Мріє побачити третє чудо України в Криму: історія військового, який служить у теробороні Волині

Сержант Сашко Герасемчук (Гера) проходить службу в окремому Ковельському батальйоні тероборони Волині.

В селі Старі Кошари, що на Волині, де хлопець народився та навчався у школі, вчитель фізкультури свого часу був тренером з вільної боротьби, що і стало для маленького Сашка поштовхом для занять спортом. Вийшовши на серйозний рівень, він почав брати участь у обласних та міжрегіональних змаганнях, – йдеться на сторінці 100-ї бригади у фейсбуці.

Надалі переїхавши до міста Ковель продовжив займатись спортом, де займав призові місця в змаганнях з вільної боротьби та досяг спортивного звання — «перший розряд».

“Мені дуже подобалося займатися боротьбою вже на професійному рівні, але під час одного з змагань, я нажаль отримав травму плеча, яка змусила мене «зав’язати» з професійним спортом”, – говорить Сашко.

Прийшовши працювати в правоохоронні органи хлопець вже в рамках професійної роботи опанував декілька бойових мистецтв. Не полишаючи тяги до різностороннього самовдосконалення він почав займатися поліатлоном (біг, плавання, стрільба) та бігати полумарафони (21 км.) і навіть декілька разів брав участь у чемпіонатах України.

Дізнавшись про широкомасштабне вторгнення російської федерації в Україну, Сашко працюючи в цей час в Польщі одразу повернувся та добровільно встав до лав Волинської бригади ТрО Збройних Сил України. Об’єднавшись з такими ж патріотами, які мали знання і вміння, вони створили умови та проводили заняття з фізичної, медичної, стрілецької підготовки для ДФТГ.

“Навички, які я отримав займаючись спортом та працюючи у правоохоронних органах, дозволили мені бути інструктором з вогневої та фізичної підготовки”, – розповідає військовий.

Зараз, знаходячись вже на сході нашої країни, Сашко продовжує підтримувати фізичну форму сам та дає важливі поради хлопцям з його підрозділу, бо для того щоб знаходитись цілими добами в бронежилеті або рухатись по перетнутій місцевості потрібно тримати себе в гарній формі.

На той час коли ми розмовляли з Сашком, якраз проходили ІІІ Європейські Ігри у польському Кракові і він дуже уважно слідкував за виступами наших спортсменів. Серед них до речі була і Юлія Ткач, з якою вони разом починали займатись боротьбою.

“Спорт не може бути поза політикою і я пишаюсь тими українськими спортсменами, які не виходять на татамі де є представники ворожої країни”, – наголошує хлопець.

Ще до війни Сашко поставив собі за мету побачити всі сім чудес України. Першою йому підкорилась Говерла — найвища гора Українських Карпат, де він на мотоциклі піднявся до базового табору та вже пішки зійшов на верхівку. Другим стало, найбільше та найглибше озеро природного походження в Україні Світязь, яке він оббіг навкруги що становило приблизно 30 кілометрів. Наступною, з його слів, буде мармурова печера Кримських гір — тож ми побажали йому якнайшвидшого втілення цієї мрії.