каналів показали, що опозиційні партії сумарно мають більше голосів, ніж провладна «Грузинська мрія». Провладні канали говорили про протилежні результати.
