«Якщо ми не переможемо у цій війні, то нації не буде»: спогади про загиблого Героя з Павлівської громади Тараса Піварчука
Житель села Павлівка Тарас Піварчук — батько чотирьох дітей. З початком повномасштабного вторгнення добровольцями разом із братом Олексієм, теж батьком чотирьох дітей, пішли захищати Україну. Чоловіки служили в 14-ій окремій механізованій бригаді.
Тарас отримав смертельне поранення у боях на Запоріжжі у травні 2022 року, розповів Суспільному його менший брат Олексій, який був разом з Тарасом під час того бою.
Олексій розповів, що під час того бою мали завдання прикривати піхоту, адже служили у протитанковій роті та знищити ворожу БМП.
“Брат був недалеко від мене, він встав, щоб поміняти ракету, замінити тубус і буквально в цю мить переді мною в метрах двох прилітає снаряд. Нас з Тарасом відкинуло назад. У нього два осколки зайшли якраз під пах, пробило йому груди, трахею”, — говорить Олексій.
З його слів, Тараса доправили до лікарні, надія була, що він буде жити.
“Я заходив до нього, пожав руку, кажу: хлопці дякували, за те, що ми зробили, що ми знищили ту БМП. Він зрадів дуже, що він щось зробив для країни, для хлопців, він спас їх”, — розповідає Олексій.
Її обоє синів пішли захищати країну у перші дні повномасштабного вторгнення, розповідає мама Тараса та Олексія Піварчуків Валентина. Жінка каже, що завжди виховувала синів у дусі патріотизму, але ніколи не думала, що виховує їх для війни.
Разом з дружиною Ольгою Тарас виховував троє синів і доньку. Найстаршому синові – 19, молодшому – дев’ять. Старший син пішов стопами батька та опанував фах зварювальника, а менший, 17-річний, обрав собі військовий фах.
“Я думала, що в нього така позиція через те, що тата втратив на війні, але він мені сказав, що це була його мрія з дитинства”, — розповідає Валентина.
Донька Вероніка ще досі не видаляє з телефону чат та фото з батьком. Каже, що він був її найкращим другом.
Олексій Піварчук після загибелі брата демобілізувався. Каже, що обоє мали право, як багатодітні батьки не йти на військову службу, але Тарас завжди казав, що треба йти воювати, бо якщо ми не переможемо у цій, то нації не буде.
