Українські туристи застрягли в Туреччині через самогубство одного з учасників походу
15-го жовтня група українських туристів прибула до Туреччини, щоб пройти популярною Лікійською стежкою. Проте ще до початку походу, 17-го жовтня, один з учасників групи вчинив самогубство.
Інформацію про це BBC Україна повідомила учасниця похідної групи з Запоріжжя Ірина Громико.
Понад 12 годин тривали допити учасників групи і після цього суд заборонив сімом українцям залишати Туреччину до завершення судово-медичної експертизи.
Пізніше вони з’ясували, що є не свідками у справі, а підозрюваними, каже Ірина. Члени групи не можуть виїхати в Україну, на всьому економлять, в них закінчуються гроші, а дехто може втратити роботу.
“Нам ніхто не каже конкретну дату. Може тиждень, а може місяць. У суботу я зробила допис у фейсбуці, щоб хоч якось вплинути та пришвидшити”, – каже Ірина Громико.
Речник МЗС України Олег Ніколенко підтвердив інформацію про застряглих в Туреччині українців. І зазначив, що дипломати працюють, щоб пришвидшити повернення українських громадян додому.
Як повідомляють, трагедія сталася на пляжі біля Олюденіза. Один з учасників групи перебував в складному психологічному стані, не спав, постійно дзвонив друзям та родичам.
Інші туристи це помітили і намагалися не випускати його з поля зору, але в один момент чоловік відокремився від групи і встромив собі ніж в сонну артерію.
Ще живим його забрали до лікарні, де він помер.
“Був російськомовний свідок трагедії. Не член нашої групи, який казав, що все бачив на власні очі, але поліція не взяла в нього ані свідчень, ані контактних даних”, – зазначає вона.
Тіло українця повернули до України і 22-го жовтня поховали.
За словами Ірини Громико, спочатку туристам обіцяли завершити слідство за один тиждень, потім за два, а потім строк став невизначеним.
До українського консульства вони звернулися наступного дня після суду за порадою турецьких правоохоронців. Ті сказали дізнаватися за перебігом справи через запити з боку українського консула.
“У консульстві нам нічим не допомогли, тільки порадили адвоката, яка живе в іншому місті. І лише для того, щоб приїхати до Фетхіє, де розташований суд, вона просила 250 доларів”, – каже Ірина Громико.
За її словами, останні три тижні туристам допомагали учасники групи “Українці у Фетхіє”. Вони намагалися допомогти з перекладом і дізнатися про хід справи через знайомих серед турецьких правоохоронців.
26-го жовтня туристи не змогли повернутися до України, як було заплановано, через те, що не можуть залишити країну на час проведення слідства.
“Тільки вчора після публікації у фейсбуці нам подзвонили з консульства і запитали номер справи, обіцяли з понеділка робити запити до суду. І сьогодні ще один дзвінок був”, – каже Ірина Громико.
Вона зазначає, що вдома на неї чекає донька та мати похилого віку, тому не може собі дозволити кілька місяців перебувати в Туреччині, чекаючи висновків слідства.
“Я вже взяла відпустку за власний рахунок і можу втратити роботу. Для мене це дуже критично”, – каже Ірина Громико.
Консули вже звернулися до турецьких партнерів “задля проведення швидкого і неупередженого розслідування цієї справи”, і надають консультації застряглим українцям, відзначає Олег Ніколенко.
