Потрібна тканина, кошти на фарбу й робочі руки: в Іваничах волонтерки плетуть маскувальні сітки для бійців
Понад місяць тому волонтери в Іваничах активізували плетіння маскувальних сіток для захисників України. Кажуть, про це просять бійці на передовій. Їм сітки вкрай необхідні, на всіх охочих не вистачає і приходиться відмовляти. Тому волонтерки просять усіх небайдужих долучатись і допомагати.
Роботу з плетіння сіток поновила ще з листопада минулого року волонтерка Олександра Шептор, яка виготовляє для бійців сухі борщі та супи. Однак наразі усю роботу координує Наталія Мартинюк. Хоча Саша їй всіляко допомагає.
Олександра каже, що плести сітки почали ще з листопада. Спочатку робили зимові – білі, під колір снігу. Однак плели їх тоді порівняно не багато. А місяць назад роботу активізували. Адже побільшало замовлень від військових. Тепер щоденно з ранку і до вечора у приміщенні старого побутового магазину “кипить” робота. За пів року дівчата сплели і передали на передову понад 200 сіток різного розміру.
Олександра зауважила, що сітки допомагають захистити техніку, бліндажі, а отже – й життя наших чоловіків та жінок на лінії вогню. Тому вони військовим дуже потрібні.
“На передовій неможливо обійтися без маскувальних сіток. Вони прикривають позиції наших захисників — отже, ворогу буде проблематично по них влучити. Бійці на передовій докладають максимум зусиль, щоб давати відсіч окупантам. Ми ж, усі разом, повинні підтримувати військових, робити все можливе і викладатися на усі 100%, щоб наблизити перемогу”, – зазначила волонтерка.
Робота з виготовлення сіток – клопітка й тривала. Однак, небайдужі дівчата-трудівниці не зупиняються ні на день. Працюють і у вихідні, і на свята. Адже розуміють, що сплетені ними сітки – це чиїсь врятовані життя. Долучаються до вкрай потрібної справи і школярі, і їх вчителі.
Олександра каже, що від кількості робочих рук залежить і кількість сплетених сіток. Якщо є люди, то за день можуть зробити і дві захисні сітки.
Роботу розподілили між собою так, щоб швидше і вправніше її виконувати. Одні нарізають клаптики тканини, інші в’яжуть їх на сітку. З часом з’явилася проблема з тканинами потрібного зеленого кольору. Однак винахідливі волонтерки знайшли вихід і з цієї ситуації: тканини інших кольорів вирішили фарбувати. Для цього купують спеціальну фарбу. І координаторка Наталія Мартинюк вдома замочує в цій фарбі тканину інших кольорів, а потім висушує.
За словами Олександри, наразі замовлень – дуже багато з різних бригад. Дівчата, які їх плетуть просто фізично не встигають їх виконувати, тому бійцям, які телефонують з передової, навіть доводиться відмовляти. І це волонтерок найбільше обурює. Вони нагадують, що війна досі триває, і військовим й надалі потрібна допомога. Однак, нарікають, що останнім часом мешканці звикли до війни і збайдужіли, тому допомагають значно менше, ніж раніше.
Наразі волонтеркам катастрофічно не вистачає робочих рук, тому закликають приєднуватися до доброї справи і допомагати Збройним Силам перемагати ворога. Адже ворог не зупиняється ні на хвилину, і у військових в гарячих точках не буває ні нормального перепочинку, ні свят, ні вихідних. Й вони щомиті ризикують своїми життями заради кожного з нас. А сітки допомагають їм вижити і врятувати техніку.
Також для плетіння сіток потрібна тканина різних кольорів і розмірів. Окрім цього необхідні кошти для придбання спеціальної фарби зеленого кольору. Їх можна переказати за реквізитами:
4149 4999 9070 5111 – Олександра Шептор.
Волонтерки вірять в ЗСУ, моляться за наших героїчних військових і хочуть одного і того ж – своєю працею наблизити перемогу України над російським ворогом. Тож не будьте байдужі й долучайтесь. Бійці чекають на маскувальні сітки.
