Пилові бурі помітили у Володимир-Волинському районі

Сильні пориви вітру 16-17-го квітня на території Володимир-Волинського району змушують людей більше прислухатись до вимоги сучасного світу: сидіти вдома.

Журналісти БУГу наголошують: на світлинах можна помітити, як сильно антропогенне втручання людини впливає на сьогоднішні зміни у природних умовах.

До вашої уваги, світлини із населених пунктів Володимир-Волинського району, а саме: Устилузької ОТГ, сіл Овадне та навколишніх сіл Володимир-Волинського району. На них можна побачити загрозливий процес – дефляцію грунту, зумовлений пиловими бурями.

На фото видно, як дерева протистоять поривам вітру, оберігаючи поля від буревію, який супроводжується процесом дефляції, тобто вітровою ерозією грунту: часточки родючого шару землі вітер може переносити в залежності від його складу.

Володимир-Волинський район відноситься до лісостепової зони, де це явище не дуже поширене, зазвичай це – у степах.

“Пилові бурі в Україні – найактивніший і найшкідливіший вид дефляції. Такі бурі виникають під впливом сильного вітру (зі швидкістю понад 12-15 м/с) і можуть поширюватись на великі території, знищити посіви на сотнях тисяч гектарів, знести багато родючого ґрунту.

Пил, що підіймається під час бур на значну висоту, може перенестися на великі відстані. Чорні бурі катастрофічне знижують родючість ґрунту не тільки в тих місцях, де вони виникають, а й завдають шкоди сільському господарству в тих районах, де відкладаються пилові маси”, – йдеться на агропорталі.

Причинами цих ерозійних процесів є не лише несприятливі породні умови, а й знищення в минулому ґрунто-закріплюючої рослинності, руйнуванні структури ґрунтів, зменшенні загальної лісистості та недотримання технології обробітку грунту та перехід на монокультури (вирощування однієї і тієї ж рослини протягом років на тій же земельній ділянці, відсутність врахування сівозміни, – ред.).

Це зумовлює загальне зниження родючості грунту. В тому числі, це стосується і забруднення земель. Варто зазначити, що родючість грунту в Україні – одна з найвищих у світі. Розвинені країни вкладають у родючість своїх земель сотні тисяч доларів десятиліттями, відновлюючи її по десятих відсотка.