Психологині розповіли, що не можна казати переселенцям

Дуже часто ми вживаємо фрази, які здаються нам хорошими і нібито допоможуть підтримати людей у складних ситуаціях.

Проте – це не так, психологині Благодійного фонду «Рокада» Волинь розібрались у цій ситуації.

Не варто вживати фрази «західняки» та «східняки», а також казати «ти – зі сходу». Адже цими словами ми нібито розділяємо країну і підкреслюємо різницю ментальностей. Краще говорити «жителі східних областей України».

Заспокоювати травмовану морально людину фразою «все буде добре» – наша класика. Однак, робити цього не варто. Адже ми не знаємо і не можемо гарантувати комусь, як буде. Та й «добре» у кожного різне.

Категорично, не можна казати переселенцю «я тебе розумію». І це правило діє не лише для ВПО, а й для людей, які втратили рідних, чи пережили важкі для себе події.

Не варто також казати «мені тебе жаль». Є різниця між фразами «мені тебе жаль» і «я тобі співчуваю». Жалість – це почуття, що виникає до когось «меншого», не здатного про себе потурбуватись. А співчуття говорить про те, що ми бачимо людину на рівні із собою і стараємось розділити її емоції».

Буває таке, що, самі того не усвідомлюючи, ми знецінюємо страждання переселенців, розповідаючи їм ще важчі історії з життя. Наприклад, не можна людині, яка не змогла перевезти свою собаку і від цього дуже страждає і мучиться, казати щось на кшталт «а я взагалі бабусю не вивіз, а ти тут зі своєю собакою. Це не працює. Ба більше, це працює в іншу сторону. Таким чином ми знецінюємо страждання іншої людини, підкреслюємо, що ми її не розуміємо».

Чи не найстрашніше – натякнути людині, що вона у чомусь винна. Це можна порівняти з психологічною травмою після зґвалтування, коли жінці кажуть «ну чого ж ти туди пішла», «ти ж знала, як може бути». Але ці обставини не дозволяють нікому чинити над нею насильство. Так само і з переселенцями. Коли ми говоримо «чого ж ти там сидів і не виїхав раніше», людина починає відчувати власну провину за це.

Не варто також кидатися фразами штибу «а я б на твоєму місці…». Співбесідник відразу подумає: «Легко тобі говорити, бо ж ти не на моєму місці». Інколи взагалі не треба нічого радити. Інколи людині треба просто виговоритися, а нам емпатично вислухати і цим самим надати психологічну допомогу. Не треба казати людині «я б на твоєму місці сходив в центр зайнятості», коли вона шукає роботу. Краще сказати «у мене в соцмережі є спільнота з вакансіями і я їх можу тобі показати».