«Не можу знайти правди 2,5 роки, справу затягують», – брат загиблого в ДТП, учасником якої є директор гімназії у Володимирі

До редакції БУГу звернувся Андрій Гаврилюк, брат загиблого у 2019-му році у ДТП мотоцикліста, учасником якої був директор гімназії у Володимирі. Оскільки судова тяганина триває вже 2,5 роки, Гаврилюк переконаний – процес спеціально затягують. Окрім того, він заявив про психологічний тиск на нього з боку правоохоронців та прокуратури. Звернувся у видання, аби надати справі розголосу, оскільки, говорить, не може знайти правди.

Нагадаємо, смертельна ДТП сталася близько 18-ої години 27-го травня 2019-го року поблизу Володимира-Волинського, на трасі в напрямку Ковеля. Внаслідок цього мотоцикліст загинув на місці. За словами родичів загиблого, на місці їм пояснили ймовірну версію аварії: бус різко розвертався на дорозі, не переконавшися в безпечності маневру. За кермом авто був директор гімназії у Володимирі.

Як розповів брат загиблого 25-річного потерпілого, найбільше його здивувало те, що кримінальну справу півтора роки розслідувало обласне управління Нацполіції, але потім з невідомої причини передало матеріали до Володимира. Чому так сталося, чоловік досі не отримав відповіді.

Андрій Гаврилюк зазначив, коли справа перебувала у Луцьку, він неодноразово писав скарги до Головного управління Національної поліції у Києві, Генпрокуратури. Після передачі провадження до Володимира, ці скарги з матеріалів справи зникли. Чому їх не додали – також не відомо.

24-го квітня 2020-го року родині загиблого прийшов лист, в якому йшлося про закриття справи. Як зауважив Андрій Гаврилюк, лист був зі значними порушеннями законодавства: він мав бути рекомендованим та в окремих конвертах для нього і його батьків.

Брат загиблого Олександра Гаврилюка розповів, що закриття справи вони оскаржили успішно у травні 2020-го року. Тоді постанову про закриття скасували, бо виявили суперечності в допитах учасника ДТП директора гімназії та його пасажирки. Результатом цього мали б стати повторний допит обох вище зазначених учасників ДТП та повторний слідчий експеримент.

Протягом травня-серпня 2020-го року ніяких слідчих дій не відбувалось, говорив Гаврилюк:

“Повторний слідчий експеримент довго не проводили, аргументуючи це тим, що на місці ДТП проводився ремонт дороги. Взагалі, 2 з 4-х слідчих експериментів проводили без нашої участі”.

Як розповів Андрій Гаврилюк, слідчий з обласного управління нацполіції із запізненням відправляв відповіді на клопотання, начебто у канцелярії не було конвертів.

За словами брата загиблого, за 8 місяців після трагедії водій бусу отримав групу інвалідності, у нього був відкритий лист непрацездатності:

“Проте весь цей час директор гімназії був на роботі, про що свідчать новини та фото із сайту закладу. За цим фактом ми подали заяву до поліції’.

Зі слів Андрія Гаврилюка, 6-го серпня 2020-го року було відкрите кримінальне провадження за фактом службового підроблення документів, що стосується групи інвалідності водія авто, проводилась службова перевірка.

Брат загиблого розказав, з серпня по жовтень 2020-го року про стан справ їм не повідомляли. 7-го жовтня 2020-го він подав клопотання, аби дізнатися про стан досудового розслідування. 11-го листопада Гаврилюк зайшов до поліції. Там слідчий повідомив, що справа – закрита та надав копію постанови.

“Я одразу ж почав вимагати оригінал постанови, та слідчий відмовлявся, казав, що в нього документів немає. Після того, як я сказав, що не піду з його кабінету, поки не побачу оригінал – слідчий красномовно витяг оригінал зі свого сейфу.

Виявилося, що справу про службове підроблення закрили ще 29-го вересня. Тобто, 7-го жовтня в мене прийняли клопотання про стан досудового розслідування вже закритої справи. Це також ми оскаржували”, – розповідає Андрій Гаврилюк.

За словами Гаврилюка, судові засідання щодо службового підроблення документів двічі переносили: то не з’являвся слідчий то справа була на перевірці у прокуратурі. На третій раз суд скасував закриття провадження. Ця тяганина тривала протягом серпня 2020-го по кінець листопада.

“У відповіді, яку надали мені в червні, було зазначено, що лікарі ТМО відмовляються давати свідчення”, – зауважив Гаврилюк.

Брат загиблого хлопця згадує, в листопаді 2020-го року справу передали до Володимир-Волинського управління поліції. Андрій Гаврилюк переконаний, таким чином справу свідомо затягують, адже з самого початку скоєння злочину його могли розслідувати у Володимирі.

“Я вважаю, слідчий з Луцька свідомо тягнув із розслідуванням, йому було це вигідно. Також був відвід слідчого. Причини передачі досі не знаю. Є лише пояснення з усних слів прокурора моєму адвокату: мовляв, клієнт скандальний, пише скарги.

Окрім того, прокурор, не маючи справи та не ознайомившись з нею, сказав мені, що це мій брат їхав із перевищеною швидкістю та, начебто, є свідки. Такого висновку по справі немає. Таким чином, вважаю, на мене здійснювався психологічний тиск, адже якби не мої скарги та заперечення – справу закрили б”, – припускає він.

Гаврилюк повідомив, в середині січня 2021-го року зі справою починає ознайомлюватись слідчий з Володимира. Саме тоді брат загиблого в ДТП помітив, що скарги, які він писав на Головне та обласне управління поліції, Генпрокуратуру, в матеріалах справи відсутні. Чому так, володимирський слідчий сам не знав, проте копії Гаврилюка долучив.

Андрій Гаврилюк виявив, що за два роки розслідування обласним управлінням Нацполіції, у матеріалах справи чомусь досі відсутній висновок про вміст алкоголю в крові водія авто.

Зі слів Гаврилюка, у червні 2021-го року провели повторний слідчий експеримент, висновку якого ще чекають. 7-го червня 2021-го року брат загиблого з адвокатами зареєстрували заперечення щодо останнього слідчого експерименту, адже він проводився з порушеннями.

“Слідчий на заперечення дав відповідь: “Клопотанню відмовлено” – це взагалі абсурд, оскільки це два різні поняття”, – згадує Андрій.

За його словами, за весь період судової тяганини, водій бусу, який здійснив небезпечний маневр, не вибачився перед його сім’єю, хоча й живе в сусідньому селі:

“Приїхала його дочка в день похорон із конвертом з грошима. Якби я не бачив цих людей раніше, я б подумав, що це дають гроші друзі брата. На другий день після похорон був на роботі, тоді принесли часткове відшкодування похорон. Я взяв ці гроші лише тому, що так порадив захисник, мовляв, невинний не ніс би коштів”.

Андрій зізнався, батьки дуже важко перенесли втрату сина, постійно плачуть протягом цих років, відвідують кладовище щонеділі:

“Я сам вчитель у школі. За час розслідувань сильно цим підірвав власне здоров’я. Якби не було мене у батьків, то справу давно б закрили. А так, я постійно на зв’язку та займаюсь нею. Дуже важко морально досі шукати справедливості. Покійний брат не вживав алкоголю, вів здоровий спосіб життя, з 19-ти років пішов на роботу. Мав багато друзів. Працював за кордоном на заробітках, тому мав водійський досвід завдяки роботі.

Того дня його раніше відпустили з роботи, аби він встиг підготуватися до чергового рейсу за кордон. Окрім брата, там ще їхала маршрутка з людьми і фура. Як там можна було розвертатись? Люди розповідали, що брат після зіткнення востаннє двічі вдихнув та вдихнув, після цього помер. Тіло було дуже перебите.”

“Це скільки жертв могло би бути, один Бог знає… Батьки постійно плачуть, що директор гімназії фактично вбив ціле покоління, якби брат встиг одружитися. Дівчина в нього була,” – зі сльозами в очах розповів БУГу Андрій Гаврилюк.

Він зазначив:

“Я хотів дізнатися правду, по людськи, від директора гімназії, що насправді сталося. З його боку, мені розповідали, що машина заглохла посеред дороги, проте у висновку експертизи зазначено: авто було справне”.

2-го серпня цього року брат та матір загиблого перебували у Володимирі на прийомі в міського голови. Саме там вони й випадково зустрілися в коридорі з директором гімназії, розказує Андрій Гаврилюк.

“Поліція склала на мене протокол про адміністративне правопорушення, наче хуліганство. У ньому йшлося: “Голосно розмовляв, чим порушив громадський спокій в державній установі”, хоча ніяких хуліганський дій я не вчиняв.

Мама, побачивши директора гімназії, який виходив із наради, почали плакати, що мені лишалось робити? Я називав його вбивцею, він стояв та лише мовчав. Ця ситуація ще більше мені показала, як мені намагаються закрити рот. Не дивлячись на це, я буду й надалі шукати справедливості”, – додав він.

Інтернет-видання «БУГ» готове вислухати та розмістити коментарі причетних до ситуації осіб