Один Великдень, дві дати святкування: розповіли, чому віряни різних конфесій святкують у різні дні
1-го вересня 2023 року християни східного обряду перейшли на новий календар. Фіксовані календарні свята почали збігатися зі святами християн західного обряду. Проте перехід східних вірян на новий календар не означає святкування Великодня в один день з вірянами західного обряду.
Коли у 2024 році святкують Великдень віряни різних конфесій, розповідає Суспільне Культура.
Дати святкування Великодня 2024:
- 22-го квітня — 30-го квітня — святкування Песаху;
- 31-го березня — католицька Пасха;
- 5-го травня — християни східного обряду (греко-католики й православні) святкують Пасху.
Чому Великдень святкують у дві дати
Після 1-го вересня 2023 року нерухомі свята в православній церкві України та УГКЦ змістилися на 13 днів, рівно на стільки часу юліанський календар “пізнить”, у порівнянні з григоріанським. Проте відмінності між православним та католицьким календарем існують. Адже Православна церква України та УГКЦ не перейшли на григоріанський календар, а перейшли на новоюліанський календар.
Відмінності між цими двома календарями є в обрахунку пасхалій.
Окрім нерухомих свят, що тепер будуть святкуватися одночасно, є ще свята, котрі не мають фіксованої дати, а час їхнього відзначення пов’язаний з першим весняним повним місяцем. Великдень — це основне свято в християн, що відзначається залежно від місячного циклу.
Як відбувся перехід східних вірян з юліанського на новоюліанський календар
Першими про перехід на новий для українських вірян календар заявили в УГКЦ. 1–2-го лютого 2023 року відбувся з’їзд 93-ї сесії Архиєрейського синоду УГКЦ в Україні у Львові та Брюховичах. Тоді рішення ухвалили майже одноголосно, оскільки духовенство спиралось на суспільний запит.
Соціологічна група “Рейтинг” 19-го лютого 2022 року опублікувала дослідження, в якому також запитали про перенесення святкування Різдва (перехід на новий календар):
“За останній рік дещо зросла кількість тих, хто святкує Різдво лише 25 грудня (з 4 % до 11 %), та тих, хто відзначає його в обидві дати (з 18 % до 25 %). Більш як половина (55 %) будуть святкувати Різдво 7 січня (у 2021 — 71 %). 8 % взагалі не святкують Різдво (найбільше таких серед молоді, мешканців півдня та столиці). Частіше про подвійне святкування Різдва або ж святкування лише 25-го грудня говорили мешканці заходу, Києва, молодші опитані та греко-католики”.
“Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва — серед мешканців заходу і Києва: понад половина підтримує цю ідею. Серед жителів центру відносна більшість (44 %) також не проти цієї ініціативи. Окрім того, спостерігається значна підтримка ідеї перенесення святкування Різдва серед греко-католиків. Серед парафіян ПЦУ таких майже половина (46 %), при цьому третина з них проти такої ідеї”.
Рішення про перехід на новоюліанський календар є необов’язковим, а добровільним в УГКЦ.
“УГКЦ в Україні перейти з 1-го вересня за новим стилем (початок Індикту) 2023 року Божого на новий стиль для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії”.
Водночас із переходом сталих дат збереглась юліанська пасхалія, тобто римо-католицький Великдень не збігається з греко-католицьким святкуванням.
Православна церква України теж перейшла на новоюліанський календар, проте оголосила про таку реформу пізніше — 27-го липня 2023 року на Помісному соборі Православної церкви України в Софії Київській. Цей перехід також є добровільним.
“Затвердити постанову Архієрейського собору ПЦУ про календарне питання та остаточно схвалити перехід на новоюліанський календар з 1-го вересня цього року, зберігаючи за парафіями та монастирями, які цього бажають, право використовувати старий (юліанський) календар”, — йдеться в пресрелізі Помісного собору ПЦУ.
Новоюліанський календар є сумішшю григоріанського календаря з юліанською пасхалією — його запропонував Мілутін Міланкович, сербський астроном і фізик. Використання затвердив у 1923-му Вселенський патріарх Мелетій IV. Зараз цей календар активно застосовують у православній церкві, оскільки він дає змогу усунути розбіжності цивільного (григоріанського) і церковного календаря, проте тільки щодо фіксованих дат, а не тих, які стосуються обрахунку пасхаліями.
Що таке пасхалія
За Біблією Великдень наставав після розп’яття Ісуса, що сталось в часі Песаху, що починають святкувати на 14-ту добу місяця нісана.
Це свято відзначали не один день, а цілий тиждень: ця традиція також перейшла в християнство, де Великодня неділя не є завершенням свята, а тільки початком великоднього тижня.
Ранні християни святкували Великдень за єврейським календарем, дату виводили з весняного рівнодення. На початку IV століття християнська церква вирішила створити систему, що дала б можливість духовенству самостійно визначати дату Великодня — пасхалію. Наразі є дві пасхалії: александрійська пасхалія за юліанським календарем та григоріанська.
Александрійська пасхалія виникла на першому Вселенському соборі в Нікеї 325 року. До цього собору в різних церквах Великдень святкували в різні дні. Оскільки християни себе вважали відмінними від юдеїв, то і святкування Великодня не мало збігатися зі святкуванням Песаху, що постановив і Нікейський собор.
Дата Великодня має припадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Щоб уникнути збігів із Песахом: якщо Великдень припадає на час єврейського свята, то його мають перенести на наступну неділю.
Для уникнення помилок обрахунків під час визначення великоднього тижня постановлено також, що єпископ Александрії повинен був повідомляти дату Великодня щороку наперед. Пасхалія наприкінці IV століття обраховувала ці зміни наперед та замінила послання александрійських єпископів.
В 1582 році папа Григорій XIII ввів нову пасхалію, названу на його честь. Реформа охоплювала астрономічний перерахунок юліанського календаря загалом. Оскільки попередній обрахунок відставав на 11 хвилин на рік, то за 100 років набігав один додатковий день. На момент введення григоріанського календаря різниця між календарями становила 10 днів, наразі ця різниця — 13 днів, а у 2100 році буде вже 14.
В попередній пасхалії день весняного рівнодення припадав на 21 березня, проте астрономічно це рівнодення наставало швидше. Зі зміною пасхалії Римська церква перейшла на новий календар, який більше відповідав астрономічним обертам Землі навколо Сонця. У 1583 році Папа Григорій спрямував послів до патріарха Константинопольського Єремії II Траноса з проханням прийняти григоріанський календар та григоріанську пасхалію. Єремія пізніше скликав великий помісний собор, на якому він проголосив анафему тим, хто прийме григоріанську пасхалію та григоріанський календар. Саме такою пасхалією обчислюють Великдень римо-католики та протестанти.
Різні дати також мають інші свята християнського календаря, що обраховуються пасхалією: Провідна неділя, Антипасха, Неділя жінок-мироносиць, Вознесіння П’ятдесятниця.
Як відбувається обрахунок Великодня цього року
Від часу рівнодення потрібно відрахувати повний місяць, в григоріанському календарі це 21 березня (з 1900 по 2099 рік). Весна за григоріанським календарем починається на 13 днів раніше: до прикладу, цього року повний місяць припадає на 25 березня, відповідно, Великдень за григоріанською пасхалією припадає на 31 березня — тоді й святкують римо-католики й протестанти.
Проте за юліанським календарем весняне рівнодення не збігається з астрономічним і припадає на 3 квітня — звідси перший повний місяць після весняного рівнодення 24 квітня. І щоб не припадало на святкування Песаху (з 22 квітня до 30 квітня), християни східного обряду (греко-католики й православні) святкують не 28 квітня в неділю, а 5 травня.