Вторгнення Росії: що відбувається в Іваничах
Вже третій день в Україні триває війна з Росією. Торкнулася вона усієї території країни. Не стали вийнятком й Іваничі. БУГ слідкує за подіями та повідомляє мешканців, що відбувається в селищі.
Наразі в Іваничах все відносно спокійно. Вулицями повільно ходять люди, навіть бігають чи гуляють діти. Про військову агресію Росії тут нагадує шум сирени, повідомлення про терміновий спуск в укриття, які надходять мешканцям на спеціально створену сторінку в Телеграмі, та спустошені полички в місцевих магазинах.
Протягом дня 26-го лютого жителі Іванич 6 разів чули звук сирени і отримували повідомлення в соцмережах про повітряну тривогу і необхідність термінового спуску в укриття. Однак дослухалися до цих заходів безпеки далеко не всі.
Люди кажуть, що наразі не відчувають реальної загрози для життя, тому не поспішають ховатися. Мовляв, селищу пощастило з георгафічним розташуванням, адже поряд кордон з Польщею, яка є учасницею НАТО. Саме це й заспокоює трішки іваничівців.
Та все ж чимало жителів селища виїхало в ту ж Польщу, або інші країни. До того ж багато з них піддалися паніці і спустошили магазини.
Наразі в Іваничах не можливо купити сірники, свічки, ліхтарики, а також цукор, гречку, дріжджі й чимало інших продуктів харчування. Однак, чимало продуктів все ж підвозять, зокрема, хліб.
26-го лютого працювали лише деякі продуктові магазини, аптеки і заправки. Інші торгові й розважальні заклади були закриті.
Черг і ажіотажу, такого як у перші дні війни, в магазинах і аптеках вже не було.
Нагадаємо, в Іваничах є 4 укриття, які можна використати на випадок надзвичайної ситуації. Це підвальні приміщення селищної ради, колишньої школи-інтернату та ліцеїв №1 і №2.
Окрім цього, тут створили територіальну оборону, яка в разі наступу окупантів допомагатиме захищати селище. Про небезпеку жителів сповіщає сирена. Однак працює вона поки не досконало, адже чути її не на всіх вулицях селища.
Не забувають місцеві мешканці і про Героїв, військовослужбовців, які зараз мужньо і відважно боронять рідну землю від агресора. Аби хоч якось їм допомогти, вони організували Пункт прийому продуктів харчування.
Іваничівці кажуть: вірять в Бога, армію, Президента, допомогу інших країн, дипломатичні відносини і санкції проти терористичної Росії, однак налаштовані рішуче й у разі проникнення ворога захищатимуть рідне селище будь-якою ціною.