З початку квітня в Україні починає діяти оновлена програма медичних гарантій, яка забезпечить оплату більшості лікування та діагностики українців із держбюджету. Загалом ця програма діє вже другий рік, проте часто пацієнти скаржаться, що в реальності вона не працює і з них все одно вимагають гроші за проведення операцій чи обстеження.

ZAXID.NET спільно з Національною службою здоров’я (НСЗУ) розбирався, які саме медичні послуги покриває ця програма та в яких закладах, як пацієнтам таки добитися безоплатного лікування, а також куди скаржитися, якщо допомогу їм не надають.

Що оплачує держава

Як і минулого року, програма медичних гарантій (далі – ПМГ) охоплюватиме первинну, спеціалізовану та високоспеціалізовану, екстрену, паліативну допомогу, реабілітацію, допомогу при вагітності і пологах, а також вакцинацію від Covid-19. Загалом держава оплачує практично всі важливі медичні послуги, на які в пацієнта є направлення і які може надати медичний заклад, що має договір з НСЗУ. Безкоштовно хіба не можна подихати в соляних кімнатах, зробити планові стоматологічні маніпуляції чи пластику грудей.

У НСЗУ кажуть, що цього року деталізували програму та удосконалили її, враховуючи потреби пацієнтів. І так надалі буде відбуватися щороку. Усього зараз передбачено 35 пакетів медичних послуг, три з яких – повністю нові, а ще п’ять – виокремлені з існуючих раніше. Перший повністю новий пакет – це вакцинація від коронавірусу, другий – мобільні психіатричні бригади, третій – лікування туберкульозу на первинці.

«Один з ключових акцентів в ПМГ – наближення медичної допомоги до пацієнта, зокрема, розвиток амбулаторної допомоги. Тому ми пропонуємо новий пакет для мобільних психіатричних команд, які зможуть надавати допомогу пацієнту вдома. Ми хочемо відмовитися від тривалих невиправданих госпіталізацій у стаціонарі, які стигматизують пацієнтів і позбавляють їх соціальних зв’язків. Після завершення гострого перебігу хвороби пацієнти можуть продовжувати лікування вже амбулаторно. За потреби мобільна мультидисциплінарна команда приїде до пацієнта і надасть йому допомогу там, де він перебуватиме, а НСЗУ заплатить за цю послугу», – розповіла директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко.

Для хворих туберкульозом, які вже не виділяють бактерію туберкульозу і не можуть нікого заразити, передбачили амбулаторне лікування на первинці. Це третій повністю новий пакет у цьогорічній ПМГ. Фтизіатри скеровуватимуть таких пацієнтів до сімейних лікарів, які мають відповідну кваліфікацію, а їхній медичний заклад – договір з НСЗУ. Сімейні лікарі для роботи з такими хворими мають пройти відповідний курс підготовки.

Окремим пакетом буде ведення неускладненої вагітності в амбулаторних умовах. Жінки зможуть обирати, у кого спостерігатися: у свого сімейного лікаря чи у гінеколога в жіночій консультації. Місце проживання чи прописки не має значення.

«Жодних благодійних внесків платити не треба. Все, що потрібно для того, щоб спостерігати вагітність, є у пакеті “Ведення вагітності в амбулаторних умовах”. Тобто аналізи, обстеження, консультації та інше будуть безплатними для вагітної у закладах, які матимуть договір на цей пакет», – каже Тетяна Бойко.

В окремий пакет виділили стоматологічну допомогу дорослим та дітям. Для дорослих ПМГ покриває лише ургентну стоматологію – зняття гострого болю та лікування станів, які загрожують життю. Натомість дітям до 18 років повністю покривається планова стоматологія, оскільки вона запобігає погіршенню загального здоров’я. До гарантованого пакету не входять лише протезування, брекети та інші дорогі стоматологічні послуги.

Для частини послуг підвищили тарифи або ж передбачили кілька різних – залежно від того, яку саме допомогу отримує пацієнт. Наприклад, раніше лікування інсультів у стаціонарі оплачувалися за єдиною ставкою – 27 тис. грн. З 1 квітня застосовуватимуть три різні тарифи: 97 821 грн – за лікування із застосуванням ендоваскулярних втручань, 54 047 грн – за лікування із тромболітичною терапією, і 14 698 грн – без ендоваскулярних втручань та тромболітичної терапії. Так само розділили на різні тарифи медичну допомогу при інфаркті. Це має стимулювати лікарів надавати пацієнтам якіснішу допомогу, переконані в НСЗУ.

У свою чергу тариф на пологи збільшили з 8 до 10 тис. грн. У пакет входять як природні пологи, так і кесарів розтин. Пологовий будинок жінки зможуть обирати самостійно, як і раніше. За надання неонатальної меддопомоги новонародженим до 1,5 кг заклад, отримуватиме майже 114 тис. грн, понад 1,5 кг – більше 25 тис. грн. Це один із найдорожчих пакетів у цьогорічній ПМГ. Також збільшені тарифи на паліативну допомогу і онкологію, різні хірургічні операції. І надалі цього року НСЗУ оплачуватиме лікування хворих на коронавірус у стаціонарі.

В окремий пакет виділили допомогу пацієнтам з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями, оскільки в Україні щороку виявляють приблизно 12 тис. випадків злоякісних захворювань лімфатичної та кровотворної системи, і такі пацієнти потребують дорогого та тривалого лікування.

«Наша ціль – не просто закуповувати медичні послуги, а робити це стратегічно і впливати на їхню якість. Тому в цьому році НСЗУ запропонувала ввести такий тип тарифу як ставка за результатами виконання договору. За пріоритетними напрямами ми пропонуємо впливати на якість медичної допомоги через дотримання маршруту пацієнтів. Йдеться про правильність вибору закладу, до якого буде госпіталізовано пацієнта з підозрою на інфаркт або інсульт», – говорить Тетяна Бойко.

Так, центр екстреної медичної допомоги отримає більше грошей, якщо його бригада доправить пацієнта до медзакладу, який має договір з НСЗУ на ці пріоритетні послуги – і, відповідно, має все необхідне, щоб надати пацієнту кваліфіковану допомогу. На первинній ланці індикаторами якості буде рівень вакцинації дітей до року від кору, паротиту та краснухи.

Докладний перелік усіх можливих видів медичної допомоги та діагностики, які оплачує держава, і тарифів на них можна переглянути у відповідній постанові Кабміну або на сайті НСЗУ. Загалом їх є кілька сотень. Головне, що варто пам’ятати пацієнтам, – платити мусять не вони.

Слід згадати ще про програму «Доступні ліки», яка дозволяє отримати ліки від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету ІІ типу безкоштовно. У 2021 році ця програма теж розшириться: нещодавно до неї додали препарати для профілактики інфарктів та інсультів, з 1 липня додадуть інсуліни, а з 1 жовтня – ліки від розладів психіки та неврологічних захворювань, у тому числі епілепсії. Повний перелік ліків, які українці можуть отримати безкоштовно за електронним рецептом, можна переглянути в наказі Міністерства охорони здоров’я, а перелік аптек, які видають ліки за цими рецептами, – на карті НСЗУ.

Як отримати медичні послуги безкоштовно

Отримати безкоштовно медичні послуги можна лише за електронним направленням від лікаря і лише в тих закладах, які мають договір з НСЗУ на надання саме тих послуг, які вам потрібні. Як і раніше, прописка та фактичне місце проживання значення не мають. Якщо ви маєте електронне направлення, приміром, до окуліста, то можете з ним записатися на прийом до будь-якого окуліста, до якого вам зручно.

Електронне направлення може надати як сімейний лікар, так і профільний фахівець – залежно від виду медичної допомоги, яка вам потрібна. У будь-якому випадку, першочергово потрібно звертатися до свого сімейного лікаря, а він вже скерує вас далі на загальне обстеження чи до вузького спеціаліста.

Але є випадки, коли до вузьких фахівців можна звернутися безпосередньо, записавшись на прийом через реєстратуру, і НСЗУ оплатить такий візит, якщо медзаклад має з нею договір. 

Направлення не потрібне при звернення до таких фахівців:

• гінеколога, у тому числі дитячого та підліткового;
• психіатра, в тому числі дитячого та підліткового;
• нарколога;
• стоматолога;
• фтизіатра, зокрема і дитячого;
• педіатра;
• лікаря, у якого під наглядом перебуває пацієнт із хронічними захворюваннями.

Також екстрена медична допомога надається усім без винятку без направлення і декларації з сімейним лікарем.

Національна служба здоров’я підписує договори на певні пакети медпослуг лише з тими закладами, які мають необхідних спеціалістів, обладнання, ліки та витратні матеріали, аби надати ефективну допомогу пацієнтам. Перевірити наявність договору медзакладів з НСЗУ можна на сайті Служби.

Що пішло не так і як з цим боротися

Попри те, що другий етап медреформи стартував ще рік тому, пацієнти досі скаржаться, що за медичні послуги, які нібито гарантує держава, їм доводиться платити – за різні операції, аборти, рентгени, колоноскопії, вирізання апендиксів тощо. Або ж вони просто платять самі без скарг і навіть не знають про те, що не мали б цього робити. І в першу чергу така ситуація склалася тому, що профільне Міністерство охорони здоров’я не зацікавлене в медреформі.

Якщо про старт реформи на первинній ланці, коли обов’язки міністерки виконувала Уляна Супрун, не чув хіба той, хто живе в лісі і не контактує із зовнішнім світом, то про другий її етап МОЗ не інформує майже ніяк. На сайті міністерства у розділі «Трансформація системи» остання новина – за 1 квітня 2020 року про те, що другий етап медреформи розпочався. Озвучувалося, що держава покриватиме витрати на лікування інфарктів, інсультів та пологи, а про решту послуг – майже ні слова.

Натомість навесні-влітку 2020-го очільник МОЗ Максим Степанов постійно нарікав на низькі та необґрунтовані тарифи на передбачені реформою медпослуги, говорив про її неправильність в цілому та необхідність її змінити. Одним із аргументів було звільнення нібито 50 тис. лікарів – проте звідки МОЗ взяло таку цифру, ніхто так і не пояснив. Тоді в професійних колах говорили про намір МОЗ відкотити все назад і повернути стару систему фінансування. Та цього, на щастя, не сталося – а з часом Степанов і МОЗ забули про реформу і бажання її покращити взагалі.

Незважаючи на це, Національна служба здоров’я, що займається розподілом фінансів, продовжила свою справу, підписавши угоди із медзакладами та виплативши їм за 2020 рік майже 90 млрд грн. Починаючи з квітня 2020 року лікарі виписали понад 32 мільйони електронних скерувань, половину з яких пацієнти вже використали. На 2021 рік у держбюджеті на ПМГ передбачили 123,5 млрд грн – це майже на 100 мільярдів менше, ніж мало б бути, але гроші все ж є.

Та коли профільне міністерство медреформу ігнорує, важко очікувати достатнього інформування й на місцях – у самих лікарнях. Йдеться не тільки про пацієнтів, а й про медиків. На первинці за три роки система вже більш-менш налагодилася: сімейні лікарі працюють за новими правилами та отримують підвищені зарплати, а поліклініки – покращують умови надання послуг. Частина ж вузьких спеціалістів перебуває і надалі на низьких зарплатах та бере з пацієнтів гроші за свою роботу.

Проте говорити про брак грошей у системі на зарплати, бо тарифи «низькі і незбалансовані», не доводиться. Згідно зі звітами, станом на 1 січня 2021 року на рахунках медзакладів, які мають договори з НСЗУ, зберігалося майже 17 млрд грн – а це майже 20% від всіх грошей, які їм заплатили за програмою медичних гарантій минулого року. Тобто гроші на підвищення зарплат і покращення умов у лікарнях є, але не всі їхні керівники здатні ефективно їх використовувати.

«Звичайно, частину грошей можуть заощаджувати для закупівель нової техніки, наприклад. Але їх можна й інвестувати в оплату праці медиків. Також ми розуміємо, що керівники медзакладів бояться витрачати кошти, вони не звикли отримувати так фінанси за роботу. Уже немає постатейного кошторису, куди що йде, треба управляти самостійно. Як – вони не знають», – розповів Liga.life керівник НСЗУ Андрій Віленський.

Так, звісно, є не всюди. Є лікарні, які піднімають зарплати та переманюють фахівців з інших медзакладів, аби надавати якіснішу допомогу, отримувати більшу кількість пацієнтів і, відповідно, більше грошей від НСЗУ за їхнє обслуговування. Наприклад, одна з прифронтових лікарень, як пише LB.ua, підняла зарплати своїм лікарям у середньому до 73 тис. грн на місяць.

Тож у НСЗУ закликають лікарів домагатися від своїх керівників достойних зарплат, а пацієнтів – вимагати надання якісної і безоплатної допомоги. Якщо медичний заклад чи конкретний лікар, які мають надавати допомогу в межах ПМГ, відмовляють у цьому пацієнтам чи вимагають додаткову оплату, варто скаржитися в НСЗУ – за номером гарячої лінії 16-77 або через онлайн-форму на сайті.

Вимоги лікарів купити щось для проведення обстежень чи зробити благодійний внесок – незаконні. Інколи справді буває, що якихось розхідних матеріалів у лікарні в певний момент бракує, а чекати на їхню поставку пацієнт не має часу. Перелік препаратів, які є в медзакладі, мають публікувати на його сайті та в самому закладі на інформаційних стендах. Крім того, перевірити наявність медикаментів у певній лікарні можна на спеціальному сервісі «Є ЛІКИ».

Читайте також:

Затвердили перелік і тарифи на платні медичні послуги, які надаються у Володимир-Волинському ТМО