Україна підписала безпекові угоди ще з двома країнами ЄС
Президент України Володимир Зеленський 27-го червня підписав двосторонні домовленості з двома державами-членами ЄС і НАТО.
Про це пише «Європейська правда».
Церемонія підписання відбулася перед початком засідання Європейської ради (саміту ЄС), для участі в якому запросили також українського президента. Зеленський підписав угоди з президентом Литви Гітанасом Науседою та прем’єркою Естонії Каєю Каллас
Таким чином, кількість безпекових угод, підписаних Україною з партнерами, досягла двох десятків.
Наразі тексти підписаних угод не оприлюднені, але відомо, що і Естонія, і Литва твердо підтримують вступ України до НАТО, а також раніше і президент Науседа, і прем’єрка Каллас декларували зобов’язання виділяти на менше 0,25% ВВП на військову допомогу для України.
Також у четвер Україна підписала з ЄС безпекову угоду з фінансовими зобов’язаннями.
Документ, що має назву «Спільні безпекові зобов’язання між Європейським Союзом та Україною», суттєво відрізняється від двосторонніх безпекових угод України та держав-членів НАТО.
Зокрема, угода з ЄС не містить жодних згадок про майбутнє членство України в Альянсі та про його підтримку, оскільки до ЄС входять як позаблокові держави (Австрія, Ірландія), так і Угорщина, що загалом утримується від підтримки України.
Держави-члени ЄС дали одностайну згоду на підписання договору.
«Найбільший успіх цієї угоди – це те, що її взагалі вдалося узгодити і підписати, попри позицію Угорщини», – поділився з «ЄвроПравдою» високопосадовець зовнішньополітичної служби ЄС.
Українські джерела відзначають важливість норми про те, що Україна отримуватиме фінансування з Європейського фонду миру (European Peace Facility, EPF).
«Нещодавно створений Фонд допомоги Україні в рамках EPF додає іще 5 мільярдів євро на 2024 рік для забезпечення подальшої військової допомоги та підготовки, і подальші співставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 року, виходячи з потреб України та за умови політичних настанов Ради», – йдеться в угоді.
Зауважимо, що публічно Угорщина виступає проти наповнення цього фонду і мала змогу заблокувати відповідну норму у тексті.