Депутати Зимнівської сільради заявили про тиск керівництва громади під час голосування за заборону УПЦ мп

У Зимнівській громаді 16-го травня на позачерговій сесії розглядали проєкт рішення про заборону діяльності УПЦ мп на території громади. Депутати його не підтримали, забракло голосів.

Про це розповіла авторка проєкту Лілія Стащук, пише Суспільне.

Зі слів депутатки, на наступній сесії повторно винесуть проєкт рішення, в якому додадуть пункт про розірвання договорів оренди з усіма громадами УПЦ мп на території Зимного. Всього у громаді діє п’ять церков московського патріархату і один монастир.

Нагадаємо, Зимненський монастир лишається в руках московського патріархату: сільрада не підтримала розірвання договору оренди

У Зимному депутати ініціюють повторне винесення питання про заборону московського патріархату на сесію

Журналісти побували у громаді, поспілкувалося з депутатами, які заявили про тиск на них, керівництвом громади і представниками обласної військової адміністрації.

День голосування

На сесію Зимнівської громади, яка відбулася 16-го травня, не з’явилися дев’ять із 22-х депутатів. Підтримали проєкт рішення про заборону УПЦ мп 11 обранців, ще двоє – утрималися, – розповіла Суспільному депутатка Алла Оніщук. З її слів, на неї та колег тиснули.

“Я “за” голосувала. Нас залякували юридично, кримінально, казали що ми не праві. Це було під час сесії”, – каже депутатка.

Алла Оніщук говорить: у поліцію не зверталася. Зі слів речниці головного управління Нацполіції Волині Ольги Бузулук, заяв та скарг щодо залякування від інших депутатів Зимнівської громади теж не надходило.

Юристка громади Тетяна Азаркевич каже: обранців не залякувала і не погрожувала.

“Я давала правову оцінку, тобто, якщо ми будемо підтримувати, то це тягне за собою неконституційність даного проєкту рішення. Я не могла залякувати, бо це передбачено законом – я надаю правову оцінку”, – зазначила юристка.

Депутатка, секретарка селищної ради Любов Вишняк – одна з тих, хто утримався під час голосування. Каже: рішення не ухвалили, бо забракло одного голосу.

“От те одне “заборонити”, а ми не маємо права заборонити, хто така я, щоб могла заборонити діяльність церкви?” – каже секретарка.

На запитання, як ставиться до діяльності УПЦ МП в Україні, Любов Вишняк не відповіла.

Позиція голови громади

Голова громади В’ячеслав Католик не голосував за проєкт рішення. З його слів, так він робить на всіх засіданнях, бо це затверджено у Регламенті.

Свою позицію щодо пропонованого проєкту рішення коментує так:

“Рішення повинно бути прийнято, але у форматі законодавства, там є певні норми, які не відповідають законодавству і я не підтримую. Тобто є питання, які повинні вирішувати Верховна Рада шляхом внесення змін у Конституцію. Думаю, якщо ці протиправні колізії в рішенні усунемо, то на наступну сесію це винесемо і рішення буде проголосоване.

– Як Ви ставитеся до діяльності УПЦ МП в Україні? Можливо, Ви є прихожанином цієї громади?

– Є ряд питань, зокрема щодо тих осіб, до яких підтверджені факти колабораціонізму, я вважаю, що треба засуджувати в усій строгості закону. Проте є ряд громад, які працюють для України, не можу стверджувати, що всі погані.Я прихильник того, щоб ми об’єдналися в одну церкву”.

Оренда Зимненського монастиря на 49 років

Святогірський Успенський Зимненський ставропігійний монастир, який діє на території громади – пам’ятка архітектури національного значення та один із найдавніших релігійних осередків в Україні.

Релігійний комплекс нині перебуває у підпорядкуванні Митрополита Онуфрія, – розповів у коментарі Суспільному заступник начальника обласного відділу охорони культурної спадщини та з питань релігії Василь Гайдук.

27 липня 2020-го року Волинська облдержадміністрація уклала договір про користування комплексом споруд Зимненського монастиря УПЦ мп на наступні 49 років.

Зі слів Гайдука, договір уклали, щоб зберегти майно монастиря: “Щоб були правові підстави, у разі порушення ними законодавства про охорону культурної спадщини – був укладений цей договір. Підстав для відмови, відповідно до законодавства, як таких – не було”.

Як додав заступник начальника обласного відділу охорони культурної спадщини, є три підстави для розірвання договору оренди з релігійною організацією: якщо організація сама відмовляється від користування, у судовому порядку, або коли втрачає організація статус юридичної особи.

“Зараз у ВР внесено закон про унеможливлення діяльності релігійних організацій, керівний центр яких у країні-агресора, якщо закон буде прийнято, то через суд буде знята з реєстрації і тоді ж перестане діяти цей договір”, – сказав Василь Гайдук.

За даними обласного відділу охорони культурної спадщини, від початку повномасштабної війни на Волині 50 громад УПЦ МП офіційно перейшли до Православної церкви України. Ще орієнтовно 20 завершують юридичне оформлення документів. Зараз в області діє орієнтовно 340 громад УПЦ МП.