Семен Семенченко є одним з найзагадковіших українських політиків. Полярними також є оцінки його діяльності. Колишньому народному депутату вручили підозру у створенні незаконного збройного формування.

У вирі фактів і фейків стосовно Семена Семенченка спробував розібратися 24 канал та розповів біографію цієї людини.

Підозра в організації військової компанії

24-го березня, напередодні власного дня народження, СБУ прозвітувала про гучне викриття та затримання бійців приватної військової компанії DBC, що працювала від імені екснардепа Семена Семенченка та “позаштатного агента НАБУ” Євгена Шевченка. Діяльність військової компанії, ніби-то, була спрямована на підготовку до вчинення тяжких злочинів. За даними спецслужби, до складу компанії входило понад 150 осіб, а сама організація діяла під прикриттям охоронних фірм і громадських організацій.

Крім того, за даними СБУ, Семенченко та Шевченко є можливими організаторами контрабандної схеми із ввезення військових запчастин і товарів подвійного призначення з Росії, які згодом нібито продавали державним підприємствам за завищеними цінами.

В межах розслідування проведено понад 80 обшуків і вилучено велику кількість зброї. Фігурантам справи оголосили підозру за статтею 260 Кримінального кодексу України (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань).

Ця інформація “вибухнула” в інформаційному просторі та повернула на перші шпальти призабутих героїв, про біографію одного з фігурантів справи – Семена Семенченка.

Біографія Семена Семенченка

Майбутній Семен Семенченко народився 6-го червня 1974 року у Криму – в Севастополі під іменем Костянтин Грішин (або Гришин). Після закінчення школи юнак вступив до місцевого військово-морському інституту, проте вже за кілька місяців його з цього вишу було виключено. За словами самого Семенченка, через світоглядні розбіжності, за іншою версією – через скандал з кримінальними присмаком.

Таємниче минуле

У своїй автобіографії політик плутано, але красиво розповідав, що навчався на економіста (за іншою версією – кінорежисера), проте доказів того, що має вищу освіту, не надав.

“В юності почав виховувати у собі вольові якості, мужність і витривалість, саме тому пішов навчатися у Чорноморське вище військово-морське училище ім. Нахімова. У 1993 р., після того, як стало зрозуміло, що на флот я не зможу потрапити, вирішив здобути цивільну спеціальність. Для початку 90-х найбільш актуальним було глибоке розуміння економічних процесів, що мали місце в Україні і світі. Я перевівся до Севастопольського національного технічного університету на факультет фінансів. Саме тут здобував фінансову освіту, яка мені знадобилась у 1998 р., коли я вирішив самостійно піклуватися про свій добробут та благополуччя своїх рідних та близьких”, – Семен Семенченко розповідає про свою юність у автобіографії версії 2014 року.

На сайті ЦВК у профайлі Семенченка вказано про повну, але середню освіту й не міститься жодних згадок про вищу.

У 1996 році Семенченко опинився у СІЗО, де провів 8 місяців. За його словами, він став жертвою “міліцейського свавілля” і був засуджений за нині декриміналізованою статтею, оскільки, начебто, відмовився свідчити про неназваний злочин.

Втім, є інші версії. Кілька років тому на youTube були залиті ролики з так званим “слідчим експериментом”, на яких юнак, дуже схожий на Семенченка, розповідає про свою причетність до подвійного вбивства. Цю тему підхопив проросійський пропагандист Шарій. Віри злочинцю, який нині перебуває в розшуку, не було б, якби не кадри відео. Ймовірно, плівки зберігалися у Криму та стали здобиччю окупантів, які згодом передали їх своєму агенту.

Факти кримінального минулого підтвердив скандальний журналіст Володимир Бойко й навіть навів відомості дактилоскопічної експертизи майбутнього Семена Семенченка.

Нарешті у 2019 році не зміг далі мовчати генерал Аброськін. Виявилось, що він був тим самим юним слідчим, який вів справу про вбивства, де підозрюваним виявився Семенченко, але не довів її до пуття попри визнання останнім вини.

Перервати обітницю мовчання та вилити душу Аброськін вирішив на фейсбуці після звільнення з високої поліцейської посади й ніяких реальних наслідків цей “широкий жест” не мав. Також генерал не пояснив, чому все знав і мовчав. Схоже, поліцейський так само “покривав” свого колегу Юрія Голубана – колишнього бійця загону терористів “Восток”.

Ймовірно, через проблеми з законом Грішин-Семенченко вирішив залишити малу батьківщину та перебратися на Донбас, де в нього були родичі. У Донецьку він одружився та почав власний бізнес. Його профілем стало супутникове телебачення – його компанія займалася встановленням супутникових антен на Донеччині, допомагала в цьому дружина та інші родичі. Бізнес був доволі успішним, крім того, Семенченко “вів” кілька “ГОшок”.

Людина у балаклаві

Життя бізнесмена середньої руки докорінно змінилось у 2014 році, коли на Донеччину прийшов “руський мир”. Тоді Семенченко організував загони самооборони, що спочатку брали участь у мирних проукраїнських акціях протесту, а згодом взяли зброю у руки, щоб протистояти російській агресії.

Семен Семенченко незрозуміло що робить у захопленій проросійськими силами будівлі Донецької ОДА:

У січні 2014 року він став героєм соцмереж і остаточно – Семеном Семенченком. Людина у балаклаві, що розповідала у фейсбуці про протистояння з “руським миром” на Донбасі, швидко стала символом боротьби українців з агресією.

“Наш батальон освободил несколько районов Донецкой области от “ДНР”, когда мы срывали сепаратистские флаги, захватывали отделения милиции, которые присягнули сепаратистам. Именно поэтому сейчас в Великоновоселковском, частично в Добропольском, Красноармейском и других районах нет “ДНР”, там – Украина”,
– Семен Семенченко у дистанційному інтерв’ю “Радіо Свобода” розповідає про свою боротьбу.

Також батальон “Донбас” звільняв від російських проксі Лисичанськ та Попасну, брав участь у бойових діях під Слов’янськом, в боях біля Артемівська (нині – Бахмут), Карлівки, Іловайська.

Під Карлівкою Семенченка за нез’ясованих обставин поранили й його терміново евакуювали з місця бойових дій.

Легендарне інтерв’ю Семена Семенченка 3 вересня 2014 року:

За свої подвиги Семен Семенченко отримав від президента України Петра Порошенка Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Нагороду разом з нагородною зброєю особисто вручав Семенченку тодішній прем’єр Арсеній Яценюк. Тоді ж Семенченко зняв балаклаву та розсекретив свою особистість.

Герой чи самозванець

Це був важкий, але романтичний час. Українська армія, міліція та спецслужби стараннями режиму Януковича та агентів Кремля перебували у жалюгідному стані і, в кращому випадку, самоусунулись, у гіршому – перейшли на бік ворога.

У таких умовах люди, які не злякалися ворога й кинули йому виклик, стали національними героями. Щоправда, серед них було чимало авантюристів і аферистів, що намагалися використати складні обставини для власного піару та збагачення. Одним з таких був, наприклад, Олег Ляшко. Спеціально для нардепа знімала постановочні бої та робили зрежисовані акції.

У подібному звинувачували й Семена Семенченка. У соцмережах неодноразово писали, що свої ролики та фотосесії він проводив не на фронті, а під Києвом – у Нових Петрівцях. Також комбата звинуватили у професійній невідповідності військовій посаді. Згодом в ефіри телеканалів прорвалися його товариші по службі, які заявили, що Семенченко був лише символом батальйону “Донбас” чи навіть маскотом, що займався його піаром та збирав народні пожертви на нього, власне, останнє нібито й було головною метою Семенченка. Комбат у відповідь казав, що це або російська дезінформація, або спроби помститися ображених та викритих на воєнних злочинах колишніх побратимів.

Доволі швидко звинувачення щодо Семена Семенченка перейшли з соцмереж та телеекранів у судову площину. У ході розслідування з’ясувалося, що Семенченко не складав військову присягу, не є офіцером й звання капітана йому надали незаконно, так само як згодом – майора та навіть підполковника (так сам Семенченко називав себе деякий час у соцмережах).

Було встановлено, що в МВС Семенченко без перевірки фактично повірили на слово, що він є капітаном-лейтенантом запасу ВМС та переатестували його у капітана Нацгвардії та видали тимчасове посвідчення. Зроблено це було начебто за вказівки радника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка.

Зазначимо, що у ті буремні часи це був далеко не поодинокий випадок. Голова МВС Арсен Аваков у 2014 році намагався створити власну армію та залучав до неї аферистів усіх видів. Так, стараннями Авакова у герої були записані раніше судимі діючий та колишній нардепи Ілля Кива та Євген Дейдей, а також чимало інших персонажів, чию біографію ще тільки належить дослідити та дати правову оцінку.

Саме по тимчасовому посвідченню Семенченку НЕЗАКОННО видали зброю та відправили на фронт. Також не проводилась перевірка Семенченка перед нагородженням його орденом, схоже, комбат тоді просто не мав паспорта.

Всі ці відомості спричинили великий скандал та довгий суд – Семенченко був розжалуваний до рядового, але продовжив боротися у судах далі та звинувачувати у всьому російських агентів та особисто президента Порошенка. Лише наприкінці 2020 року Верховний Суд остаточно позбавив ветерана офіцерського звання.

Політична кар’єра

Семен Семенченко на той час мав повне право назвати судові розбірки політичними переслідуваннями, адже з кінця 2014 року отримав мандат народного депутата та добряче насолив президенту Порошенку.

Доволі несподівано для всіх Семенченко опинився під другим номером у списках партії “Самопоміч”, яка стала одним з переможців парламентських виборів-2014.

У партії “Самопоміч” колишній комбат став такою собі білою вороною, був далекий від парламентаризму та більше цікавився практичними питаннями та акціями.

Вершина парламентської діяльності Семенченка – епізод з димовою шашкою:

У 2015 році Семенченко став активним критиком політики Порошенка по умиротворенню терористів, він рішуче засудив кабальні для України Мінські угоди та вимагав внесення змін у Конституцію.

Наприкінці 2015-го Семенченко замінив у другому турі виборів мера Кривого Рогу кандидата від своєї партії Милобога та спробував здійснити революцію у цьому райцентрі. Втім, тоді багаторічний господар міста – кадровий регіонал Юрій Вілкул встояв.

Семенченко став одним з ініціаторів так званої “блокади ОРДЛО” та одним з перших голосно заявив про кулуарні домовленості між режимом Порошенка, терористам та їх російськими кураторами. Під тиском громадськості та завдяки рішучим діям ветеранів на чолі з Семенченко президент змушений був визнати необхідність блокади.

Епізод блокади – Аброськін vs Семенченко:

Коли протести перемістилися до Києва восени 2017 року – Семенченко став одним з його лідерів та свідків жорстокого розгону наметового містечка біля Верховної Ради 3 березня 2018 року. Тоді Семен Семенченко дочекався звинувачень у державній зраді та роботі на російські спецслужби. Їх озвучив особисто прем’єр Гройсман. Щоправда, ніяких наслідків для Семенченка ці слова не мали, а розмови про можливе зняття депутатської недоторканності так і залишилися чутками.

Наприкінці 2018 року Семен Семенченко стає головною новиною грузинських ЗМІ. Спецслужби цієї держави затримали українського нардепа разом з групою товаришів та зброєю. На переконання грузинських спецслужб, ця група планувала теракт у Тбілісі під час акцій протесту. Втім, історію після втручання дипломатів зам’яли й Семенченко повернувся на Батьківщину.

Після грузинських подій Семен Семенченко відійшов у тінь, у 2019 році закінчилися його повноваження народного депутата, а до Верховної Ради 9 скликання він не потрапив. Перед цим Семенченко залишив “Самопоміч”, а його новий політичний проєкт “не злетів”.

Семенченко, Шевченко та СБУ

У цей час куди гучніше лунало ім’я його колишнього водія часів “Донбасу” – Євгена Шевченка. Він на правах “агента НАБУ” був фігурантом багатьох корупційних скандалів та викриттів. Саме завдяки Шевченку вдалося викрити масштабну корупцію в “Укроборонпромі” (так званий “Свинарчукгейт”), а також затримати на гарячому з рекордним хабарем у 6 мільйонів доларів симпатиків колишнього міністра екології Злочевського.

У 2020 – 2021 роках Шевченко дав кілька гучних інтерв’ю та звинуватив у корупції вже оточення президента Зеленського та несподівано виявився обізнаним у деталях так званої операції по захопленню вагнерівців.

Популярності Шевченку додало затримання 24-го березня 2021 силами спецпризначенців СБУ учасників його приватної військової компанії (ПВК).

Побратим Семена Семенченка Єгор Соболєв вимагає доказів.

Власне, створення ПВК не є злочином в Україні, але зберігання арсеналу зброї, зокрема, важкої, вже має ознаки кримінального правопорушення. Дотичним до цієї справи СБУ називає і Семена Семенченка. Нині йому вкотре доведеться відстоювати свій погляд на дану подію у суді.