Обшуки в Саганюка: слід із Києва

Ранок 5 квітня розпочався на Волині із звістки про обшуки у оселях міського голови Володимира-Волинського Петра Саганюка, його синів, депутата міської ради Володимир-Волинського Вадима Василюка та екс- голови райради Андрія Оніщука. Проводили його поліцейські з Рівненщини разом із слідчими ГПУ. Що і не дивно, адже у місцевих правоохоронців міг бути конфлікт інтересів: родина Саганюків досить впливова й відома у своєму місті та на Прибужжі загалом.

Як зізнався пізніше сам мер, шукали в будинках контрафакт, бурштин, гроші. Він наполягає, що під час обшуку вказаних речей не виявили, тому і такі слідчі дії виявилися безрезультатними.

«Слідчий суддя Рівненського міського суду Кристина Ореховська 18 березня 2016 р. підписала ухвалу, яка задовольнила клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області майора поліції Р. П. Миронця, котре було погоджене з прокурором першого класу Є. П. Купрун. І – дала дозвіл на здійснення обшуків в вище згаданих громадян. Понятих привезли, до речі, аж із м. Сарни!», – додає ще кілька «штрихів» «Волинська газета».

Однак волинські ЗМІ напередодні озвучили зовсім іншу версію, де фігурували 7 котеджів Саганюка, 6 мільйонів вилучених коштів, обшуки автобусів, за допомогою яких син Саганюка Руслан нібито організовував контрабанду тощо. «Вилучено значні кошти та документи, в тому числі, чорнові записи, бухгалтерські документи, частина на закордонні фірми, колекції раритетної зброї, антикварні предмети, дорогі годинники та брендові колекційні спиртні напої…», – повідомило джерело ВАРу в СБУ. Щоправда, в СБУ не чули, що вони повідомляли виданню таку інформацію.

Звичайно, «волинська сім’я» Саганюка вже давно стала відомою завдяки підозрам у «дерибані» землі у Володимирі-Волинському, контрабанді та інших можливих злочинах. Зокрема не раз опозиційні сили в місті піднімали проблему незаконного виділення землі біля «Валів городища».

Більше про це ви можете прочитати у моїй статті: «Володимир-Волинський: знову Саганюк?»

Вже там я згадував про київського підприємця Олега Мандзюка, роль якого в сьогоднішній історії, на жаль, такі і не оцінили. Якщо послухати до кінця коментарі Саганюка щодо обшуків, можна почути натяк на це: «Свого часу ми були проти призначення одного посадовця часів Януковича… Те, що понаписували, що знайшли шість мільйонів, будинки, то я їх дарую: ці шість мільйонів, і ці будинки. Я завтра конференцію скличу. Ця людина просто не може заспокоїтись, що ми виступили проти її призначення».

Коли мер згадує про посадовця часів Януковича, йдеться про роботу Олега Мандзюка на посаді в.о. начальника Головного оперативного управління Міністерства доходів і зборів, коли ним керував представник команди Януковича Олександр Клименко.

А одним із головних приводів для конфлікту стала те, що Саганюк виступив проти призначення сестри Мандзюка Оксани Левчук на посаду очільника місцевих податківців. Цей факт побічно визнав і сам опонент мера Володимира-Волинського у інтерв’ю ВАР:

«Мені абсолютно зрозумілим є його бажання, зважаючи на значний стаж політичної кар’єри впливати на всі, я підкреслюю, всі політичні ситуації, причому не лише на рівні міста. Більше того, я розумію, що він хоче впливати на всі призначення на найбільш важливі посади. Хоча особисто в мене із ним конфлікту не було ніколи, але призначення моєї рідної сестри у жовтні 2014 року першим заступником голови Володимир-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції викликало роздратування мера».

Ще напередодні місцевих виборів 2015-го року у Володимирі-Волинського розпочалася «біл-бордна війна»: на замовлення невідомих осіб (ймовірно, Олега Мандзюка) у місті на біл-бордах почали розклеювати політичну антирекламу проти Саганюка. Мер натомість намагався адміністративними та економічними методами цю рекламу прибрати. Також до мера Володимира-Волинського підсилали луцьких активістів у балаклавах, аби облити того зеленкою. Проте зумовлені всі ці акції були не «праведним народним гнівом», а особистими амбіціями його принципово опонента.

Проте вибори закінчилися, а протистояння не вщухло. Більше того, поінформовані джерела повідомляють, що Олег Мандзюк претендує на крісло народного депутат від округу №19 на можливих позачергових парламентських виборах. Тому проведення обшуків у заклятого супротивника не могло не привернути його увагу.

Ба більше, фотографія, яку опублікували волинські ЗМІ: картина зображений Саганюк на фоні вулиці Ковельської, була зроблена прямо під час обшуку. Це дає підстави стверджувати, що люди Мандзюка зливали інформацію бізнесмену прямо під час перебування у помешканні Саганюка, а тому, ймовірно, є правоохоронцями.

Першим інформацію про акцію написало інтернет-видання «Волинська правда», яке ще минулого року за замовлення вже названої людини постійно публікувало джинсу проти мера міста. Наші джерела повідомляють, що першу новину сформували на основі ось такого «темника», надісланого із пошти Олега Мандзюка:

Хоча сам київський підприємець відхрещується від будь-якої критики щодо Петра Саганюка. Фрагмент із інтерв’ю ВАР 1 липня 2015-го:

– Петро Саганюк заявив, що Ви були одним із можливих замовників кампанію «чорного піару» проти нього. Як ви можете це прокоментувати?

– Як теоретик і фахівець з інформаційної політики, я не можу коментувати чутки та домисли, вигадки. Спочатку слід з’ясувати, що пан Саганюк розуміє під поняттям чорного піару, що він вкладає в це поняття, таке журналістське поняття «чорний піар». Лише після цього можемо співставляти його розуміння із конкретними фактами.

Тому, думаю, це питання більше стосується пана Саганюка, а не мене. Більше того, я неодноразово підкреслював, що зараз всю свою увагу зосереджую на питаннях наукового вдосконалення як самого себе, так і своїх учнів. Ми працюємо на важливим державними та міжнародними проектами і я не маю часу для того, щоб навіть відповідати на якісь дріб’язкові випади з боку пана Саганюка.

Очевидно, що протистояння Мандзюк-Саганюк на цій акції не закінчитися, бо обидва політики мають значні ресурси, впливових друзів та достатні амбіції. І все це було б смішно, якби не було так сумно. Бо за подібною «гризнею» вони забувають про те, чи в принципі повинні займатися відповідальні політики.

Антон БУГАЙЧУК