Головний сірниковий майстер світу Йосип Осташинський відвідав Володимир-Волинський

Йосип Осташинський – єдиний у світі автор незвичайного творчого жанру – архітектура в мініатюрі. Його ім’я у 2009-му році занесене до Книги рекордів України, а в 2012 – до Книги рекордів Росії. Без художньої та архітекторської освіти майстер відтворює із вражаючою точністю та філігранністю храми рідного краю, яких уже немає.

У Володимир-Волинський цей славетний сивочолий чоловік потрапив на запрошення своїх давніх знайомих та друзів – Анатолія Бойка та Миколи Матусевича. Його слабкість – це мистецтво та діти. Тому у нашому місті Йосип Осташинський провів майстер-класи саме для найменших володимирчан – вихованців місцевої школи-інтернат, вихованців ГО “Берег Надії” та студентів педагогічного коледжу, факультету образотворчого мистецтва.

У доробку майстра – більше 80-ти рельєфних робіт із зображеннями пам’яток історії, культури та архітектури втрачених і тих, що збереглися. Домінують у роботах архітектурні споруди його рідного Києва. Під час візиту у Володимир-Волинський, Микола Матсевич передав майстру п’ять світлин зниклих храмів нашого міста. Йосип Осташинський сказав, що думатиме над тим, аби і їх відтворити у своїх роботах.

Доля автора барельєфів – готовий кіносценарій, із трагічними та тріумфальними моментами, злетами та важкими перепетіями. Пан Осташинський – учасник подій на радянсько-китайському кордоні 1968-970-х років. Там отримав тяжку контузію осколком у хребет, був тривалий час у молодому віці прикутий до ліжка. Саме тоді, у 34-ри роки почав творити свої шедеври.

Перша його робота – викладений на чашці голівками від сірників напис “Пий до дна”. А сьогодні -це повноцінні картини, які автор, доречі, під час виставок дозволяє чіпати руками. Серед творів Осташинського багато київських храмів Х – ХІ століть; Софійський собор, Ірининська церква і більш пізні – Іоанно-Златоустівська церква (1631 р.), церква св. Олександра Невського (1899р.), а також будівлі громадського призначення : будівля Магістрат у на Подолі (ХVcт.), Київська міська дума (1876 р.).

Зі студентами педколеджу на майстер-класі метр виготовляв найпростіше – зірочку. Матеріал, пензлики, клей та навіть намальовані ескізи він привіз із собою. По завершенню роботи, у вихованців навчального закладу було безліч питань. На усі Йосип Борисович відповідав із жартами, терпінням та любов’ю.