Мешканцям Нововолинська та Володимира нагадали про правила поводження з відходами

Протягом останнього десятиріччя в Україні продовжується прогресуюче накопичення відходів, не є винятком і міста Нововолинськ та Володимир.

Про це інформує головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами – державний інспектор з ОНПС Волинської області Шулячук-Гаврилюк І.В.

Заходи, які вживаються для запобігання утворенню відходів недостатні, що загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціально-економічної ситуації в цілому. Звідси – необхідність подальшого удосконалення і розвитку всієї правової, нормативно-методичної та економічної системи поводження з відходами, з урахуванням вітчизняного та світового досвіду.

Тверді відходи сфери споживання, які утворюються у процесі життєдіяльності людини у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах (харчові відходи, макулатура, скло, метали, пластмаси, полімерні матеріали тощо). Особливістю ТПВ є те, що вони є змішаними, тобто сумішшю компонентів.

Змішування ТПВ відбувається на стадії їх утворення, зберігання, перевезення та захоронення. Це призводить до утворення шкідливих хімічних сполук, що забруднюють атмосферне повітря та ґрунтові води. Проблеми у сфері поводження з побутовими відходами потребують невідкладного вирішення за умови фінансування заходів на місцевому та державному рівнях.

Практичний досвід поводження з ТПВ європейських країн свідчить про те, що необхідно впроваджувати комплексну систему збирання та перероблення ТПВ, яка забезпечує використання відходів як вторинної сировини згідно вимог екологічної безпеки. Це дозволить менше захоронювати відходи на сміттєзвалищах і полігонах та розвивати потужності з комплексної переробки відходів з використанням вторинних ресурсів, залучаючи їх у виробничий обіг.

Міста у сучасних умовах зіткнулися із труднощами, які стосуються поводження з ТПВ, основними з яких є:

• зміна морфології ТПВ зі збільшенням частки компонентів, які не піддаються процесам біологічного розкладання;
• низька інноваційно-інвестиційна активність суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з ТПВ;
• низький рівень участі мешканців у сфері поводження з ТПВ, що знижує рівень роздільного збору відходів;
• недостатнє охоплення власників житлових будинків приватної забудови послугою на вивіз ТПВ; – попадання у контейнери для ТПВ небезпечних та специфічних відходів.

Ключем розв’язання проблеми поводження з відходами є еволюційна зміна суспільного ставлення до відходів, як до об’єкта ресурсоцінного господарювання, а не як до сміття. Складові побутових відходів у своїй абсолютній більшості є комерційним продуктом, додатковим ресурсним потенціалом суспільного господарства. 6Головним критерієм успішності було б постійне зменшення кількості «кінцевих» відходів, тобто тих, що розміщуються на звалищах і не використовуються, як вторинні ресурси з метою заміни первинних ресурсів та енергозбереження.

На даний час рівень утилізації ТПВ в містах становить менше 5%. Отже, стан поводження з відходами викликає занепокоєння і вимагає комплексного і системного підходу до запровадження економічного механізму стимулювання і мотивації підприємств, як промислових так і комунальних. Необхідно віддавати перевагу утилізації і рециклінгу відходів із залученням передового європейського досвіду та іноземного капіталу.

Окрім того, для утилізації компонентів відходів повинні використовуватись технології і заходи з обов’язковим врахуванням конкретних місцевих проблем і ресурсів. Господарювання комунальними відходами повинно ґрунтуватись на тривалому стратегічному плануванні і супроводжуватись постійним моніторингом та оцінкою отриманих результатів.