В’ячеслав Католик: “Громада повинна працювати для людей”
В’ячеслав Католик – активний молодий сільський голова із амбітними планами. На сьогодні обіймає посаду голови Зимнівської об’єднаної громади, котра входить у першу п’ятірку громад, що утворилися на Волині та перша громада в Україні, яка створила мережу ЦНАП, де надають понад 50 видів адміністративних послуг.
- Пройшло вже 5-ть місяців, відколи Вас переобрали на посаду голови Зимнівської об’єднаної територіальної громади (ОТГ- далі) та з 1-го січня 2016-го року розпочали діяльність за власний бюджет громади. Розкажіть з якими труднощами зіткнулися і що було найскладнішим?
Найскладнішим було питання – почати роботу сільської ради, та її виконавчих органів. Оскільки на законодавчому рівні не все було врегульовано. По-друге, ми були перші і ніхто не знав як правильно робити, з ким працювати і на яких умовах і так далі.
Але благо, що правильно підібрана кадрова політика дозволила мені забезпечити оперативну роботу по наповнюваності відділів. На сьогодні працюють компетентні, висококваліфіковані працівники, котрі мають відповідні навики і необхідну освіту. Тому проблемні питання ми оперативно вирішуємо. Чого варте тільки відкриття ЦНАПу?
Взагалі, дуже складно те, що ту роботу, яку ми робимо в деяких питаннях не є врегульованою на законодавчому рівні, це й найгірше! Коли ти маєш під рукою закон і дієш згідно нього, то тоді спиш спокійно. А так, приходиться приймати деякі рішення, які не те, що незаконні, а просто не врегульовані законом. В такі моменти зазвичай сумніваєшся, але добре, що є люди які підкажуть та допоможуть.
- Досвід отриманий на посаді голови сільської ради села Зимне допомагає?
Дуже добре, що була можливість кілька каденцій попрацювати сільським головою. якщо спеціалізований працівник знає тільки свій напрямок, то будучи головою сільради я працював з багатьма векторами роботи. Зараз у цим напрямках працюють мої відділи і я можу їх координувати та на одному рівні з ними спілкуватися по багатьом робочим питанням. Це великий урок і велика наука була мені, яка тривала 10-ть років.
- Як відчувається збільшення кількості населених пунктів за які Ви тепер відповідаєте?
Відчувається тим, що добавилося проблем, і це таких поточних, гострих, які необхідно нагально вирішувати. Плюсом нашої громади є те, що вона не дуже велика і я маю змогу побувати у кожному селі і почути кожну людину.
Зараз будемо вирішувати питання маршрутного сполучення. Ось від недавна їздить автобус на Когильне. Є проблеми із ранковим рейсом у село Селець, там є перевізник, який би міг довозити населення, але по законодавству такий додатковий маршрут без тендеру не можна впроваджувати, і тому намагаємось його врегульовувати на обласному рівні.
Взагалі дороги у дуже складному стані, але в нас є ряд напрацювань, які ми хочемо зреалізувати. Якщо все вдасться то до кінця року ми підлатаємо дороги. Також, очікуємо державну субвенцію на розвиток інфраструктури. А так, є ряд питань, які ми вже закрили по Зимному (для прикладу заходи по енергозбереженні), тепер вони відкриваються фактично по новому.
- Що вже встигли зробити і можете похвалитися?
Перше – це те, що ми чуємо людей, мається на увазі, що ми чуємо від них пропозиції чи скарги і оперативно на них реагуємо. Далі ми відкрили ЦНАП для людей, щоб на місцях залишилася та ж сама сільрада, щоправда з розширеними функціями та в новому форматі.
По-друге, ми з командою працюємо над питанням маршрутних перевезень (вже ходить автобус на Когильне).
По-третє, приміщення будинку культури в Сельці, яке немало досить довгий час опалення, на сьогодні вже опалюється
А взагалі скажу відверто, що оці три місяці – це була надзвичайно важка робота в питаннях організації структури виконкому та початку роботи. Мабуть саме томі, великих здобутків не можу назвати. Вже з 1-го квітня будемо працювати так, щоб люди бачили реальний результат.
- Вже пройшов місяць з дня відкриття ЦНАП, на скільки вони себе виправдовують?
Ми відкрили один основний ЦНАП у Зимному і три відокремлених відділи, що значно наблизило адміністративні послуги до населення. Якби ми відкрили б один, то наплив людей не зменшився б і жителі з усіх сіл громади повинні були за послугами їхати в центральну садибу. Ми зробили свого роду “хід конем” – наших адміністраторів посадили в колишніх сільських радах. Тепер старостам в наданні деяких послуг будуть допомагати адміністратори.
В першу чергу має бути авторитет громади та наближеність послуг до людей. Думаю ми цього досягнемо за рахунок того, що люди на місці нікуди не їдучи зможуть отримати адміністративні послуги і це позитив. Плануємо, що з початку квітня ми зможемо як реєструвати місце проживання, так і реєструвати нерухоме майно тощо.
Звичайно нам можуть закинути, що замість 3-х адміністраторів взяли 4. Але тут основне сприяти людям у наданні адмінпослуг.
Ініціатором створення ЦНАП виступила Володимир-Волинська районна Громадська організація “Зимне” та громадська організація “Центр розвитку та демократії” за сприяння Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив та посольства Канади в Україні. Для відвідувачів сайту інтернет-видання “БУГ” організатори надали відео-сюжет із вправадження системи ЦНАП у Зимнівській ОТГ.
- Що плануєте реалізовувати зараз? Поділіться планами.
Дорогами! Хочу в першу чергу зайнятися дорогами. Також завершити деякі роботи, зокрема: ремонт у дитячому садочку у Бубнові; ремонт доріг на Льотничому (вулиця Перемоги та Шкільна); у Зимному – вулиця Миру; частково поремонтувати дорогу до села Селець. Вже працюємо над питанням ремонту каналізації у школі Льотничого. Плануємо цьогоріч замінити вікна в школі Льотничого, Бубнові. А ще потрібно завершити роботи із вуличним освітленням у Льотничому.
- Планів багато, а чи вистачить фінансів?
За результатами децентралізації ми змогли отримати додаткові кошти до бюджету, окрім забезпечення фінансуванням загального фонду (обов’язкові витрати, які ми маємо нести), отримали змогу направити близько 1-го мільйону гривень на розвиток інфраструктури (як поточний, так і капітальний ремонт доріг). Є ще кошти, які ми плануємо направити на інші заходи – це з вільних залишків минулорічного бюджету. Також, очікуємо на сприяння області по співфінансуванню деяких проектів та чекаємо на субвенцію на розвиток інфраструктури об’єднаної громади. Плануємо, що в загальному у цьому році в інфраструктуру із власного, обласного і державного бюджетів залучемо близько 8,5 мільйонів гривень.
- Знаємо, що ви ділитеся досвідом із іншими та читаєте лекції на тематику об’єднання територіальних громад. З якими питаннями найбільше звертаються до Вас?
До сільських голів та громад в основному приїздили теоретики, тобто люди, які розказують як воно буде в теорії. А очільники сіл хочуть почути як воно є насправді. Відверто скажу, що говорю по факту і нічого не приховую. На питання “Чи варто об’єднуватися?” відповідаю, що спочатку потрібно взяти калькулятор і порахувати чи це буде вигідно, а тоді об’єднуватися. Є ж такі громади, які після об’єднання як були бідні, так і залишаться і навіть стануть бідніші.
- А ось цим малозабезпеченим громадам, що робити? Як вийти із такого становища?
Більш укрупнюватися, робити оптимізацію структури всіх установ, які знаходяться на території. Іншого виходу немає. Наприклад є приміщення клубу, а в той же час недофінансовується школа, бо не вистачає освітньої субвенції, і тоді треба вирішувати що більш необхідне громаді. Тому тут потрібно працювати над оптимізацією структури установ. А взагалі основне – це залучення інвесторів. Люди, що прийдуть, працюватимуть і сплачуватимуть податки, а ці кошти залишатимуться в громаді, відповідно до теперішнього Бюджетного Кодексу.
- Як вважаєте, скільки громад утвориться у Володимир-Волинському районі?
Станом на сьогодні, я бачу 5-ть громад, вони більш-менш сформовані і є домовленості по об’єднанню. Але крім мого бачення є бачення Кабміну і їхні розрахунки, нормативи. І тому дві громади, що ще не об’єдналися – Зарічанська та Березовичівська, відповідно до методики формування спроможних громад не підпадають. Як буде далі не знаю і не хочу загадувати. Хоча якщо хочуть приєднатися, то ми будемо працювати в цьому напрямку.
Але знаєте, чим більш громістка система управління, тим менш вона ефективна. Зараз у нашій Зимнівській громаді ефективна система управління. Ми швидко реагуємо на звернення людей. На місцях працюють старости та кваліфіковані працівники.
- З Вашим ритмом діяльності, вистачає на все часу?
Сім’я не надто задоволена, що тата бачать рідше. Багато часу в поїздках, або затримуюся на роботі. З іншої сторони є така функція управління, як делегування повноважень. Тут потрібно максимально визначити, які завдання повинен виконувати особисто, а які я можу довірити працівникам з моєї команди. Думаю, що у нас все вийде і часу буде вистачати.
- Якою Ви бачите Зимнівську ОТГ через 5-ть років?
Я скажу так: спочатку потрібно мріяти, тоді цю мрію викласти на папері, далі реалізовувати! Моя мрія, це в першу чергу асфальтовані дороги, вуличне освітлення, оптимальні та ефективні установи, які надають дуже і дуже якісні послуги, також це інвестор, що даватиме робочі місця і сплачуватиме податки.
Звичайно все і відразу не вийде зреалізувати. Потрібен час, є необхідність пошуку коштів. Але я вас запевняю, якщо з громадою спільно працювати над їх пріоритетами , то все у нас буде добре.
Розмовляла:
Дарія Поддубецька
А як на мене, це сільський голова повинен працювати для людей. Тому, що громада і є ті ж самі люди.
Для тих, хто прагне ознайомитися з міжнародним досвідом децентралізації: публікація про особливості децентралізації освіти в Польщі. У публікації описано перебіг децентралізаційних процесів в освітній системі Польщі, які тривали впродовж 25 років.
Переглянути публікацію можна за посиланням: https://decentralization.gov.ua/pics/attachments/2016-02-16-Poland.pdf
#деценталізація #досвід #Польщі #освіта
А він – молодець.
Нам би в Володимир такого.
19 квітня у Києві відбулась Міжнародна конференція «Розвиток сільських територій в умовах децентралізації: стан, можливості та ризики»:
https://agropolit.com/spetsproekty/85-metod-groysmana-abo-detsentralizatsiya-po-ukrayinski