Надбавки за роботу “на дому” і не тільки платять на “Володимир-Волинськтеплокомуненерго”

Чергове засідання робочої групи із числа депутатів Володимир-Волинської міськради та працівників виконкому було присвячене питанням зарплатні, премій та надбавок на підприємстві. Окрім того, адміністрація установи мала надати пропозиції щодо покращення роботи комунальників у технічній сфері. Однак, запропоновані головним інженером Ярославом Жуком заходи щодо ремонтних робіт на певних об’єктах, начальник управління ЖКГ міськвиконкому Віктор Фіщук назвав смішними та далекими від реальності. 

Про розміри зарплат на КП “Володимир-Волинськтеплокомуненерго” містом вже ходять легенди. Суми, які обговорюються людьми сягають 10-ти тисяч гривень. Аби розвіяти ореол таємничості та з’ясувати хто і за що отримує гроші в цій установі, перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук, запросив прозвітувати по даному питанню начальника відділу з питань праці та соціально-трудових відносин управління соцзахисту населення Тетяну Ільницьку.

Особливу увагу комісія звернула на виплату премій, доплат та надбавок. Дані виплати на КП нараховуються згідно Положення про преміювання працівників ПТМ “ТКЕ” з додатками. Затверджене воно не десь у міністерстві, а тут, на місці, наказом директора. Погоджений документ головами профспілок, одним з яких є головний інженер підприємства Ярослав Жук, зарплатня якого є найвищою серед тепловиків – 9-ть тисяч 478-м гривень!

Заступник директора отримує щомісячно 9-ть тисяч 14-ть гривень, головний бухгалтер – 8-м тисяч 364-ри гривні. “Бідним родичем” серед адміністрації, як не дивно, виглядає директор, місячна винагорода якого складає 7-м тисяч 332 гривні.

Прості працівники на підприємстві, які забезпечують безперебійну роботу котелень, ремонтую теплотраси, готують мережі до опалювального сезону, – одним словом, справді працюють – “на руки” в середньому мають 3 тисячі 777-м гривень.

Чому такий дисбаланс в оплаті праці? “Такий стан речей пояснюється наступним. При встановленні оплати праці не застосована умова Галузевої угоди щодо встановлення посадових окладів керівній категорії працівників на 10-30% нижче посадового окладу директора”, – пояснила спеціалістам Тетяна Ільницька.

А складаючи колдоговір, адміністрація, напевне, вирішила що робочому люду і менше 4-х тисяч вистачить.

На підприємстві – криза, міська влада шукає шляхи виходу і джерела додаткових фінансових надходжень, однак керівна ланка КП цим особливо не переймається – премії, індексації, надбавки отримують регулярно. Як то кажуть, війна – війною, а премії за розкладом.

“Так, у 2015-му році працівникам підприємства, згідно до наказів директора, премія виплачувалася тричі. У жовтні, в розмірі 20% посадового окладу з врахуванням доплат та надбавок, в листопаді – 10% від аналогічних нарахувань та грудні – постійним працівникам – 50%, сезонним – 20%. У січні 2016-го року всі працівники також отримали премію у розмірі 10% з врахуванням доплат та надбавок”,  – доповіла працівниця управління соцзахисту.

Не треба бути великим математиком, аби зрозуміти які суми отримала адміністрація на руки! Якщо головний інженер має оклад та надбавки в сумі 9-ть тисяч 478-м гривень, то 20% від неї – це кругленька сума, а 50% – дорівнює місячному заробітку простого робітника комунального підприємства. За таким же принципом обрахуйте премії заступника директора, головного бухгалтера, директора, додайте це все, помножте на три (адже премії платились тричі за 2015-й рік) – і отримайте результат.

Таким чином, як слушно зауважив депутат міськради Валентин Вірковський, на кризовий стан підприємства нічого не вказує, а якщо криза все ж реальна, то такі виплати – це бенкет під час чуми. “Наразі борг підприємства за газ становить 11-ть мільйонів гривень. Аби покрити ці витрати, нам не вистачає близько 2-х мільйонів гривень”, – повідомив присутнім директор КП Роман Лисюк. Висновки робіть самі.

Тепер про надбавки. Крім обов’язкових виплат, передбачених у колдоговорі ПТМ “Теплокомуенерго”, таких як за керівництво бригадою, шкідливі умови, роботу в нічний та вечірній час, святкові дні та ряд інших, платять і не обов’язкові надбавки. Серед них: за “чергування на дому”, особливо важливі завдання (заготівля дров), за інтенсивність та ряд інших. “Чому хтось, сидячи вдома та п’ючи собі каву, має отримувати ще й надбавку за “чергування на дому”? Це ж нонсенс! Так підприємство ніколи не вийде із кризи”, – обурювався пан Вірковський.

Комісія ставила перед управлінням соцзахисту і завдання вивчення можливості та законність переходу на 6-ть місяців адміністрації ПТМ “ТКЕ” на мінімальну зарплатню. На що та ж пані Ільницька зазначила: не можливо, колдоговором не передбачено.

Наступним моментом, який мав би допомогти вийти підприємству із кризи, була презентація пропозицій щодо покращення та вдосконалення роботи КП у технічному плані. Пропозиції готував сам головний інженер пан Жук. Однак, аналізуючи його доробок, начальник управління ЖКГ міста Віктор Фіщук, назвав усе запропоноване “дитячим садком”.

“Близько 10-ти мільйонів гривень Ви, пане Жук, пропонуєте витратити на капремонти та реконструкції об’єктів, проектно-кошторисна документація яких втратила термін придатності. А ціни на роботи, обраховані у ній, – давно застарілі. Сьогодні ці суми треба множити на три. Де Ви пропонуєте відшукати такі кошти? Які джерела фінансування, запропонованих заходів? Є таке поняття як енергоменеджмент, який передбачає детальний аналіз енерговитрат, фінансове та економічне положення підприємства. Це все досліджується, зводиться до спільного знаменника, а тоді вже розробляються пропозиції по подоланню становища, в якому опинилося підприємство. А те, що написав головний інженер – це як мінімум не компетентно”, – заявив пан Фіщук.

Та й директор тепокомуненерго Роман Лисюк підтвердив, що власним коштом підприємство із запропонованих Ярославом Жуком 13-ти пунктів, зможе виконати мізер.

В частині питань щодо технічного вдосконалення, комісія заслухала представника ТОВ “Енергозбереження Волинь” Олександра Глущука. Дане підприємство бажає виступити інвестором у Володимирі-Волинському, запровадивши нову, енергозберігаючу та економічноощадну систему постачання тепла.

“Згідно із новим Законом України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації”, ми розробили нову систему енергоощадного теплопостачання. Наразі хотіли б застосувати її на базі місцевого ТМО. Суть системи полягає у максимальному зменшенні енергозатрат на підприємстві. Тобто, вже із першого року роботи ми інвестуємо близько 6-7-ми мільйонів гривень в установу. Починаємо із заміни вікон на енергозберігаючі, утеплення фасаду, заміну тепломереж на сучасні. Все це дасть можливість зменшити використання енергоресурсів та, відповідно, зменшити фінансові витрати на опалення тих чи інших приміщень”, – розповів пан Глущук.

При цьому, каже інвестор, температурний режим підтримуватиметься в межах санітарних норм, ніяким чином він не занижуватиметься. Пілотним проектом, на якому демонструє свою роботу ТОВ “Енергозбереження Волинь” є котельня на вулиці Устилузькій, 29.

Перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук дав завдання підприємству розробити повний пакет пропозицій, де було б вказано юридичні моменти, фінансову перспективу та описані переваги і недоліки роботи за такою схемою. “Оскільки подібні рішення переходу на нові форми теплопостачання вирішує депутатський корпус міста, необхідно винести дану пропозицію на сесію міської ради. Вкажіть у пакеті документів і тарифи для населення. Ми повинні розуміти, чи не постраждають від таких змін громадяни”, – зазначив пан Матвійчук.

На засідання комісії завітали мешканці будинку по вулиці Сагайдачного, 3. Їхньою проблемою став встановлений будинковий лічильник на тепло. Як стверджують квартиронаймачі, пристрій був змонтований із недотриманням технічних параметрів, у будинку відсутній пристрій грубого регулювання температури. Люди із листопада 2015-го року оббивають пороги місцевого теплокомуненерго, однак вирішення проблеми не можуть дочекатися і до сьогодні.

Про те, що заважає вирішенню проблеми із технічної сторони, заступник мера поцікавився у головного інженера підприємства Ярослава Жука. І тут розпочався черговий його бенефіс, однак без конкретики. “Треба викликати підрядника, треба авторський нагляд, треба вставити металічні двері” і так далі і тому подібне. Нерви присутніх почали здавати – головного інженера декілька разів перебивали, просили точних технічних висновків. Ярослав Матвійчук запропонував пану Жуку очолити комісію, яка б вивчила проблему та дала рекомендації по її вирішенню. На це чоловік відповів: “кошти витрачені на це бюджетні. От і контролюють хай бюджетні організації, а я поставлю де треба підпис”.

“Соковарка” тривала із 14:00 до 17:00. Якихось конкретних рішень комісія знову не прийняла – черговий раз роздалися завдання, намітилися нові аналізи і тому подібне. Однак, міський голова Петро Саганюк граничним терміном свого терпіння по відношенню до КП “Володимир-Волинськтеплокомуненерго” поставив 1-ше квітня. Незабаром підприємство чекає ще ряд перевірок усіх контролюючих інстанцій області, після чого, каже мер, не виключена зміна керівництва.

Чи стане День дурнів днем розв’язання “гордієвого вузлу” міських тепловиків? Чи пустять у Володимир-Волинський інвестора із новітніми технологіями? Чи дочекаються мешканці Сагайдачного, 3 вирішення своїх проблем? На даний час – одні запитання. Однак, як кажуть у народі, скільки вервечці не витися – край таки наступить. Сподіваємося, з позитивним забарвленням.

Наталія Пашкетник