Від початку року шахраї 77 разів «розвели» волинян

Від початку року в поліції Волині зареєстровано 77 повідомлень про шахрайства, 24 з них – уже розкрито.

Про це інформує пресслужба поліції Волині.

Понад 80% повідомлень громадян стосуються шахрайських дій у віртуальному просторі. Найбільш розповсюдженими схемами аферистів є продаж неіснуючих товарів, телефонні шахрайства, фішингові ресурси.

«Особливо активізувались фішингові сайти. Покупець спілкується з продавцем, домовляється про товар, і нібито все добре. Але в якийсь момент так званий продавець надсилає посилання на фіктивний інтернет-ресурс. Покупець переходить на нього, залишає там персональні дані, перераховує кошти і врешті стає жертвою шахрая», – розказує керівник управління карного розшуку ГУНП Руслан Гамольчук.

1 січня заява про такий злочин надійшла від 31-річного лучанина. На популярному сайті чоловік знайшов фотоапарат, про який давно мріяв, вартістю понад 22 тисячі гривень. До певного часу конструктивно контактував з продавцем, поки той не надіслав йому посилання на фішинговий ресурс доставки.

Покупець перейшов за ним, усе оплатив наперед, однак ні фотоапарат, ні грошей назад не отримав. Після цього шахрай заблокував потерпілого. Поліція зареєструвала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 ККУ.

Нині направлено ряд запитів і клопотань в банк та на інтернет-сайт, але це тривала процедура. Поліція також встановила, що «продавець» перебуває на окупованій території.

«Дійсно, набувають популярності шахрайські схеми, замасковані під сервіси доставки платформ оголошень. У такому випадку злодії розміщують оголошення про продаж товарів і для обговорення деталей пропонують перейти у месенджери. Туди покупцям надсилають фальшиві накладні для сплати або посилання на фейковий ресурс, де потрібно оформити доставку. Однак врешті оплата надходить не на платформу оголошень, а на картку шахрая», – говорить Руслан Гамольчук.

Бувають і інші випадки.

4 січня до поліції звернулась заявниця та повідомила, що до неї телефонували нібито з поліції й повідомили, що її сестра вчинила протиправні дії щодо малолітньої. Мовляв, аби сестра «не сіла у в’язницю», потрібно перерахувати 12 тисяч гривень. Заявниця це і зробила. Лише згодом вона зателефонувала до сестри і з’ясувала, що з нею все гаразд.

Ще одній заявниці телефонували нібито з медичної установи й повідомили, що її синові потрібна термінова операція, мовляв, надішліть 1500 гривень. Жінка, не обдумавши нічого, перерахувала гроші. Згодом надіслала шахраям ще 2500 гривень. І лише після цього поспілкувалась з сином і з’ясувала, що з ним усе добре.

А 40-річна лучанка познайомилась з шахраєм на сайті знайомств. Той так увійшов в довіру, що жінка взяла кредитів у різних банках на понад 60 тисяч гривень, зняла готівку і всі гроші переслала чоловікові. Причому весь цей час вони не спілкувались, лише переписувались: він обіцяв легкий заробіток. У результаті – потерпіла отримала душевні травми і порожні кишені.

Очільник Луцького районного управління поліції Сергій Рудницький наголошує на ще одному виді шахрайств, коли до потерпілих телефонують чи пишуть так звані працівники банків.

«У розмовах вони повідомляють про нібито блокування картки або ж про отримання доступу до банківського рахунку сторонніми особами. Аферисти випитують конфіденційні дані, зокрема термін дії картки, PIN-код та СVV-код, коди банків та мобільних операторів. Згодом зібрану інформацію вони використовують для привласнення грошей із банківських рахунків, – розказує про «схеми» Сергій Рудницький.

Поліцейський говорить: «Шахраї завжди підлаштовуються під потреби суспільства і щоразу вигадують нові схеми злочинів. Аби мінімізувати ризики привласнення грошей інтернет-аферистами, громадянам слід бути обачними та дотримуватися правил інформаційної гігієни».

Від початку року вже є більше десяти звернень щодо так званих «швидких грошей». Люди реєструються на невідомих ресурсах, оформляють кредити, перераховують кошти на невідомі рахунки, прагнучи швидких і легких грошей, а в результаті не отримують нічого.

Аби убезпечитися від подібних видів шахрайств, поліція радить:

• не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію;
• для безпечного онлайн-шопінгу використовуйте лише перевірені ресурси та обирайте післяплату;
• у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи і не переходьте в сторонні месенджери;
• зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, мають бути захищеними, для цього в назві адреси вони мають містити https:// та значок «замочок».
• уважно перевіряйте правильність назви необхідного сайту, один непомітний символ на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішинговий сайт;
• не переходьте за сумнівними посиланнями.