Університет Зеленського: Великий піар чи прорив в освіті
«Ми хочемо свій Гарвард, Оксфорд, Кембридж». Так міністр освіти Сергій Шкарлет пояснює, чому в Україні має з’явитися новий президентський університет, проєкт вартістю 7,2 млрд гривень.
Зведений з нуля на території ВДНГ вже через рік цей університет має “готувати людей майбутнього” – спеціалістів зі штучного інтелекту, нанотехнологій і кібербезпеки, – пише ВВС.
Там мають бути великі зарплати, великі стипендії, і взагалі – все безкоштовно. Просто рай для навчання, в який не вірять скептики на фоні нинішньої реальності української освіти.
І заплатити за це переважно має бізнес.
Що стоїть за цією ідеєю? Що буде з ВДНГ після цього будівництва і чи потрібен Україні такий університет, розбиралась ВВС News Україна.
Університет майбутнього?
Найкращі учні з усієї України, яких вчитимуть найкращі викладачі у нових просторих і світлих кампусах – так піднесено президент Володимир Зеленський на освітньому форумі “Україна.30” показує презентацію свого амбіційного проєкту. І демонстративно прямо на сцені підписав наказ про створення університету.
Схоже, що ідея про створення такого навчального закладу прийшла саме з Офісу президента. І, хоча існує вона поки що лише на папері й у вигляді дуже попередньої презентації, але все президентське оточення просуває її дуже пафосно і активно.
Депутати, міністри і навіть ректори університетів в єдиному пориві наводили гучні аргументи, чому Україні дуже потрібен саме такий університет – інноваційний та науковий центр, де готуватимуть лідерів для стратегічних галузей держави.
Викладання хочуть зробити за напрямками – інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект, нанотехнології, аерокосмічні, енергетичні технології, біотехнології та науки про здоров’я, глобалізація та міжнародні комунікації.
Ось що відомо зараз про цей проєкт:
- побудують на 16 га ВДНГ;
- там з’явиться 11 будівель висотою у 4-14 поверхів;
- площа всіх приміщень – понад 25 тис. кв. м.;
- у кожного напрямку має бути окремий корпус.
Почати будувати планують у 2022 році, навчання має початися 1 жовтня 2023 року, а коштувати це буде 7,2 млрд гривень.
Хто буде вчитися
До університету хочуть відбирати найкращих випускників. Перший набір становитиме 120 осіб (шість напрямів по 20 студентів), а в найближчі п’ять років їх кількість має зрости до 600. З часом досягне 2500 людей.
“Ми будемо стартувати з зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) як елемента ранжування — з математики або іншого предмету. Але це тільки початок, коли з усієї 300-тисячної армії випускників ми оберемо 20 талановитих”, – розповідав про жорсткий відбір студентів міністр освіти Сергій Шкарлет.
За його словами, через ЗНО відберуть 1-2 тис. людей. Далі будуть інші етапи відбору, щоб виділити 20 людей. Хоча зараз головна ідея ЗНО – щоб університети не могли влаштовувати додаткових іспитів, які можуть нести загрозу корупції.
“Найбільшим привілеєм буде наявність нестандартного мислення, поглиблених знань, креативності, здатності довести, що людина є найкращою”, – сказав міністр.
Нинішній міністр освіти Сергій Шкарлет багато років до призначення восени 2020-го був ректором одного з чернігівських вузів. Володимир Зеленський сам обирав кандидата на посаду в міністерство, і тепер пан Шкарлет буде розвивати найсучасніший президентський університет.
“Красива обгортка”
“Це більше виглядає, як красива піар-обгортка, ніж системна підтримка сфери освіти. І багатьом людям це нагадує лікарню майбутню – так і незбудований проєкт часів президента Віктора Ющенка”, – критикує ініціативу Володимира Зеленського Ганна Новосад. Ще зовсім нещодавно вона була частиною команди президента і очолювала Міносвіти у 2019-2020 роках.
На думку пані Новосад, для підтримки вищої освіти в Україні треба не будувати нові університети, а робити дещо інше – розвивати вже існуючі.
Наприклад, обрати 2-4 найкращі виші та інвестувати у їхні наукові дослідження, у зарплатню викладачів, у розбудову освітнього простору.
“В Україні вже є хороші університети, у які варто інвестувати. Ми не настільки багаті, щоб дозволити будувати нуля”, – каже пані Новосад.
Станом на 2019 рік в Україні було 327 вищих навчальних закладів, а загальна кількість студентів – 1,3 млн.
“Така кількість університетів на таку кількість студентів – це забагато. Невеликі кошти на освіту ми розмазуємо тонким шаром по всій мережі. Викладачам платять копійки”, – говорить пані Новосад.
Схожу думку щодо амбіційного президентського проєкту висловлює і Сергій Квіт – ексміністр освіти, а нині очільник Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти.
Пан Квіт був другим ректором “Києво-Могилянської академії”, яку створювали з нуля десятиліттями після здобуття незалежності й яка стала однією з найпрестижніших в Україні.
“Дуже непокоїть підхід до створення такого університету. Де зазвичай виникають такі проєкти? Це Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Росія”, – говорить пан Квіт.
На його думку, першочерговими завданнями в освіті наразі є розвиток наукових досліджень, які у нашій країні підтримуються на рівні збереження інфраструктури, реформування університетів і запровадження фінансової автономії.
“Таке враження, що хочуть створити якусь ідеальну ситуацію, вищий навчальний заклад, вільний від соціальних проблем, які зараз є у вищій освіті. Є багато питань, пов’язаних з реформуванням освіти, які потрібно вирішувати. Чи цей проєкт буде замість реформування вищої освіти? Як взагалі виникла ця концепція? Звідки візьмуть гроші? Тут дуже багато питань”, – каже пан Квіт.
“Використання слова “президентський” у назві вказує на ймовірність того, що однією з цілей цього закладу освіти є покращення іміджу його ініціатора Володимира Зеленського”, – зазначає Іван Вербицький, директор аналітичного центру Cedos у колонці, присвяченій президентському університету.
Є ризик, що після зміни влади проєкт втратить політичну підтримку, каже аналітик, а значить його можуть недобудувати, а це може призвести до неефективного використання бюджетних грошей.
Експерт нагадує, що схожа доля спіткала ідею експрезидента Грузії Міхеіла Саакашвілі створити у Батумі Технологічний університет. Для цього у 2012 році навіть збудували найвищий у країні хмарочос. Але університет так і не запрацював.
Що буде з ВДНГ
Ще одним приводом для занепокоєнь щодо університету стало місце, де його планують звести – це 16 га “Виставкового центру” у Києві.
Це одна з небагатьох збережених зелених територій столиці.
Що буде з ВДНГ після такого будівництва, чи будуть там вирубувати дерева?
“Є велике побоювання щодо будівництва на ВДНГ. Це може призвести до знищення цього місця, це прекрасні парки, це важлива територія для Києва”, – каже Ганна Новосад.
Згідно з озвученими планами, президентський університет займе доволі значну територію ВДНГ – площа забудови має становити 25 800 кв. метрів.
Це 11 приміщень у 4-14 поверхів – п’ять наукових корпусів, готелі для викладачів і студентів, лікарня і лабораторія, підземний паркінг, офіси іноземних компаній.
Для президентського університету планують використовувати і частину старих приміщень ВДНГ, які хочуть відремонтувати.
“Все те, що є, буде вписано в загальний архітектурний ансамбль. Але корпуси університету будуть новими. Також будуть нові комунікації”, – розповідає Ігор Гарбарук, заступник міністра освіти, який курує цей проєкт.
Щодо побоювання про знищення парків він відповідає категорично: “Жодне дерево не має постраждати. Це чітка позиція президента. Ми можемо лише досадити дерева”.
“Президентський Університет – це нова вершина в історії ВДНГ, Києва та України!” – зробив гучну заяву у Facebook Євген Мушкін, гендиректор ВДНГ. За його словами, концепція розвитку ВДНГ, складена на 40 років, передбачала розвиток культурно-просвітницького парку в Експоцентрі, а майбутній університет стане його частиною.
Університет планують збудувати у північно-східній частині Експоцентру, на землях так званої “громадської забудови”, які не є частиною лісової зони, розповіли ВВС News Україна в адміністрації ВДНГ.
“Це площа, на якій вже розміщуються заасфальтовані майданчики, бетонні конструкції, кілька старих будівель, зокрема недобудований павільйон №42. Тому можу всіх заспокоїти: для створення університету дерева вирубувати не будуть, їх там просто немає”, – заявив Євген Мушкін у коментарі ВВС News Україна.
Це не перший раз, коли на ВДНГ хочуть звести масштабні проєкти. У 2019 році ексмер Олександр Омельченко презентував Зеленському план переїзду офісу президента на ВДНГ. Але офіс так нікуди і не переїхав.
Звідки гроші?
У президентському університеті обіцяють високі стипендії і заробітні плати, а навчання повністю безкоштовним.
Створення цього проєкту і перші роки існування, за попередніми оцінками, має коштувати 7,2 млрд гривень.
Це величезні гроші для української освіти. Щороку на всі школи в Україні виділяють приблизно по 1 млрд на впровадження реформи освіти.
Бюджет на освіту на 2021 рік становить 139,5 млрд грн, більша частина яких йде на виплату заробітної платні.
То де візьмуть гроші на президентський університет?
Як видно з презентації, фінансуватися виш буде з трьох джерел – держбюджет, міжнародні донори і бізнес.
При цьому, як запевняє заступник міністра освіти Ігор Гарбарук, “державних коштів у проєкті буде мінімальна кількість”, а основні гроші прийдуть з бізнесу.
“Держава починає цей процес. Але ключове – мають прийти люди з реального сектору економіки і профінансувати ті напрямки, за які вони відповідають. Бізнес буде інвестувати гроші, щоб отримати спеціалістів високої якості. За ці інвестиції бізнесу можуть надаватися якісь преференції”, – каже чиновник.
Наприклад, фінансування будівництва біокластеру, за його словами, буде відбуватися коштом компаній, які працюють у медичній і фармацевтичній галузях.
На критику, чому б не вкласти ці гроші у вже існуючі виші, чиновник відповідає так: “Якби у нашій освіті все було гаразд, такі б проєкти можливо і не виникали б. Вища освіта потребує кардинальних змін, і просто реставрацією того, що є, нового результату досягти важко”.
