Остання мирна акція бійців АТО проти ув’язнення добровольців у Львові. Далі буде кров?

Львів здавна був центром прогресивності та вільнодумства. Напевне, саме тому ще один мітинг протесту проти “свавілля теперішнього політичного режиму” та на захист усіх політв’язнів, яких незаконно переслідують чи утримують за гратами, пройшов 7-го лютого саме у Львові. “Це остання мирна акція проти поневолення, катування та приниження тих, хто своєю кров’ю відстоював єдність та незалежність України”, – такі слова лунали із підніжжя пам’ятника Шевченку.

Бійці добровольчих батальйонів, ЗСУ, Нацгвардії та волонтери Західної України об’єдналися у всеукраїнську ініціативу “Побратими об’єднані”. Їхні вимоги – до 20-го лютого 2016-го року звільнити, на думку учасників акції, незаконно затриманих учасників АТО, притягнути до відповідальності винних у вбивстві Небесної Сотні, притягнути до відповідальності командування Міністерства Оборони, які винні у Ілловайському та Дебальцівському котлах та всіх провальних операціях періоду АТО.

Окрім того, новостворене об’єднання вимагає створення у всіх областях України підрозділів територіального захисту бійців АТО від свавілля теперішньої влади. І на все це керівництву держави дається 13-ть днів.

Винних у розстрілі Небесної Сотні не можуть (чи не хочуть) покарати вже два роки. То чи реально щось змінити за такий малий відрізок часу? На площі у Львові говорилося тільки за затриманих бійців добровольчих батальйонів. Про хлопців із ЗСУ – ні слова. Хоча більшість прибувших на мітинг були солдатами та офіцерами саме регулярних військ.

До цієї події серед політологів, журналістів, тих же активістів досить неоднозначне ставлення. Зокрема, головний редактор львівської газети “Ратуша” Микола Сав’єльєв вважає, що “дуже ймовірно, бійців АТО використали для акції, за організацією якої прослідковується «п’ята колона» Кремля”. А ще стверджує, що акцію 20-го лютого в Києві підтримав «Степан Мазура», бойовик ДНР на псевдо «Москва».

На мітингу військовий капелан озвучив цифру загиблих у 700-т чоловік. Вони, за його словами”, були спалені у крематорії на Байківському кладовищі. Однак, в ЗМІ ще раніше спростовувалася ця цифра. Аргумент наступний: чому ж тоді не порушена така кількість кримінальних справ? Чи родичі цих загиблих їх не шукали?

Савєльєв вщент розніс благість намірів подібних процесів. Він поставив запитання: а за якими саме сфальсифікованими справами добровольці “сидять” у Маріупольському СІЗО та у камерах в Сватовому? Далі журналіст наводить ряд прикладів про свавілля та протиправні дії: “Не з громадським діячем Ігорем Мосійчуком, який під відеозапис і в присутності адвоката визнав отримання ним хабара у великих розмірах? Це, випадково, не «громадські активісти» з «Білого молота» розстріляли українську міліцейську машину ДАІ, щоб заволодіти автоматами? Це не боєць «Січі» кинув гранату і ВБИВ чотирьох українських бійців Нацгвардії?! Це не Віта Заверуха з «Айдару» (хоча «Айдар» від неї й відхрещується) з друзями скоїли збройний напад на патрульну службу в Києві й убили кількох українських правоохоронців?”.

Питань залишається багато. Відповідей – немає. “Віроломна влада” мовчить, а народ, підігрітий втратами та злиднями, готовий до нового соціального вибуху. Окрім того, тепер серед них – навчені та озброєні ветерани Антитерористичної операції.

Звісно ж ті волиняни, які їхали на мітинг вірили у святість справи, яку вони роблять. Однак, чи розібралися у суті того, в чому вона взагалі полягає? Чи не підставили їх, Героїв, під черговий раут політичних ігрищ? І що чекатиме усіх 20-го лютого? Чи не проллється чиясь кров через чужі стратегічні плани?.. А можливо справа справді свята? Тільки іншими методами…