Якою була мода на Волині 100 років тому
У мережі з’явилися світлини жителів Волині, зроблені у роки Першої світової війни.
Моду не даремно називають керованою епідемією. Її прагнули наслідувати хоча б здалеку, незалежно від статків і почуття стилю в усі віки. Багаті й бідні, чоловіки та жінки, на свята й у будні – люди завжди залюбки підкорювалися модним тенденціям. На Волині сотню років тому були свої закони моди.
Depo.Львів пропонує переглянути колекцію унікальних світлин, зроблених австрійськими солдатами, у часи Першої світової війни.
На фото жителі – Луцька, Ковеля, Володимир-Волинського, Горохова, Холма та інших довколишніх сіл.
Століття тому у глухому волинському селі навряд чи багатьом селянам доводилося тримати у руках таке диво техніки, як фотоапарат. Так, про нього чули, його бачили, перед ним завмирали в очікуванні, коли вилетить “пташка”…
Поїздка у місто на знимкування перетворювалася на велике свято, до якого ретельно готувалися.
Жінки діставали зі скринь і вбиралися у свої найкращі святкові хустки і вишиті сорочки.Багатші пані щедро обкручували свої шиї намистом. За ним було легко визначити статус тогочасної селянки: чим більша кількість ниток з намистинами була на шиї дівчини або жінки – тим багатшою вона була, і навпаки.
У поле чи до роботи вдягалися значно простіше.
Для жінок обов’язковим правилом виходом у люди була хустина на голові. У будні хустина була темних кольорів. На свята – світла або ж барвиста.
Черевиків, як правило, не взували аж до морозів, ходили босоніж. Та й не всі їх мали.
А цю дівчинку солдат зізнимкував, коли вона саме йшла до школи.
Дівчата і жінки були цікаві до всього нового, навіть якщо це чужий чоловік-австріяка з невідомою штукенцією у руках.
Спертися на підвіконня й дізнатися новини від сусідки, аби потім передати їх далі – обов’язок кожної селянки й донині.
А це звичайна сільська родина у буденному робочому вбранні, яка аж ніяк не готувалася до того, що її зазнимкують.
Поштар можливо, теж не знав, але попозувати не відмовився.
Фото з сайту Mykhailov Photography.