Нові тарифи на світло, кошти на оренду житла переселенцям, щеплення в аптеках: які зміни чекають на українців у червні

У червні зросте вартість електроенергії – і для населення, і для бізнесу. Також у червні урядовці обіцяють допомогу переселенцям, які хочуть орендувати житло, а військовозобов’язані можуть розраховувати на остаточну версію електронного військового квитка, який матиме ту саму силу, що і паперовий.

ВВС Україна зібрала найважливіші зміни першого місяця літа.

Електрика подорожчає

Тарифи на електрику для населення зростуть із 2,64 грн до 4,32 грн за кВт год. Новий тариф запроваджується з 1-го червня 2024 до 30-го квітня 2025 року.

Крім того, впродовж опалювального періоду (з 1 жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року) діятиме пільговий тариф для споживачів, які використовують електроопалювальні установки, на рівні 2,64 грн/кВт год (при споживанні ними в цей період до 2000 кВт електроенергії на місяць).

При цьому “нічний тариф” (якщо встановлений двозонний лічильник) становитиме 2,16 грн за кВт-год.

За словами міністра енергетики, якби не російські удари по українській енергетиці цієї весни, то тариф на світло можна було би поки що не підвищувати.

“Підвищення тарифу – це складний, але необхідний крок. Мета – не залишитись без світла, втримати систему. Нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів”, – заявив Герман Галущенко.

Уряд ухвалив рішення про підвищення тарифів в останній можливий день – 31-го травня.

Напередодні джерела в українських ЗМІ анонсували дещо більше підвищення, але із поверненням до диференційованого тарифу залежно від обсягів споживання. Але цього так і не сталося.

Рік тому тарифи на світло уряд після двох місяців вагань підвищив майже удвічі – до 2,64 грн за кВт-годину. До цього зростання ті, хто споживали менше 250 кВт на місяць, платили 1,44 грн, а ті, хто споживав більше, – 1,68 грн.

Тоді підвищення тарифів також пояснювали потребою підготовки до нового опалювального сезону після руйнувань в енергетиці восени 2022- взимку 2023 року. За підрахунками Міненерго, це підвищення дало можливість відновити до 3 ГВт потужностей до зими.

Проте навесні 2024 року Росія завдала по українській енергетичній інфраструктурі нових ударів, потужніших за попередні. За підрахунками Міненерго, втрати сягають близько 8 ГВт генеруючих потужностей.

Втім, як зазначають більшість учасників ринку та оглядачів, цього разу руйнування в енергетиці є такими, що відновлення залежить не так від грошей, як від часу та можливості знайти обладнання.

В кожному разі навіть після підвищення тариф на електроенергію для побутових споживачів, очевидно, буде нижчим за ринковий рівень, який нині становить близько 8 грн.

Поки в уряді обговорювали потребу у підвищенні тарифів для населення, Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП), запровадила нову структуру граничних цін – так званих “прайс-кепів” – для бізнесу. З 1 червня вони зростуть на 20% у вечірні години.

Натомість тарифи для населення формуються в рамках “спеціальних обов’язків”. Цей механізм (Public Service Obligation) запозичений із ЄС і передбачає надання субсидій через постачальників універсальних послуг, наприклад, електроенергії. В Україні ці функції поклали на державні компанії “Енергоатом” і “Укргідроенерго”.

В результаті “спонсори” нижчих за ринковий рівень тарифів для побутових споживачів – “Енергоатом” та “Укргідроенерго”, на які покладені “спецобов’язки” із забезпечення населення світлом за нижчою ціною, – у 2023 році продотували населення на 145 млрд грн. Для порівняння: за оцінками Світового банку, до 2026 року відновлення української енергетики може коштувати 110 млрд грн.

Переселенцям обіцяють частково відшкодовувати оренду житла

З червня переселенці в Україні (внутрішньо переміщені особи – ВПО) матимуть право отримати субсидію на оренду житла.

Як кажуть у Мінсоцполітики, на таку допомогу зможуть розраховувати ті ВПО, які зараз живуть у гуртожитках, модульних містечках, у родичів чи друзів і не можуть переїхати, щоб жити окремо.

Розмір субсидії залежатиме від вартості оренди житла в конкретному регіоні та від доходів людини. Держава покриватиме більшу або меншу частку вартості оренди, кажуть в уряді.

Згідно з дослідженням компанії CEDOS, якe цитують урядовці, найвищі ціни на оренду житла – на Закарпатті та у Києві. Найнижчі – у Чернігівській, Сумській, Харківській та Херсонській областях.

Згідно з даними Міністерства соціальної політики, на початок 2024 року близько 4,9 млн людей мали статус ВПО. З них 2,6 млн отримували допомогу з бюджету.

Електронний військовий квиток – остаточна версія

У червні має з’явитися повноцінна версія електронного військово-облікового документа, фактично, електронного військового квитка, який матиме ту ж саму юридичну силу, що і звичайний паперовий документ. Цей документ відображатиметься у застосунках Резерв+ та Дія.

Його можна буде пред’являти представникам ТЦК, поліції та прикордонної служби, однак він буде дійсний лише за наявності QR-коду для швидкої перевірки даних.

За даними Міністерства оборони, понад 1,1 млн осіб вже оновили свої дані у мобільному застосунку Резерв+.

Оборонне відомство обіцяє запровадити у цьому ж додатку функцію онлайн-рекрутингу.

Планується, що така можливість з’явиться також у червні, проте остаточної дати впровадження послуги немає.

Заборона на мову ворожнечі в онлайн-медіа

З 1 червня почнуть діяти норми закону “Про медіа”, які стосуються ксенофобських висловлювань в онлайн-медіа.

Сам медійний закон набув чинності у 2023 році, проте деякі його норми впроваджуються поступово.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення пояснила, що ідеться про встановлення жорсткої заборони використовувати в онлайн-медіа висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до осіб чи груп осіб за ознакою етнічного походження, громадянства, національності, раси, релігії, віку, статі, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, інвалідності.

Такі дії кваліфікуватимуться як значні і грубі, за них закон встановлює покарання штрафом від 5 до 15 мінімальних зарплат.

Нацрада з телебачення і радіомовлення може також тимчасово заборонити поширення онлайн-медіа, які використовують мову ворожнечі. Для повної заборони Нацрада має звертатися до суду.

Уряд дозволив аптекам робити щеплення

З початку червня аптеки, що мають ліцензію не лише на продаж лікарських засобів, але й на ведення медичної практики, зможуть проводити профілактичні щеплення безпосередньо в приміщенні аптек.

Для цього вони мають відкрити там спеціально обладнані кабінети.

Вакцинувати матимуть право фармацевти, які пройшли спеціалізовані курси з вакцинації, а також з надання першої невідкладної допомоги.

Ці новації запровадив Кабінет міністрів своєю постановою.