Василь Любарець на Волині: Росія – це Колос на глиняних ногах, його треба лише підштовхнути

Минув уже майже рік, відколи в Україні розпочалася Революція гідності, та більше півроку, відколи на нашу землю ступив окупант. За цей час українці, можливо вперше від часів здобуття незалежності, відчули себе єдиним народом. Своїми роздумами про Майдан, перебіг АТО та те, якою має бути майбутня влада поділився з корепондентом інтернет-видання «БУГ» громадський активіст, активний учасник протистоянь на Майдані та співорганізатор Врадіївської ходи Василь Любарець, який  у рамках Всеукраїнськогї ходи-автопробігу недавно побував у Нововолинську.

– Як відбувався Майдан для вас? З побратимами, з якими Ви вирушили у Всеукраїнський автопробіг, познайомилися саме там?

– В автопробіг ми ви рушили втрьох: я, Юра та Іван. З Юрою я познайомився на Майдані, а з Іваном знайомий з 2012 року. Майдан як явище почався для нас значно раніше. Хотіли в 2012 році добитися справедливих виборів, потім разом брали участь в акції «Україно, вставай!». Тоді, 18 травня 2013 року, нас потоптали в Києві, але ми знали, на що йшли, і своє отримали. Слова «намет», «майдан» і «помаранчевий» вводили владу в ступор (усміхається). Потім була Врадіївська хода – два офіцери ґвалтують і вбивають свого господаря – громадянина. Це був нечуваний випадок! Український народ мусив встати, бо в суді вже доходило до абсурду: ледь не вона сама себе зґвалтувала і побила. Звісно, ми захищали і Ірину Крошкову – завдяки тому, що питання було підняте, ґвалтівники отримали 11, 9 та  6років.  Врадіївська хода зібрала людей з усієї України – в того сина несправедливо засудили, в того побили на допиті батька… «Беркут» прийшов, зніс нас, але у порівнянні з 29 листопада… У травні то було по-чоловічому: жорстко, але по-людськи. І жінок не били, просто витіснили, а от коли били студентів… То було навіть не биття, то було просто вбивання. Там дітей просто вбивали. «Беркути» розсікли стеллу. Я був в тій групі, яку витіснили за Хрещатик, і коли ми повернулися, дивимося, а там ті палки махають, і людей носять в актозаки. Просто носять. Або волочуть. Напевно, вони були переконані, що народ не вийде, але Україна –  не Росія, як казав Кучма. Україна має видатний досвід партизанської боротьби. Тому ця влада була приречена.

Знаєте, я довго жив в Америці, а два роки тому я приїхав, і коли друзі спитали для чого, я відповів: вигнати Януковича. Он як воно вийшло (усміхається).

Я ще тоді зрозумів, хто такий громадянин. У Врадіївці загорівся вогник надії на свободу, а вирішальною спробою став Майдан.

Насправді, ми  готували Майдан на 22 листопада. 19 листопада проводили на Майдані конференцію з Левком Лук’яненком і закликали людей виходити. Ми поговорили з політиками, вони пообіцяли на 24 листопада вийти до нас, але так сталося, що 21 листопада Азаров сказав, що не підпишуть угоду про Євроінтеграцію. Тоді Соболєв і Найєм закликали людей у соцмережах вийти на Майдан.

 – То якою ж має стати Україна в майбутньому?

– Ми самі маємо визначати, яку країну будувати, та як її будувати. Цей месидж у нас ще від Врадіївської ходи. Прецедент Майдану дуже налякав олігархів не лише в Україні, а  й в усьому світі, тому вони зараз знищують еліту української нації. Але їм це не вдасться, бо зараз ми живемо в той дивний час, коли правдиве слово вийшло з-під контролю владу маючих. Такого часу ще не було  в історії людства. І хто проти нас, якщо з нами Бог? Правда на нашій стороні, і ми це знаємо. Через Майдан пройшли мільйони людей, яких в стійло вже не поставиш і не обдуриш, це свідомі громадяни, які перейшли з раба в господаря своєї країни.

– Які завдання ставите перед собою?

– Маємо 4 основних мети. Перша – переведення Майдану в режим Ватслава Гевела – закликаємо людей по всіх містах і селах постійно збиратися та створювати територіальні громади. Друга – пояснити людям, як допомогти АТО і бути готовим. Третя – громадянська люстрація на виборах – не допустити у Верховну Раду жодного депутата без погодження з громадою, це одне з найважливіших зараз питань. І четверте – привести до влади людей, гідних людей, громадян із сумлінням.

– Яке зараз основне завдання стоїть перед владою?

– Не втратити жодного з тих, хто пройшов Майдан. Це люди скромні, вони себе в груди не б’ють, але це той золотий фонд нації, який витягне Україну з тієї ями, у якій вона зараз. Не тільки хто був на Майдані фізично, а й майданівці по духу – господарі в своїй країні.

До речі, запрошую всіх на Майдан 22 листопада. Кожного року маємо збиратися на день свободи, заслуховувати звіт нашої влади та вирішувати, як далі жити.

– Які принципи ви пропагуєте?

– 29 вересня 2014 року на Говерлі було проголошено Всесвітній громадянський рух Майдан та місію руху та Декларацію з Говерли «Від Революції гідності до гідного життя», де проголошений кодекс громадянина. Так от, перші слова у нашій Декларації – постійно пам’ятаючи Небесну Сотню, героїв АТО і всіх українців, які поклали своє життя за свободу і незалежність України, ми маємо довести справу до прямого народовладдя». Я впевнений, що український народ зможе це зробити, і на Майдані ми це довели. Кожен має жити так, щоб бути прикладом для оточуючих.

– Чи підтримуєте  зв’язки з  іншими громадськими організаціями?

– Ми позиціонуємо себе як саме громадянська організація, а не громадська. Бачте, у нас в законодавстві взагалі нема поняття «громадянська організація». Громадські організації мають конкретну вузьку мету. Громадянські ж організації борються за фундаментальні права людини – право на життя, правдиву інформацію, переміщення. Ми, звісно,  підтримуємо зв’язок з громадськими організаціями, серед яких Врадіївський рух, Київське Віче, Рада сотень Майдану, Координаційна рада Майдану, Автомайдан та інші. Ми координуємося та намагаємося спільно допомагати тим, хто потребує.

 – Чи є  у вас план здійснення цих завдань?

– План досягнення завдань – це поширення інформації та наших принципів за допомогою ходи, автопробігів, листівок. Ми намагаємося просвітити якнайбільшу кількість людей.

Ми хочемо побудувати на Майдані зразкову республіку в місті, як Ватикан у Римі, зробимо там Університет свободи, куди будуть приїжджати люди зі всього світу, щоб навчитися, як виборювати та і відстоювати свободу. Ми створимо університет народовладдя. А ще хочемо створити меморіал Небесній Сотні та героям, які загинули в АТО.

– Як вважаєте, чи дієва АТО на сході України?

– Велика омана в цій антитерористичній операції, ми бачимо це як свідоме знищення еліти нації. Ми бачимо, як людей знищують, кидають  неозброєними в ці Іловайські котли. Це неприпустимо. Це гірка новина. Але є й добра новина, що люди це побачили і усвідомили. Зараз на сході змінюється тактика, починає горіти земля під ногами. Більше того, ми починаємо підривати Росію зсередини. Росія – це Колос на глиняних ногах, його треба тільки підштовхнути. І ми підштовхнемо. Громадяни керуються сумлінням, а не партійними уставами, а громадяни на всій планеті однакові. Сумління – це те, чим людина відрізняється від тварини. Ті, хто втратив сумління, – це просто розумні тварі.

Зараз приходить час вашого покоління, коли сумління стає домінуючим. Не плоть, не розум,  а саме сумління і саме люди, які керуються сумлінням, мають привести країну до процвітання.

Розмовляла Василина БОРУЦЬКА