Роман Гук: “Ми повинні працювати на благо громади, а не сперечатися і щось ділити між собою”

Роман Гук – новообраний голова Володимир-Волинської районної ради, котрий балотувався від політичної партії БПП “Солідарність”.

— Ви – людина нова у політичному колі району. Як вдалося досягти першої позиції у партії та підтримки депутатського корпусу?

— Мій перший похід у політику відбувся у 2010-му році. Тоді я балотувався до обласної ради якраз по 1-му округу (Устилузький). Правда, тоді зайняв 2-ге місце програвши авторитетній людині в районі – Валерію Діброві. Одразу після виборів, міський голова Устилуга Поліщук запропонував працювати у місьвиконкомі і де й пропрацював до 2015-го року.

В цьому, 2015-му році, відбулося знайомство із керівником БПП “Солідарність” на Волині Романом Романюком, який запропонував очолити партійний осередок у районі та перш за все створити.

Потім вибори і за їх результатами БПП набрала найбільший відсоток у районі, тому зрозуміло, що значна кількість депутатів від партії зайшли в ради. І тоді мені запропонували висунути свою кандидатуру на голову районної ради, а результати депутатського голосування на першій сесії всім відомі.

— З якою командою плануєте працювати? Алла Мельник – нав’язана персона чи Ваш особистий вибір? Які повноваження передасте заступниці?

— Наразі порозуміння вдалося досягнути із депутатами від Батьківщини та Самопоміч. Стосовно інших політичних сил, то є багато депутатів яких я знаю досить давно, є такі з якими веду спілкування і вже досягли певного порозуміння.

Всі партії, що зайшли у раду є з проукраїнськими поглядами. Чітко усвідомлюють, що Україна повинна рухатися до Європи, що зараз стоїть серйозний виклик перед нами – це боротьба з корупцією та потреба розвитку сіл району. Нам немає що ділити, тому всі разом будемо конструктивно працювати.

Стосовно Алли Мельник, то при обговоренні її кандидатури на сесії були критичні зауваження, але я впевнений, що вона своєю роботою зможе довести, що є фаховим спеціалістом. Якщо ж говорити про повноваження заступника, то я думаю. що у нас не буде чіткого розмежування “це роблю я, о ось це – ти”. Різні бувають ситуації, але робота не може зупинитися, бо когось немає чи не встиг виконати. Ми повинні працювати на результат.

— У яких програмах регіонального розвитку братимете участь у 2016-му році?

— Написані і є підтвердження на фінансування таких програм як – школа в місті Устилуг  (заміна вікон і дверей); село Зоря – це капітальний ремонт садочку; ремонт школи у селі Бубнів; заміна духу будинку культури у Зимному та по ВЖКГ  в Устилузі і Зимне, де є потреба покращення матеріальної бази.

Інші програми, що будуть написані йтимуть по співфінансуванні із обласною радою. Всі програми будемо виносити на розгляд депутатського корпусу.

Хочу запропонувати ввести посаду, щоб була людина, котра займатиметься написанням проектів для залучення грантових коштів у розвиток району.

— Прокоментуйте звільнення сільського голови Хобултової.

— Разом із Наталією Василець, головою Володимир-Волинської РДА, ми їздили на сесію в Хобултову, де депутати розглядали заяву сільського голови на складання повноважень. На сьогодні ситуація вирівнюється, вдалося переконати секретаря сільської ради, що зі своєї сторони районної влади буде допомога та підтримка.

В Хобултаві громада була погано проінформована про діяльність сільської ради та про те, що відбувається в раді. Коли новообрані депутати задавали питання, то голова сільської ради намагається уникнути конкретних відповідей на певні не зручні запитання, коли не зміг відповісти, то написав заяву про складання повноважень.

— Чи мали можновладці району та області вплив на Ваше призначення?

— До мого обрання безпосереднє відношення мали депутати районної ради. Серед тих хто голосував за мою кандидатуру, звичайно, що є відомі та авторитетні персони району.

Також, мене підтримували депутати від БПП, котрі балотувалися до обласної ради, так як рішення висунути свою кандидатуру на голову райради я не приймав самостійно, а спільно на зборах партії, то логічною є їхня підтримка.

— Які наступні об’єднання територіальних громад? Овадне планує розірвати межі районів?

— Бажання Оваднівської громади включити до себе село Туріського району можливим стане лише після об’єднання районів, тобто прийдеться почекати поки закінчиться адміністративна реформа.

Березовичівська сільська рада пробує об’єднати навколишні сільські ради,  але тут таки проти громада села Хобултави. Хоча, на мою думку, що селяни не конкретно проти Березовичів, а скоріш за все не проінформовані у тому, що отримають після об’єднання

І наступна громада, яка в процесі об’єднання це Заріччянська. Процес йде і до кінця 2016-го року повинен буде закінчитися.

— Як Ви оцінюєте те, що трапилося при поділі постійних комісій – три партії в явній конфронтації до Вас і Вашої команди. Як будете в подальшому вибудовувати діалог?

— Кожен намагався довести правильність своєї точки зору. Частково колеги не були налаштовані на перемовини та взаємні поступки.  Вважаю, що нам немає, що ділити, ми повинні працювати на позитивний результат для району.

Я переконаний, що до ради прийшли розумні люди і що надалі будемо намагатися вибудовувати діалог в інтересах розвитку району.

— Самопоміч підтримувала Вас і партію, яку Ви представляєте у раді. Як вдалося досягти такого порозуміння? Чи не було це якимось чином пов’язаним із тим, що під час перерви прийшов депутат обласної ради від Самопомочі Олексій Панасюк?

— Під час першого голосування за голів комісій, депутати від Самопомочі утрималися. Коли ми пішли на перерв. то я зміг їм більш зрозуміло пояснити свою точку зору чому саме ці депутати повинні очолити комісії. Тоді ми спокійно обговорили кандидатури, знайшли порозуміння і вони підтримали мою пропозицію.

Олексій Панасюк – це мій однокласник, ми навчалися разом у початковій школі, тому не варто говорити скільки років ми знайомі. Але це ніяк не пов’язано із роботою районної ради. Хто буває на сесіях як міської, так і районної ради, то помітили, що Олексій Панасюк та Костянтин Зінкевич ходять на всі сесії, так як вони люди активні, допомагають і підтримують своїх депутатів.

— Як родина поставилася до Вашого призначення?

— На попередній роботі у мене було більше часу для родини. На сьогодні, йду на роботу – діти ще сплять, приїжджаю, то готуються до сну. Скажемо так, дружину ця посада не втішила, але вона так само як і батьки підтримують мене та розуміють ту відповідальність, яку я отримав.