В Україні зафіксували найнижчий рівень води у річках за останні 100 років

У басейнах головних водних артерій України – через безсніжну зиму та відсутність дощу – склалася несприятлива гідрологічна ситуація. У річках та водосховищах мало води.

РадіоСвобода розповість, чим це обернеться для населення та економіки країни та які наслідки матиме для довкілля.

Зазвичай, у березні і на початку квітня, річки наповнюються водою після танення снігу. Весняного водополля – так називають цю фазу природного водного режиму гідрологи – цього року в Україні фактично не було.

Вода трохи прибула тільки у гірських річках Карпат, де час від часу таки випадав сніг, а усі рівнинні річки, які ще восени не наповнилися водою через малу кількість дощів, не отримали навесні і талої води.

До того ж, вода у річках і озерах не промерзала взимку, а отже не очищалася природним шляхом.

Науковці кажуть, що така ситуація склалася уперше за останнє століття.

“Відсутність весняного водопілля, під час якого річки промиваються талою водою, може призвести до загального зменшення поверхневих вод, до погіршення екологічної ситуації і погіршення якості води у річках. Що, в свою чергу, матиме негативні наслідки для різних секторів економіки. Для сільського господарства можуть обмежуватися обсяги води, можуть вводитися ліміти або обмеження на водопостачання. Треба розуміти, що тенденції, які зараз відмічаються, є довготривалими”, – ще на початку березня попереджала Вікторія Бойко, начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометеорологічного центру Державної служби з надзвичайних ситуацій України.

Березень і майже весь квітень пройшли теж без дощів. Коли ж був сильний вітер, то спостерігалося таке досить рідкісне для України явище, як пилова буря. Це, за словами фахівців, свідчить про істотну пересушеність ґрунтів в Україні вже на середину весни.

Аналіз гідрологічної ситуації і прогноз

У басейні Дніпра, повідомляє Укргідрометеоцентр, спостерігається складна гідрологічна ситуація.

Усі притоки Дніпра мають аномально низьку водність, а приплив води до водосховищ дніпровського каскаду “є одним із найменших за період інструментальних спостережень”.

“Максимум добового припливу води до Київського водосховища сформувався на 30-31 березня величиною у 950 м3/с (норма 4200 м3/с) – це один із найнижчих максимумів за останні 100 років. Меншим був лише добовий приплив до водосховища в екстремально маловодному 1925 році – 892 м3/с”, – зазначають гідрологи.

З урахуванням фактичних витрат дніпровських водосховищ у перших двох декадах квітня та прогнозу на третю декаду, в середньому водність Дніпра у створі (умовний поперечний розріз водойми – ред.) Києва дорівнюватиме 23% квітневої норми і буде близькою до критеріїв маловоддя – гідрологічної посухи.

До межевих значень наблизилася водність Десни.

Максимальний рівень Десни (на посту вимірювання Літки) цієї весни на 74 сантиметри нижчий від найнижчого значення, яке фіксувалося у 2015 році за весь період спостереження.

У результаті приплив води до Канівського водосховища може скласти 15% норми стоку за квітень.

Якщо довгих і рясних дощів не буде і у травні, то:

• приплив води до Київського водосховища до кінця квітня може зменшитися до 700 м3/с, а витрата Десни у створі поста Літки (бічний приплив до Канівського водосховища) – до 120 м3/с;
• обсяги припливу за календарну весну можуть скласти лише третину норми стоку водопілля;
• це можуть бути одні із найнижчих показників за весь період спостережень із 1885 року, подібна ситуація фіксувалася лише у 1925 і 2015 роках.

“Не менш складною є гідрологічна ситуація й у басейнах приток Середнього Дніпра, стік яких формує бічний приплив води до решти дніпровських водосховищ – Кременчуцькому, Кам’янському, Дніпровському. Показники близькі до критеріїв маловоддя“, – повідомляють у Гідрометцентрі.

Дещо краща ситуація на Дністрі. За квітень приплив води до Дністровського водосховища передбачається на рівні 48% від норми.

Найбільше страждають малі річки, потічки та струмки.

“За таких кліматичних умов найбільше постраждають малі річки, які мають невелику площу водозаборів. Якщо дощів не буде, то вони можуть критично зміліти, а то і висохнути. Порушиться баланс ґрунтових вод, що найперше призведе до суттєвого зменшення води у колодязях”, – зауважив Віталій Жук, завідувач сектору Державного агенства водних ресурсів України.

Висохнути можуть і такі наземні водойми, як малі ставки і озера.

“Зима без снігу, а весна без дощу – це такі процеси, які мають довгостроковий вплив і відобразяться на усіх складових екосистем. Це вплине і на людей, і на тваринний та рослинний світ. Потребу у воді за таких умов будуть компенсувати збільшенням водозабору із підземних горизонтів, що теж має свої негативні наслідки”, – наголосив під час онлайн-обговорення Сергій Размєтаєв, голова Харківської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ).

Екологи також звертають увагу, що самовільне створення безлічі ставків у непридатних для цього умовах, призвело до замулення джерел і малих річок, що зараз вже має великі негативні наслідки для довкілля і водозабзпечення населених пуктів.

ВЕЛ пропонує сформувати нову водну політику в Україні на засадах Водної Рамкової директиви ЄС. Суть ціє політики перейти від вкористання, до інтегрованого управління водними ресурсами, запровадити басейновий принцип у водокористуванні та збереженні водних об’єктів.

Треба намагатися раціонально використовувати воду, кажуть фахівці. І це стосується як населення, так і промисловості та сільського господарства.

Потреба у воді з малих водойм, розташованих всередині екозон, значно виросла у зв’язку із пожежами, що палають на відкритих просторах практично усіх областей України.