Перші місяці війни пройшли, як в тумані, – волонтер Андрій Садовський розповів про роботу володимирського гуманітарного штабу

У Володимирі на час повномасштабної війни з росіянами розгорнули свою діяльність декілька волонтерських центрів. БУГ побував в одному з гуманітарних штабів, під назвою «Рухаємося до перемоги» та поспілкувався з волонтером Андрієм Садовським.

Гуманітарний штаб розпочав свою діяльність з початку повномасштабного вторгнення росіян. Як розповів Андрій Садовський, розпочали надходити запити від військових, шукали способи, як їх закрити, виходили на знайомих, які знаходяться за кордоном. Перші місяці вони там днювали, та навіть приїжджали уночі, на зв’язку були цілодобово. Допомогу, яка надходила з-за кордону передають, в першу чергу військовим далі цивільним людям, які постраждали від війни та медичним закладам, лікарням, госпіталям.

На початку березня вони з колегою, депутатом Володимирської міської ради Романом Горошкевичем, взяли в безоплатну оренду приміщення, яке надала місцева підприємиця Оксана Веремчук. Також їм допомагали хлопці з інтернет-спільноти “Твій Володимир” та дівчата Аліна Місай та Ірина Калішук, які фасували й перевіряли медикаменти.

Гуманітарна допомога надходила з Польщі (на початках), Німеччини, Бельгії, там все збирав і переправляв мешканець Володимира Сергій Бульба. Зараз обсяги допомоги значно зменшились, – зізнається Садовський.

На початку першочергово намагалися закрити потреби військових.

“Все, що треба було їм, починаючи від взуття, амуніції, форми і, закінчуючи вологими серветками та їжею. Зараз цього звичайно менше, його треба купувати самим, шукати. Але ми вже знаємо, що треба, то це закривається швидше”, – розповів волонтер.

Нині допомагають лікарням та шпиталям, оскільки найбільше в штабі мають медикаментів та спеціального обладнання. Навіть таке, за допомогою якого роблять лапароскопічні операції. Його видають під розписку. Також мають препарати для гемодіалізу, які передавали місцевому ТМО, Луцькій обласній лікарні. Цивільним людям, які постраждали від війни, а також і переселенцям видають речі першої необхідності, підгузки, дитяче харчування, консерви, одяг, засоби особистої гігієни тощо.

Гуманітарна допомога з даного волонтерського центру доправлялась на Полтаву, далі їхала на Харків, Дніпро. У березні також відправляли на Житомирщину, де ще тоді велися бойові дії. Волонтери з сусідніх міст Нововолинська, Луцька спілкуються та співпрацюють один з одним. Для прикладу, в одному штабі є певні необхідні речі, в другому – інші, тож бус виїжджає з одного міста, та довантажується далі по маршруту.

Андрій неодноразово їздив самостійно на фронт завозити гуманітарну допомогу. Зізнається, що батькам казав, що доїде лише до Краматорська, але прямував далі. Адже у ЗСУ служить багато його родичів та друзів, деякі з них, на жаль, уже загинули. На поїздки довелося витрачати багато власних коштів, пішли гроші, за які продав попередній автомобіль. Також хлопцям довелося вивести й криптовалюту з електронного гаманця.

Зізнається, що налаштований допомагати бійцям і волонтерити до останнього орка на нашій землі, до остаточної Перемоги!