У Нововолинську масово переходять на індивідуальне опалення

За останні три роки у Нововолинську понад 30 багатоквартирних будинків отримали дозвіл перейти на індивідуальне опалення.

Місто заохочує це, мовляв, деякі будівлі невигідно опалювати централізовано, а мешканці погоджуються, сподіваючись зекономити, повідомляє Перший.

Начальник відділу будівництва та комунального господарства Нововолинської міської ради Богдан Миронюк розповідає, що у місті є затверджена схема теплопостачання, відповідно до якої 65 будинків в перспективі підлягають відключенню від централізованого теплопостачання. Здебільшого це одно-двоповерхові будівлі.

“Їх складно обслуговувати через віддаленість від котелень, відсутність теплових пунктів, неможливість встановити засоби обліку. І людям тариф високий виходить, і підприємству збитки”, – каже чиновник.

Мешканцям таких будинків надсилають листи з проханням подумати про індивідуальне опалення. Один з таких листів у жовтні 2018-го року отримали жителі Південного провулку, 4. Їм повідомили, що централізоване опалення одного квадратного метра помешкання коштуватиме 63,5 гривень. Для порівняння – у жовтні того ж року лучани платили за аналогічну послугу 42,39 гривень.

Жителі будинку перейшли на індивідуальне опалення у 2020-му році і вже прожили з новою системою опалювальний сезон. Щоправда, зробити це вони хотіли щонайменше п’ять років тому: заважали урядові заборони.

Як повідомляють, мешканці чотирьох з десяти квартир встигли повернутися до самостійного опалення, поки це дозволялося робити поквартирно.

Один з тих, хто не встиг – Володимир Ткачук. Уряд дозволив реконструкцію за умови згоди 100% співвласників будинку. Усі мешканці будинку згідні не були, тому мерія кілька разів відмовляла Володимиру на його прохання.

Зрештою, зрушило справу з мертвого місця рішення Кабінету Міністрів від 2019-го року – держава дозволила зміни за умови згоди 75% власників квартир. Тож у 2020-ому році будинок отримав довгоочікувану реконструкцію системи теплопостачання.

• Спершу Володимир разом із ще одним сусідом провів перемовини з усіма співвласниками будинку.
• У травні 2020-го року в будинку організували збори і зафіксували у протоколі згоду співвласників.
• Погасили усі борги, інакше мерія не дала б дозволу на реконструкцію.
• Далі протокол зборів Володимир Ткачук відніс до місцевого ЦНАПу. А звідти документ передали на розгляд міській міжвідомчій комісії.
• Коли за місяць комісія дала згоду на відключення, це рішення слід було віднести теплопостачальному підприємству. Там дали технічні умови, які потрібно було виконати.
• Потім – звернення з заявою до місцевої філії “Волиньгазу”.
• Газовики виготовили проєктно-кошторисну документацію.
• Будинок від’єднали від централізованої системи теплопостачання, а натомість змонтували нове газове обладнання.
• Остаточне погодження зроблених робіт газопостачальною компанією.

“Якщо немає терпіння, не варто навіть починати. Куди не зайдеш – черга. За будь-якою дрібницею потрібно стояти годину-дві в коридорі. При цьому кожен з власників квартир мусив це робити самостійно”, – каже Володимир.

Також нововолинець придбав нові батареї, труби, крани, фільтри. Загалом усе коштувало понад 40 тисяч гривень:

• Найдорожчим було перенесення лічильника і його документальне оформлення – 14 600 гривень;
• Технагляд – 650 гривень;
• Прийом і запуск в експлуатацію обладнання – 774;
• Розробка проєктно-кошторисної документації – 3176;
• Під’єднання котла – 1200 гривень;
• Разом бюрократичні процедури обійшлися у 20,5 тисяч гривень.
• 14 000 гривень коштував котел (Техніка мусить бути сертифікована, з усіма документами, тому варіант – купити вживаний – не розглядався);

“Я не думав, що вийде настільки дорого. І це ще я багато роботи сам зробив. А, якщо винаймати людей, щоб проклали труби і змонтували батареї, буде ще дорожче. Монтаж однієї батареї коштував би тисячу гривень. З іншого боку, усі 40 тисяч гривень не потрібно було заплатити в один момент. І якщо їх розбити на 10-12 місяців, виходить менше 4 тисяч гривень на місяць. Складно, але можна осилити”, – розповідає Володимир Ткачук.

Зазначають, що у міській раді пропонують нужденним компенсацію у розмірі 10 тисяч гривень. При цьому комісія перевірятиме, чи справді сім’я не може заплатити за переробку системи опалення самостійно.

У Володимира – однокімнатна квартира площею 30 квадратних метрів. В січні 2020-го року (на централізованому опаленні) при вартості 5,87 грн за 1 кубометр газу він заплатив за опалення 1230 гривень.

В січні 2021-го року (на індивідуальному опаленні) при вартості газу 7 грн і холоднішій погоді сім’я використала 160 “кубів” і заплатила за це 1183 гривні.

“Різниця наче невелика, але за опалювальний сезон набігає до 4-5 тисяч гривень”, – пояснює Володимир Ткачук.

Загалом інвестиції повинні окупитись за 10 років.

“Я більше витрачав на ліки для дітей і постійні поїздки до лікарень, коли ми мерзли в жовтні і квітні. Два тижні завжди були і заморозки, і сирість, в квартирі – 15 градусів. А взимку в сонячну погоду навіть в мороз ми тепер можемо вимикати опалення, бо в ньому немає потреби”, – переконує чоловік.