Політичні вподобання Іваничівського району

Іваничівський район – один із специфічних на Волині, бо тут зустрічаються два «світи» – власне район та шахтарські Нововолинськ і Жовтневе. Через такий контраст в місті та районі дещо відрізняються інтереси громади, а тому і відрізняються політичні вподобання.

У місті вже давно вкорінився майже «вічний» мер Віктор Сапожніков, у районі політичні вподобання змінюються від виборів до виборів, – пише Волинське Агентство Розслідувань.

Герої публікації розташовані в алфавітному порядку

Андрій Бадзюнь

Колишній голова РДА та активний партієць ВО «Свобода» Андрій Бадзюнь досі зберігає політичні амбіції та впізнаваність у відносно «свободівському» Іваничівському районі. Саме цей район дав значну частку підтримки нардепу Євгену Мельнику ще у 2012 році.

Бадзюнь був одним із організаторів Іваничівського майдану. Під час революції прокуратуру в райцентрі навіть «забивали» дошками. Після Майдану він як представник революційної політсили «Свободи» став головою райдержадміністрації. На посаді Бадзюню вдалося відносно успішно працювати із головою ОДА Григорієм Пустовітом.

А от із губернатором Володимиром Гунчиком співпраця не вийшла. Той будував власну вертикаль, де для багатьох посадовців (тим більше з іншої політсили) місця не знайшлося. Разом із іншими свободівцями Андрій Бадзюнь написав заяву 12 листопада та пішов у відставку.

Напередодні місцевих виборів саме Бадзюня називають претендентом на крісло міського голови Нововолинська від свободівців. Як розповів він у коментарі ВАР, рішення про те, балотуватися йому чи ні, прийматиме голова обласного осередку Анатолій Вітів.

А ще Бадзюнь може розраховувати на підтримку екс-нардепа та підприємця Євгена Мельника. Мельник сам зійшов із політичної арени, проте може підтримати однопартійців морально та фінансово.

Віктор Вілентко
 

Багаторічний селищний голова Іванич Віктор Вілентко нині обіймає посаду голови райради. З точки зору кількості роботи ця посада менш складна, тому Вілентко став учасником АТО. Він воював на Сході більше півроку. А поки Вілентка не було, фактично керувала райрадою «сірий кардинал» районуНіна Шумська.

Оскільки Віктор Вілентко – представник «Свободи», а головою РДА 24 січня 2015 року призначили «порошенківського» Федора Войтюка, партнерство між райрадою та РДА не завжди вдається. Ну а перспективи Вілентка на посаді голови райради чи на іншій посаді в районі залежать виключно від результату «Свободи» на місцевих виборах.

Федір Войтюк

У січні 2015 року Петро Порошенко призначив Войтюка головою Іваничівської РДА. Зрозуміло, що ініціатива такого кадрового рішення йшла від голови облдержадміністрації Володимира Гунчика. Тому Войтюк нині залишається частиною владної вертикалі Блоку Петра Порошенка.

Проте посада Войтюка базується не тільки на призначенні. До цього він з 2010 року був селищним головою Іванич, тому займає впливові позиції тут і має достатню впізнаваність. Можливо на місцевих виборах восени Федій Войтюк буде балотуватися на посаду селищного голови Іваничів від БПП.

Ігор Гузь

Нинішній нардеп від округу №19 Ігор Гузь фактично не був надто пізнаваним політиком у районі до парламентських виборів 2014 року. про нього знали зі ЗМІ завдяки сюжетам про Майдану Луцьку, а ще за рахунок того, що він був заступником голови облради.

Як розповідав сам Гузь, вибрав цей округ, бо в інших був чітко визначений фаворит згідно із результатами соцопитувань. Тобто діючи нардеп Євген Мельник був далеко не найпопулярнішим політиком округу. Натомість опоненти постійно закидали Гузю, що екс-опонент Степан Івахів просто заплатив йому за небалотування по «ковельскому» округу №21.

Тим не менш Гузь виграв вибори із суттєвим відривом. Нині ж він активно зайнявся депутатською діяльністю, їздить на зустрічі у села округу, постійно спілкується із «вождем» Нововолинська Віктором Сапржніковим та намагаєтья вирішувати проблеми шахтарів. За рахунок цього нардеп підтримує позиції на Західній Волині.

Хоча здавалося б, що «Народний Фронт» у Нововолинську опозиційний до міського голови Віктора Сапожнікова, у разі спільного походу на місцеві вибори БПП та НФ вони змушені будуть підтримати нинішнього мера міста, натомість розраховуватимуть на більше місць у міськраді.

У Нововолинську позицію Гузя часто представляє його помічник та депутат міськради Богдан Бадзюнь – власник найбільшого в місті автосервісу «Бош Сервіс «Формула». А ще у нардепа у «Новіку» є підтримка молоді за рахунок Молодіжного ресурсного центру та медіа-підтримка «дружнього» інтернет-видання «Буг».

Валерій Діброва

Влив на Іваничівщині Діброва має перш за все за рахунок землі, яку обробляють його підприємства у районі. Також він (як депутат облради) не байдужий і до політики та готовий морально та фінансово підтримати дружні політсили.

Більше про Діброву читайте у публікації про «головних» Володимир-Волинського району. 

Сергій Ковальчук

Ковальчука називають олігархом місцевого рівня у Володимир-Волинському та Іваничівському районах. Серед його найбільших активів ПП «Укр-Петроль» та «Універсам», Оваднівський хлібозавод, Іваничівський і Городоцький цукрозаводи, Хмельницька кондитерська фабрика «Конд-філ», Локачинський ковбасний цех. Також контролює підприємства «Волинський новобуд» та «Луга-Нова», ДП «Агрофірма», комбікормовий завод у Володимирі-Волинському і будівельне підприємство «Кратон».

За рахунок цього Ковальчуку вдається зберігати значний неформальний вплив на політику Волині. Хоча сам він – людина не надто публічна. А ще претендувати на якість посади чи мандати в області йому буде важко після відкритої підтримки президента-втікача Віктора Януковича. А, можливо, вони Ковальчуку і не потрібні.

Юрій та Микола Пікути

Батько і син Пікути (на фото – Юрій) володіють Павлівським пивзаводом, що в однойменному селі. За рахунок того, що Павлівське пиво популярне на Волині та за її межами, справа йде успішно. Статутний капітал підприємства – 2,5 мільйона.

За рахунок того, що «Павлівський пивзавод» – один із важливих платників податків в районі та позитивно презентує Іваничівщину, родину Пікутів поважають, а це, відповідно дає їм вплив не тільки у Павлівці. Хоча досі якихось політичних амбіцій вони публічно не проявляли.

Віктор Сапожніков

Віктор Сапожніков у Нововолинській міській раді Віктор Сапрожніков вже аж 29 років. Тобто із 1986 року, коли прийшов працювати у виконком. З жовтня 1996 року до березня 1998 року виконував обов’язки міського голови, а потім обраний на посаду міського голови Нововолинська, де перебуває і досі.

Нині Сапожніков залишається найвпливовішою людиною «свого» міста та відомою людиною в області. В його руках адмінресурс, бізнес-ресурси «дружніх» підприємців, зокрема Віктора Яреми. Ярема забезпечує меру і медіа-ресурс – телеканал «СТН».

А ще мер завоював прихильність осередків усіх політсил в місті, крім «Народного Фронту» та «Свободи». Хоча НФ, можливо, доведеться таки підтримати Сапожнікова (про це у блоці про Ігоря Гузя).

Хоча результатів соцопитувань напередодні місцевих виборів ніхто не публікував, схоже, боятися опонентів у Нововолинську Віктору Сапожнікову нині не варто. У нього є значні шанси нову стати міським головою та домовитися із фракціями у міськраді. Але впевнено про це можна буде говорити лише після виборів.

Ніна Шумська

Нині Шумська керує справами Іваничівської райради ще із 2006 року. Це саме той випадок, коли керівники йдуть із посад, а підлеглі залишаються. Посада керуючого справами на перший погляд може здатися не політичною, проте за Ніною Шумською залишається значний політичний вплив.

Саме її називають «сірим кардиналом» району, адже Шумська керувала райрадою, поки свободівець Вілентко був на Сході. А неформальний вплив їй забезпечують родинні зв’язки. Як стверджує Андрій Бадзюнь, голова РДА Федір Войтюк – сват Ніни Шумської, а її чоловік Анатолій Шумський – голова Іваничівського районного суду.

Тому майбутньому Ніни Шумської на посаді керуючої справами райради нині нічого не загрожує.