«Спортмайданчик для воркауту незабаром з’явиться у Володимирі», – Ігор Пальонка
Розвиток спорту – один із пріоритетних напрямків стратегії розвитку Володимир-Волинської громади, озвученої у передвиборчій програмі кандидата на посаду міського голови від команди «За майбутнє» Ігоря Пальонки.
Про те, яке місце спорт посідає у його житті, що він уже зробив для розвитку цього напрямку у Зарічанській громаді і як змінюватиме спортивне життя Володимира у разі обрання міським головою в Ігоря Пальонки дізнавалась журналіст Слова Правди Віталіна Макарик.
– Ігоре Анатолійовичу, зі спортом ви дружите давно?
– Ще з початкових класів. Коли вчився в Зарічанській школі, ми з хлопцями будували собі з жердин футбольні ворота і з задоволенням ганяли м’яча. А коли перейшов у міську першу школу, записався у секцію футболу. І фактично з того часу постійно ним займаюся. Коли був школярем, грав за юніорську футбольну збірну міста. Але інших видів спорту теж ніколи не цурався. Навчаючись у технікумі, захищав його честь у змаганнях з волейболу і настільного тенісу, посідав призові місця. Волейболу нас навчала чудова тренерка Олена Баюк, справжня фахівчиня у цьому виді спорту, яка і досі успішно тренує молодь.
– Далеко не всі юнацьке захоплення спортом зберігають у дорослому віці. Вам це вдалося?
– Коли прийшов у Зарічанську громаду, наші футболісти звернулися до мене з проханням підтримати їх. Забезпечив команді підтримку як сільський голова і долучився до неї як гравець. У 2011 році ми посіли друге місце у першості району з футболу. З того часу і досі я підтримую нашу команду у кожному змаганні. Буваю капітаном, грав на позиції центрального півзахисника, останнім часом – заднього захисника. Так би мовити, тримаю на собі увесь захист. З досягнень зарічанської футбольної команди, якими пишаємось, – Кубок Зимнівської громади, який вибороли кілька років тому.
Завдяки тому, що в кожній громаді нашого району є люди, які люблять футбол, цей вид спорту серед дорослих непрофесійних спортсменів популярний і доволі розвинений, команди сильні, а дружні матчі між ними – видовищні. У місті, на жаль, цього не вистачає. Можливо, нема таких ентузіастів, а може, їх просто треба належним чином підтримати, об’єднати, щоб повернути футболу популярність у Володимирі.
Крім футболу, досі граю у волейбол. Також принагідно беру участь у змаганнях, недавно їздив у складі обласної команди у Скадовськ на змагання між головами сільських громад, посіли четверте місце. Часто виходжу на пробіжки. Цього літа долучився до онлайн-марафону, який проводила команда «Епікур» з нагоди Дня міста. Надзвичайно тішить те, як керівництво володимир-волинської птахофабрики, яка розташована на теренах громади, стимулює розвиток бігової культури серед жителів міста й району, власним прикладом надихає до активного й здорового способу життя. Такі ініціативи завжди підтримував і підтримуватиму.
З розвитком спортивної інфраструктури у нас з’явилася чудова база, щоб самим ініціювати проведення спортивних заходів. Так у Суходолах недавно відбувся футбольний турнір на Кубок сільського голови. З’їхалися команди з усіх громад. Це було класно. Хочеться підтягнути до цього молодь, бо є дійсно талановиті діти, які могли б реалізувати себе у спорті.
– Як сільську молодь залучаєте до спорту?
– У свій час я пообіцяв збудувати біля Суходільської школи футбольне поле зі штучним покриттям. Нещодавно ми його відкрили. Як на мене, воно вийшло чудовим, адже ми ретельно вивчали питання, підбирали матеріали. Професійні футболісти Артем Федецький та Олег Герасим’юк, які побували у нас на відкритті, похвалили якість покриття футбольного поля.
Почати з Суходіл ми вирішили тому, що там опорна школа, яку відвідує більше 200 дітей. Хочемо на її основі розбудувати спортивну базу, відкрити секцію футболу. Для дітей там усі умови – новеньке поле, інвернтар. Та й школа буде наглядати трохи за порядком.
А далі я планував збудувати футбольне поле в Заріччі. Не знаю, чи вдасться це реалізувати після об’єднання громади, але я наполягатиму на тому, що воно потрібне. І місце підібрали – навпроти міського пляжу зі сторони Заріччя. Хочеться зробити тут комплекс спортивних споруд, включно з футбольним або навіть універсальним полем, на якому також можна буде грати у волейбол і баскетбол. Наразі у Заріччі свого спортивного поля нема. Хтось скаже, що й до першої міської школи недалеко, але я переконаний, що у селі потрібне своє.
Розвиваємо й інші види спорту. У Суходільській школі дуже сильна секція баскетболу. Тренер Володимир Борис дає дітям чудову базу, на першості району шкільна команда показує хороші результати, займає призові місця.
– З позиції місцевої влади якось підтримуєте шкільних спортсменів?
– Щоразу, коли до мене звертаються, стараюся максимально допомогти – знайти фінанси, транспорт для виїзду на змагання тощо. Переконаний, що завдання тренерів – підготувати команду, а не перейматися, де взяти автобус і як оплатити бензин. Якраз завдання місцевої влади – ці потреби забезпечити. І робити це дуже важливо, щоб мотивувати і підтримувати тих, хто займається спортом, прославляє своїми досягненнями своє село чи місто.
– Знаю, що у вас є великі плани з розвитку спортивної сфери у Володимирі.
– Не раз чув від спортсменів питання про головний стадіон міста: коли там повністю наведуть лад, коли з’являться бігові доріжки навколо футбольного поля. Вважаю реконструкцію стадіону одним із першочергових завдань нашої команди.
До речі, моя принципова позиція така: спортивні об’єкти, розташовані на території громади, мають бути доступними для всіх її жителів. Тож не варто боятися, що після ремонту на стадіоні не зможуть бігати чи займатися скандинавською ходьбою містяни, які звикли це робити. Звичайно, треба буде забезпечити відеонагляд, щоб вберегти від вандалів.
За п’ять років каденції планую побудувати п’ять універсальних спортивних полів для футболу, волейболу і баскетболу у житлових кварталах міста. Точне їх розташування будемо обговорювати з мешканцями, але хочеться охопити ними місто пропорційно. Почати, очевидно, зі стадіону біля ЗОШ №5, куди приходитимуть жителів не лише Луцької, а й селища цукрового заводу.
Збираюся також продовжити розбудову пришкільних майданчиків і футбольних полів зі штучним покриттям, які вже є біля НВК №3, ЗОШ №1 та гімназії. Такі ж гарні сучасні поля мають з’явитися біля п’ятої та другої шкіл.
Якщо у всіх жителів міста, незалежно від того, де вони проживають, буде рівний доступ до об’єктів спортивної інфраструктури, це дасть потужний поштовх для розвитку аматорського і професійного спорту. У цьому дуже імпонує приклад Ісландії, яка за короткий час зуміла вибитися у лідери футболу. А все тому, що розробила чітку програму почала з базового – будівництва полів, відбору талановитих дітей, розвитку їх спортивних здібностей.
Також на зустрічах мене часто запитують, чому Володимир не виставляє свою дорослу команду на футбольну першість області. Переконаний, що вона повинна бути обов’язково, такі речі важливі для згуртування громади і для створення позитивного іміджу міста. Якщо запропонувати часткове фінансування витрат з бюджету, об’єднати людей, які люблять футбол і горять ним, впевнений, що нам усе вдасться.
– Якщо говорити про спортивну освіту, які маєте задуми і пропозиції для підтримки діяльності ДЮСШ та різноманітних секцій?
– Головні два напрямки – організаційна і фінансова допомога для участі вихованців спортивної школи і секцій у змаганнях та забезпечення необхідним для повноцінних тренувань інвентарем. Знаю, що є проблемні моменти в окремих видах спорту. Ми з командою вивчаємо ці питання, підготуємо конкретні пропозицій по кожному з них. Але головне моє прагнення – щоб спортсмени відчули, що вони дійсно мають підтримку міської влади, не на словах, а на ділі.
Щодо забезпечення інвентарем, то в Зарічанській громаді розв’язанню цієї проблеми посприяла реформа децентралізації. Гроші прийшли в громаду, і ми вирішили вкладати їх у створення умов для різнобічного розвитку наших дітей. І спорт тут на пріоритетному місці.
– Зараз серед підлітків все популярнішими стають вуличні та екстремальні види спорту – скейтбординг, BMX тощо. Чи має місцева влада дбати про розвиток таких «некласичних» захоплень?
– Безперечно, активні, здорові захоплення молоді треба підтримувати. До нас уже зверталися хлопці з приводу побудови скейтпарку. І, гадаю, їм у цьому треба сприяти – десь знайти кошти в міському бюджеті, десь допомогти з написання грантових заявок. Залучення проектних коштів під розбудову спортивних об’єктів у громаді – це перспективний напрямок, і в нас є успішний досвід у ньому: незабаром спортмайданчик для воркауту, профінансований спільно з Урядом Нідерландів, з’явиться у парку «Княжому».
