Все про пам’ятний знак-камінь Т.Г. Шевченка

Історична довідка про знищення пам’ятного знаку Т. Г. Шевченку

Півгодинний пікет перед міською радою під гаслом «Шановний тов. Сапожніков! Звертаємось в третій раз дати письмову відповідь – куди дівся пам’ятний знак-камінь Т. Г. Шевченку?» – висвітлив не тільки небажання влади спілкуватися з громадськістю міста, але і незнання молодшим і середнім поколінням мешканців міста – а про який пам’ятний знак іде мова. (фото прикладаються).

Вперше про спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку заговорили на зборах Товариства української мови і осередку Руху на «Оснастці» весною 1989 року. Трохи пізніше у місті утворилась ініціативна група у складі: С. Грабарчук, О, Мельник, П. РАдецький, С. Резвонюк. У травні 1990 року депутат м/р, рухівець Я Федина дарує ініціативній групі «Книгу пожертвувань на пам’ятник Т. Шевченку». Рухівці Ф. Сидорук і В. Бордун начинають у 1990 році приймати у приміщенні КР Руху внески на виготовлення проекту і на сам пам’ятник. 29.05.1990 р. міська рада прийняла Постанову:
Спорудити в Нововолинську пам’ятник Т. Г. Шевченку;

Затвердити громадський комітет по спорудженню пам’ятника. Голова – М. Якимчук, бухгалтер – О. Мельник.
Довів до логічного кінця 24.08.1995 р. спорудження пам’ятника мер міста, рухівець П. Присяжний.

Але повернемося до пам’ятного знаку, який був безкоштовно виготовлений на МП «Вікторія» (Керівник А. Чирук давно знаходиться за межами міста). Фундамент під пам’ятний знак готовили безкоштовно І. Крищук, П. Дембицький, робітники від будівельного управління на чолі з А. Бідзюрою. На пам’ятному знаку був художньо вирізьблений силует поета і був н6апис: «Тут буде споруджена пам’ятник Т. Г. Шевченку». Освятив 16.09.1990 р. пам’ятний знак і прапор поруч з ним священик з м. Червонограда о. Михайло. До моменту спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченку у 1995 р. біля пам’ятного знаку у день народження поета і в день його перепоховання збиралися шанувальники поета, переважно репресовані або члени їх сімей, звучала поезія поета, звучали пісні на вірші поета. Члени громадського комітету О. Мельник, М. Слабик, М. Вісьтак доповідали присутнім про стан виготовлення пам’ятника у Львові. Пам’ятний знак становився художньою і історичною цінністю для міста. І після 1995 р. пам’ятний знак таємниче зник.

Ми не будемо в цій короткій історичній довідці повідомляти про ті таємничі сили, які були проти встановлення пам’ятника на Майдані Незалежності. Але ця довідка прикладається до «Звернення до начальнику Нововолинського УМВС» відкрити кримінальну справу щодо зникнення пам’ятного знаку каменю.

14.04.2015р. в «НМ» була опублікована стаття «Незнання історії не звільняє від відповідальності», в якій від імені нині сущих 40 першорухівців і прихильників Руху було звернення до мешканців і очільників міста дати відповідь на це питання.
04.12.2015р. це повторне питання було адресоване міському голові від імені З.Колбуна, М.Лукашука, М.Сторонського. Оскільки відповідь не надходила, 13.01.2016р. перед міською радою був проведений півгодинний пікет з плакатом «Шановний тов. Сапожніков! Звертаємося в третій раз дати письмову відповідь – Куди дівся пам’ятний знак-камінь Т.Г. Шевченку?». Запит був від імені А.Бідзюри, І.Крищука, З.Колбуна, М.Лукашука. Оскільки міська влада і далі не реагувала, 28.01.2016р. за підписом цих же 4-х осіб було направлено «Звернення» до начальника Нововолинського УМВС Мархальчука В.В. з двома додатками:

1. Історична довідка про знищення пам’ятного знаку-каменю Т.Г.Шевченку

2. Фотографії пам’ятного знаку

Відповідь від Мархальчука В.В. була передана А.Бідзюрі 28.03.2016р. Нема потреби приводити її повністю, але є потреба привести слова заступника міського голови В.Рожелюка, який вважає, що «пам’ятник знак демонтували активісти, що його ставили» і що він «немає ніякої історичної та матеріальної цінності». Зрозуміло, чому немає… Тому що тодішні і нинішні міські посадовці знаходилися в іншому політичному таборі.

Шановні Федоре Сидорук і Василю Бордун! (це ті що збирали кошти на пам’ятник з 1990р. по 1993р.). Ви не перевернулися в гробу від цих слів В.Рожелюка? Шановна Анастасія Чеховець! (Учасниця Кінгірського повстання). Як Вам на тому світі? Ви тричі робили пожертви на пам’ятник поету. Ні один з нинішніх і минулих міських посадовців не вніс ні копійки, а нинішній очільник міста В.Б.Сапожніков на початку 1990р. стверджував що він ніколи не буде виступати під синьо-жовтим прапором.

Цей пам’ятний знак був дуже потрібний для нашого з’атеїзованого міста, яке у 1980р. мало стати містом комуністичним. Він мав не тільки історичну і художню цінність, але і сакральну цінність.

Оскільки у відповіді В.Мархальчука не зрозуміло, коли саме В.Рожелюк став заступником мера П.Присяжного, повідомляю, що П.Присяжний був обраний мером 26.06.1994р. Він і запропонував В.Рожелюку бути його заступником. Нинішній мер В.Б.Сапожніков править містом з жовтня 1996р. – з дня відставки П.Присяжного.

Після спорудження пам’ятника поету у 1995р. для колишньої компарт. номенклатури, що перефарбувалась, пам’ятний знак став непотрібним, тому що нагадував перефарбованим, що не вони були у витоків спорудження пам’ятника. Але після спорудження пам’ятника поету парт номенклатура «приватизувала» його.

Нововолинцям варто пам’ятати, що коли у місті в 1989-1990рр. почалися розмови про спорудження пам’ятника поету,на центральній площі міста у 1990р. почали копати траншею під фундамент пам’ятника першобудівникам міста (фотографія прикладається). Задум був єзуїтським – на одній площі не може бути два пам’ятники, завдяки першорухівцям задум було зірвано. Уже після спорудження пам’ятника поету антиукраїнські сили закопували кістки кругом пам’ятника, щоб собаки мали роботу.
Мешканцям міста, які хочуть більше знати про цей період Нововолинської історії, пропоную читати книгу З.Колбуна «Нововолинськ: історія в національно-демократичному та духовному вимірах. 1989-2000рр.» (друге видання), а також подивитись і почитати «Книгу пожертв на пам’ятник Т.Г.Шевченку». Книга заснована першорухівцем Ярославом Фединою, а заповнювалась Ф.Сидоруком, В.Бордуном, Олександром Мельником, Павлом Радецьким і знаходиться в міському музеї.

Автор: Зосим Колбун першорухівець, краєзнавець, заступник голови міської організації ВГО «Українська Народна Рада». Автор книги «Нововолинськ: історія в національно-демократичному та духовному вимірах. 1989-2000рр.»